PROFILPELAJAR.COM

	Світовий океан
Маса	1,4E+21 кг
Солоність	35 ‰
Ким названо	Шокальський Юлій Михайлович і Бернгард Варен
У межах природно-географічного об'єкта	Земля
Найнижча точка	Маріанський жолоб
Висота над рівнем моря	0 м
Густина	1,024 г/см³
Тиск	20 МПа
Температура	5 °C
Значення pH	8,1 ± 0,2
Вертикальна глибина	11 022 м
Площа	361 260 000 км²
Об'єм	1 332 000 000 ± 1 000 000 км³, 1 340 740 000 км³ і 1 370 000 000 км³
	Світовий океан у Вікісховищі

48°52′01″ пд. ш. 123°22′59″ зх. д. / 48.867° пд. ш. 123.383° зх. д. / -48.867; -123.383

Світови́й океа́н^[a] (англ. World Ocean, нім. Weltmeer) — водна оболонка Землі, основна частина гідросфери, яка омиває всі материки та острови і посідає близько 70,8 % поверхні земної кулі. Середня глибина Світового океану — 3795 м, найбільша — 11022 м (Маріанська западина в Тихому океані). Загальний об'єм води — 1340—1370 млн км³.

Поділ

Докладніше: Межі океанів

Поверхня Світового океану поділяється на різні за площею умовні акваторії: чотири океани, десятки морів, численні затоки й протоки.

Світовий океан поділяється на 4 головні частини: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан. Міжнародна гідрографічна організація з 1918 по 1953 роки виділяла Південний океан (води Світового океану на південь від 60° пд. ш.)^[3]. У проєкті 4-го видання «Меж океанів і морів» 2002 року було запропоновано відновити Південний океан, але ця редакція, через ряд не пов'язаних із цим питанням топонімічних суперечок, не була досі офіційно затверджена.

Межі океанів ^[b]
Поділ Світового океану на окремі океани
Тихий (Пацифіка)
Атлантичний (Атлантика)
Індійський
Північний Льодовитий (Арктичний)

Рада з географічних назв США використовує назву окремого Південного океану з 1999 року, а в лютому 2021 року американське Національне управління океанічних і атмосферних досліджень офіційно визнало Південний океан окремим від інших.

Дно океану

Докладніше: Дно океану

Дно океану утворює земна кора океанічного типу товщиною 8-10 км, в якій відсутній гранітно-метаморфічний шар. Ложе океану складене базальтами; на них розташовується чохол глибоководних осадів, потужність яких зменшується, а підошва омолоджується в напрямку до серединно-океанічних хребтів. Найбільш давні з відомих осадів дна Світового океану належать до юри.

Рельєф океанічного дна

Докладніше: Рельєф дна океану

За геоморфологічними і геологічними особливостями у Світовому океані виділяють підводну околицю материків (шельф, материковий схил і материкове підніжжя), перехідні зони від океану до материків, зокрема системи острівних дуг; ложе океану та серединно-океанічні хребти.

Морські ґрунти

Докладніше: Морські ґрунти

Сучасне осадоутворення (загалом близько 290-30 млрд т/рік) у Світовому океані обумовлюється^[4]:

твердим стоком річок (18,53 млрд т/рік),
стоком розчинених речовин (3,2 млрд т/рік),
біогенними осадами (1,7-1,8 млрд т/рік),
еоловим матеріалом (~1,6 млрд т/рік),
льодовиковим стоком (1,5 млрд т/рік),
абразією берегів та дна (0,5 млрд т/рік),
космогенним матеріалом (0,01–0,08 млрд т/рік).

Береги

Докладніше: Морське узбережжя

— типи, абразійні, акумуляційні, естуарії, дельти.

Захист берегів

Докладніше: Захист берегів

Генезис

Докладніше: Утворення океану

Морська вода

Докладніше: Морська вода

Оптичні властивості

Хімічний склад

Докладніше: Солоність води

Вода Світового океану має приблизно однаковий сольовий склад (99,2 % — йони Na⁺, Mg⁺², K⁺, Ca⁺², Cl^-, S⁻²)^[4]. Середня концентрація соляного розчину 35 г/л (тільки в Червоному морі — 41,8 %).

- горизонтальний і вертикальний розподіл;

- гази.

Температура

Пересічна річна температура поверхневих вод Світового океану +17,5 °С, біля екватора +28 °C, у полярних широтах -1,5…-1,9 °C. На глибині розподіл температури визначається процесами горизонтальної та вертикальної циркуляції вод. У придонному шарі температура води практично незмінна +1,4…+1,8 °C, у полярних широтах — нижче 0 °C.

У новому дослідженні вчених вказано, що за останні 15 років Земля накопичила майже стільки ж тепла, скільки за попередні 45 років, причому більша частина додаткової енергії пішла в океани. Так, наприклад, у березні 2023 року, температура морської поверхні біля східного узбережжя Північної Америки була на 13,8 °C вищою за середній показник 1981-2011 років^[5]^[6].

На початку квітня 2023 року, Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NОАА) зафіксувало, що температура поверхні Світового океану виявилася на рекордно високому рівні. Світовий океан потеплів до 21,1 °С. Попередній рекорд 21 °С був встановлений у 2016 році^[7]. Експерти також зазначили, що у майбутньому потепління підвищить ризик екстремальних погодних умов та призведе до нових теплових рекордів^[8].

- тепловий баланс

- горизонтальний і вертикальний розподіл

- часові зміни

- теплова взаємодія з материками

Густина

— горизонтальний і вертикальний розподіл

- перемішування

Водні маси

Докладніше: Водна маса

Водний баланс

Докладніше: Водний баланс Світового океану

Рівень вод Світового океану

Водна динаміка

Динаміка вод Світового океану зумовлена різними факторами (космічними, атмосферними, тектонічними) і проявляється у формі хвиль, течій, припливів та відпливів, тощо. В червні 2023 року, вчені NASA повідомили^[9], що води у Світовому океані з кожним роком стає більше, а за останні 30 років рівень океану піднявся більш ніж на 9 сантиметрів^[10].

Термохалінна циркуляція

Докладніше: Термохалінна циркуляція

Морські течії

Докладніше: Морська течія

Хвилювання

Докладніше: Морські хвилі

Стоячі хвилі

Докладніше: Стоячі хвилі

Внутрішні хвилі

Докладніше: Внутрішні хвилі

Цунамі

Докладніше: Цунамі

Припливи

Докладніше: Приплив

Морський лід

Докладніше: Морський лід

Рослинний і тваринний світ

Докладніше: Життя в океані

Мінеральні ресурси

Докладніше: Мінеральні ресурси океану

З морської води видобувають кухонну сіль (третина світового виробництва), магній, калій, бром, деякі мікроелементи (літій, бор)^[4].

Під дном Світового океану зосереджена значна кількість корисних копалин. У межах шельфу зосереджені родовища нафти, природного газу, титану, заліза, вугілля, виявлено розсипища олова, ільменіту, рутилу, монациту та ін. У донних відкладах Світового океану є фосфоритові, баритові, залізо-марганцеві конкреції^[4].

- розробка шельфу

- глибоководні розробки

Забруднення і охорона

Докладніше: Забруднення Світового океану

Міжнародно-правовий режим

Докладніше: Міжнародно-правовий режим Світового океану

Див. також

Примітки

↑ Термін «Світовий океан» як спільність усіх морів і океанів Землі ввів до наукового обігу в середині XVII століття нідерландський географ Бернхард Варен, на початку ХХ століття океанограф Юлій Шокальський розробив сучасну концепцію поняття Світового океану.
↑ Чорним показано межі океанів без окремих частин (морів і великих заток), що їх окремо визначає Міжнародна гідрографічна організація^[3].