Територія моря Сулу обмежена островами: на сході — островом Мінданао, на північному сході — островом Негрос, на півночі — островом Панай, островами Куйо, островами Даланганем, островом Думаран, на північному заході — островом Палаван, на заході островами Бугсук, Балабак, Бангі, на південному заході — островом Калімантан, на південному сході — архіпелагом Сулу. У центральній частині моря Сулу розташовані острова Кагаян, острова Північний й Південний Іслет та коралові рифи.
Площа моря 348 тис. км², глибина до 5576 м, солоність 33-34,5 ‰. Припливи неправильні півдобові, величиною до 2-3 м. Часто трапляються землетруси. Розвинене рибальство.
У море Сулу впадають річки Кінабатанган, Сугут, Лабук (усі на острові Калімантан).
Акваторія моря утворює окремий однойменний морський екорегіон центральної індо-пацифічної зоогеографічної провінції[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[4]. У центральній частині моря Сулу розташований морський природний парк Риф Туббатаха.
Курсивом зазначено акваторії Світового океану, що за своїми гідрологічними характеристиками відповідають визначенню море, але історично носять іншу назву. * — у сучасній географії термін не використовується. За іншими класифікаціями належить ¹ до Атлантичного океану. ² до Індійського океану. ³ до Тихого океану.