Хромі́т, хромистий залізняк — мінерал , що складається з заліза , хрому і кисню ; єдина руда для одержання хрому. Група шпінелі.
Історія назви
Хроміт вперше описаний у 1797 році Луї Вокленом , який назвав мінерал за основним його компонентом — хімічним елементом хромом [ 6] [ 7] .
У 1845 році австрійський геолог, мінералог і геофізик Вільгельм Гайдінгер дав мінералу назву "хроміт", яка діє й сьогодні.
Родовище Carrade de Cavalaire у французькому муніципалітеті Кавалер-сюр-Мер (Прованс-Альпи-Лазурний берег) вважається типовим місцем розташування (першим місцем розташування).[ 8]
Загальний опис
Мінерал класу оксидів і гідрооксидів координаційної будови, групи шпінелі .
1. За К. Фреєм — будь-який мінерал групи шпінелі із загальним складом: (Mg, Fe2+ )(Cr, Al, Fe3+ )2 O4 .
2. За Є. К. Лазаренком та «Fleischer's Glossary» (2022) — крайній член ряду хромітів — ферохроміт FeCr2 O4 .
Містить: FeO — 32,09 %; Cr2 O3 — 67,91 %. Домішки: Mg, Mn, Zn, Al.
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: як правило масивні тонкозернисті аґреґати, суцільні зернисті маси, ксеноморфні зерна, іноді октаедричні кристали. Спайність відсутня або недосконала. Густина 4,5-5,1. Твердість 5,5-7,5. Колір чорний. Блиск металічний. Риса коричнева. Злом нерівний. Крихкий. В тонких уламках напівпрозорий. Іноді слабкомагнітний. Ізотропний. Важливий мінерал хрому . Зустрічається як магматичний мінерал в основних та ультраосновних породах, у сланцях , доломітах . Відомий також у розсипах та метеоритах . Хромова руда. Супутні мінерали: олівін , бронзит , уваровіт , енстатит , плагіоклаз , серпентин , магнетит , ільменіт , піротин , пентландит , ульвошпінель .
Поліморфізм і ряди: утворює ряди з магнезіохромітом і герцинітом .
Різновиди
Розрізняють:
хроміт алюмініїстий (алюмохроміт , різновид хроміту, який містить алюміній , що заміщає хром);
хроміт залізистий (магнезіохроміт );
хроміт магніїстий (різновид хроміту, в якому залізо заміщується магнієм у відношенні 3:1),
хроміт магніїсто-алюмініїстий (магнезіохроміт алюмініїстий);
хроміт магніїсто-залізистий (різновид хроміту з Уралу, який містить магнію більше, ніж двовалентного заліза).
Поширення
Зустрічається в ультраосновних частинах шаруватих мафічних вивержених порід; як акцесорний мінерал у перидотитах альпійського типу. Зустрічається у всіх метеоритах, крім вуглистих хондритів , і в місячних базальтах .
Основні запаси хроміту зосереджені в ПАР , Зімбабве . Інші знахідки: Штирія (Австрія ), Грохова (Польща ), Гебелер , Фетхіє , Гулеман (Туреччина ), на острові Лусон (Філіппіни ), Моа (Куба ), Урал (РФ). Монтана , США . Муніципалітет Гассен , департамент Вар , Франція .
В Україні зустрічається на Поділлі .
Див. також
Примітки
↑ Нікель Е. Г. , Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press , 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X ; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org : The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA] , Coulsdon, Surrey : 2000.
↑ а б mineralienatlas.de
↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America .
↑ (нім.) Steine und Minerale — Chromit. [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine .]
↑ Louis-Nicolas Vauquelin, Tassaert: Additions à la note sur le chromate de fer. In: Bulletin des sciences. Band 55, Nr. 2, 1800, S. 57–58.
↑ Chromite from Carrade de Cavalaire, Cavalaire-sur-Mer, Draguignan, Var, Provence-Alpes-Côte d'Azur, France
Література
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького . — : Східний видавничий дім , 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К. , Винар О. М. Хроміт // Мінералогічний словник. — К . : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Хроміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С. , Суярко В. Г. , Іщенко Л. В. — Х . : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6 .
Хроміт // Універсальний словник-енциклопедія . — 4-те вид. — К . : Тека , 2006.
M. E. Back. Fleischer's Glossary of Mineral Species. 13 Ed. Tucson : Mineralogical Association of Canada, 2022. V. 1. 431 р.
Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. New York : Springer, 1983. 794 p.
Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С. , Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін. ] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8 .
Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Посилання