Клімат в місті помірно континентальний. Найхолодніший місяць − січень (середня температура -5,5 °C), найтепліший — липень (+20,2 °C). На території Долинської щорічно випадає близько 520 мм опадів.
Роком заснування міста вважається 1873 рік, коли 20 серпня 1873 року через станцію Долинська Братолюбівської волостіОлександрійського повітуХерсонської губернії новозбудованою залізничною гілкою Знам'янка — Миколаїв пройшов перший потяг. На початку просто залізнична станція, що отримала ім'я Маловодянської землевласниці О. Ф. Долинської, яка дала притулок та сприяла вирішенню житлово-побутових проблем будівельників залізниці. Селище біля станції виникло не одразу. Його прискорений розвиток почався після 1884 року, коли стала до ладу новозбудована гілка Катеринівської залізниці Довгинцеве (сьогодні ст. Кривий Ріг Головний) — Долинська, тоді станція стала вузловою й отримала вихід до Криворізького залізорудного басейну. Селище було названо ім'ям власника цих земель поміщика Кефали — Кефаліне.[2]
У 1896 році в Кефаліному нараховувалося 25 помешкань, у яких проживало 227 жителів. На період сільськогосподарських робіт Кефаліне ставало ринком найму дешевої робочої сили, коли найманці з різних частин Російської імперії вирушали на сезонні роботи у Кривий Ріг, Херсон та Миколаїв.
З 1890-х років селище інтенсивно розвивалося. Було збудовано церкву, перші двоповерхові будинки. У 1891 році відкрито залізничне училище, а в 1901 — земську школу. Діяло локомотивне депо, пошта, телеграфне відділення, почали працювати лікарня та їдальня, активізувалася приватна торгівля.
XX століття
У 1908 році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75 млн пудів, 40 з яких припадало на вугілля. У 1914 році був збудований цегляний завод, що підпорядковувався залізниці.
Станцию и посёлок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции ещё меньше, — тихое было место, пыльное и бедное.[3]
У період з 1918 по 1920 рік найімовірніше у 1919 році селише Кефалівка отримало нову назву Шевченкове, тоді як створений у 1923 році Долинський район взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок: у межах України центром Долинського району вважалося селище Шевченкове, а у адміністративно — територіальних довідниках, що друкувалися у Москві, було неіснуюче селище Долинська. Цю недоречність було усунено Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня1944 року[4], у якому з метою уточнення назв населених пунктів і у зв'язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ та громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району й стали називати селищем Долинська[2].
7 листопада1924 року було відкрито електростанцію, в 1926 — елеватор. У зв'язку з запровадженням політики НЕПу, у 1925 році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. У 1929 році було організовано Долинську МТС.
14 травня1957 року селище міського типу Долинська отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60 % яких становили робітники та службовці.
Долинська — відомий центр переробки сільськогосподарської сировини в Кіровоградській області. Серед основних підприємств міста:
ТОВ «Долинський комбікормовий завод»;
ЗАТ «Долинський елеватор»;
Долинська філія ДП «Сантрейд»;
ПАТ «Долинський птахокомбінат».
Торгівля
Торговельну діяльність на території міста здійснюють Долинське райспоживтовариство, ринок КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр „Долинка“». Діють сім філій банківських установ.
Транспорт
Долинська — основний залізничний вузол півдня Кіровоградщини. З введенням у 1978 році в експлуатацію залізничної гілки Долинська — Помічна відкрились можливості швидких перевезень вантажів у західному напрямку. Через пасажирський вокзал в літньо-осінній період курсує понад 40 пасажирських поїздів.
Автобусні перевезення здійснює ВАТ «Долинське АТП-13541» та кілька приватних підприємств.
Медицина
Медичні послуги населенню міста надають центральна районна лікарня на 250 ліжок, будинок матері й дитини та станція швидкої медичної допомоги.
Освіта
У місті знаходиться чотири загальноосвітні школи, де навчається близько 3,5 тис. учнів та чотири дитячих садки (ДНЗ № 2 «Івушка», ДНЗ № 3 «Колобок», ДНЗ № 4 «Казка» та ДНЗ № 5 «Ружечка»). ДНЗ № 4 та ДНЗ № 5 обладнані плавальними басейнами.[9]
Назва загальноосвітнього закладу
Адреса
Телефон
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1
28500, м. Долинська, вул. Сонячна, 4-а
5-16-06
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. С. Макаренка
28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6
3-17-93
НВК «Долинська гімназія — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3»
28500, м. Долинська, вул. Ольгерда Бочковського, 13
5-40-34
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук
28500, м. Долинська, вул. О. Бочковського, 1
5-12-33
ЗМІ
У місті виходять дві газети — комунальна «Долинські новини» та приватна «Провінція».
З 1961 року працює районне радіомовлення. 12 травня2003 року КП «Редакція Долинського районного радіомовлення» почало функціонувати у FM-форматі.
У Долинській функціонують культурно-дозвіллєвий центр, дві бібліотеки, районна школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А. С. Макаренка. Заснована районна краєзнавча премія імені Івана Проценка.
В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).
На території міської ради знаходиться 12 пам'яток історії, 11 пам'яток архітектури та 2 — археології.
Володимиру Леніну(пам'ятник) — демонтований 26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності (Єврореволюції) та фактичного самоусунення президента Януковича від влади;
Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому (пам'ятник-літак);
Першим механізаторам Долинської МТС (пам'ятний знак);
В Долинській знаходиться стадіон «Колос», сім спортивних залів та три спортивних майданчики зі штучним покриттям. У місті тренується ФК «Степ», що виступає в першій групі Чемпіонату Кіровоградської області з футболу.[10]
Відомі люди
У 1901–1902 роках на станції Долинська працював відомий український письменник Архип Тесленко.
Колос Володимир Михайлович (*1936) — професор, кандидат педагогічних наук, заслужений тренер Білорусі, лауреат Державної премії Білорусі, академік Білоруської інженерної Академії.
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 1 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)