Назва бариту походить від грец. барис — важкий. Сингонія ромбічна. Густина 4,5. Твердість 3,5-3,75. Синонім — важкий шпат.
Хімічний склад: Ba[SO4]. Містить (%): BaO — 65,7; SO3 — 34,3; як домішки наявні Ca, Sr, Pb i Ra. Відміна з високим вмістом стронцію називається баритоцелестином,а з вмістом свинцю і радію — хокутолітом.
Найпоширеніший мінерал барію (руда барію).
Сингонія ромбічна; вид симетрії ромбо-дипірамідальний.
Агрегати і габітус
Для бариту характерні друзи добре утворених кристалів, які досягають інколи дуже великих розмірів. Кристали бариту часто витягнуті по першій осі або пластинчасті по пінакоїду{010}. У витягнутих кристалів бариту переважають площини призми 110, разом з якою відмічаються пінакоїд {010} і призма{102}. Форма кристалів — нерідко зустрічаються правильні багатогранні кристали; здебільшого пластинчасті і таблитчаті. Рідше у вигляді призматичних і голчастих кристалів і їх пучків.
За Я. В. Самойловим кристали бариту можуть мати такий габітус: 1) таблитчастий по (010) — ромбоподібний; 2) таблитчастий по (010) — прямокутний; 3) таблитчастий по (010) — шестикутний; 4) стовпчастий по (010); 5) стовпчастий по (100); 7) ізометричний.
Грані (010) звичайно мають штрихуватість, паралельну ребрам [100], [001] або [010].
Агрегати зернисті, радіально-променисті, тонковолокнисті ниркоподібно-сферолітові, великі ниркоподібно-пластинчасті, щільні суцільні маси.
Відомі паралельні зростання бариту з англезитом, вітеритом і кальцитом.
Фізичні властивості
Барит. Зразок з родовищ ПольщіКристалічна ґратка бариту
Сингоніяромбічна.
Колір білий, сірий, червоний, жовтий, бурий (при забарвленні залізом), світло-бурий. Зустрічаються безбарвні прозорі кристали. Блиск скляний, перламутровий. Прозорість — у тонких відколах просвічує, прозорий.
Густина 4,3–4,7. Твердість 3,5–3,75. Спайність досконала по (001) і менш досконала по (210) і (001), (від спайності кальциту відрізняється прямим кутом між площинами); мінерал утворює спайні виколювання по ромбічній призмі. Злам нерівний. Крихкий.
Утворення і родовища
За своїм походження барит — типовий гідротермальний мінерал. Він утворює жильні тіла в родовищах кольорових металів. Відомі також барити екзогенного походження.
Зустрічається у гідротермальних низькотемпературних жильних рудних родовищах, в осадових породах, у зонах вивітрювання гірських порід і рудних родовищах.
У Росії розробляються три родовища баритвміщуючих руд: Кварцитова Сопка (Кемеровська обл.), Молодіжне (Челябінська обл.) і Толчеїнське (Хакасія). Широкою популярністю серед колекціонерів користуються ефектні зразки бариту з Белореченського родовища (Півн. Кавказ), 2000 року в Брюсселі країни, що розробляють барит, володіють баритовими ресурсами, копальнями або потужностями за збагачення бариту, заснували Міжнародну баритову асоціацію.
Використовується в найбільших обсягах як обважнювач глинистих розчинів при бурінні свердловин на нафту і газ, як інертний важкий наповнювач в спеціальні гуми, при виробці пластмас, певних сортів паперу, для виготовлення азбестотехнічних виробів, цементу, фарб, лаків, емалі, в медицині, рентгенотехніці, і є єдиною сировиною для отримання сполук барію для хімічної промисловості, в піротехніці, металообробці, машинобудуванні та інших галузях господарства.
Барит імпортується в Україну у вигляді концентратів з вмістом сірчанокислого барію 80–95 % з Казахстану, Болгарії, Туреччини, за ціною $390–400 за тонну. Потреби України в баритовому концентраті в даний час складають 30–40 тис. тонн на рік.
Види
БаритБарит
Розрізняють:
барит кальціїстий (відміна бариту, яка містить до 2 % Са);
барит волокнистий (відміна бариту у вигляді волокнистих агрегатів);
барит вонючий (відміна бариту з домішками бітумінозної речовини);
