PROFILPELAJAR.COM

село Пугачівка
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Дубенський район
Тер. громада	Млинівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA56040190330013930
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1545
Населення	1065
Площа	30,3 км²
Густота населення	35,15 осіб/км²
Поштовий індекс	35134
Телефонний код	+380 3659
Географічні дані
Географічні координати	50°34′1″ пн. ш. 25°37′9″ сх. д. / 50.56694° пн. ш. 25.61917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	221 м
Місцева влада
Адреса ради	35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1
Карта
	Пугачівка
	Пугачівка
Мапа
	Пугачівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Пугачівка.

Пугачі́вка — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 1065 осіб.

У селі розташована ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Історія села

Старожили стверджують, що в давнину село Пугачівка називалося Листв'янкою, інша версія — Шелестянкою. Під час турецько-татарських набігів село було спустошене, старих людей і малих дітей загнали в церкву, яка стояла на великому пагорбі і спалили, а молодь забрали в неволю. З тих пір на тому місці «виріс» кам'яний хрест, який стоїть і понині.

Село Великі Дорогостаї вперше згадується під назвою Дорогостаї в акті опису Луцького замку від 1545 р. В переліку городень Луцького замку згадується «городня пана Миколая Кухмистровича з Дорогостай», нижче була розділена паном Василем Тишковичем «на маєтки пана Миколая Кухмистровича Дорогостаї і Романово».

У центрі Великих Дорогостаїв розташована Пугачівка, поруч трохи на північ Боярка, біля Боярки на схід знаходиться долина, через яку протікає річка Дійниця, за річкою на підвищенні проти Боярки — Турецька Гора, поруч знаходиться Червона Гора. Три кілометри на захід від Боярки розташована Московщина, а на сході від Великих Дорогостаїв — Новини.

Щодо походження назви Боярка (нині частина села Пугачівка), то на тутешній місцині відбувалися бої між турецькими і російськими військами. Командували російськими частинами бояри. Бояринами стали називати і тих вояків, котрі з різних причин залишилися тут на постійне помешкання. Звідси і походить назва села — Боярка.

Інша версія стосовно назви така: ще за часів Івана Грозного кілька боярів — втікачів, побоюючись царського гніву та розправи за провини, оселилися у «глухому місці». Відповідно пізніше селище назвали Бояркою.

Щодо походження села Пугачівки ходять такі легенди: село було оточене лісом, в якому водилося багато птахів пугачів, які вночі лякали людей. Цікавими з топонімічної точки зору є також назви: Коліно — частина села, яку подарував поміщик Ян Дорогостаївський своєму синові Миколі. Попівський ліс — ліс, що належав церкві, урочище Гори — горбиста місцевість, Понікарський горб — місцина належала послу Понікарському.

У роки першо світової війни у цій місцині з 1915 р. по 1916 р.стояв австро-російський фронт. На час війни більшість жителів покинули село. Повернувшись, побачили багато згарищ і трупів, яких захоронили у братську могилу на цвинтарі с. Червона гора. У цій могилі зайшли спокій і 20 загиблих, поховання яких знайшов на своєму городі чех Валента. У 1960 р. було знайдено нове захоронення часів Першої світової війни, були знайдені солдатські речі, медальйон, записну книжку австрійського офіцера.

У 1924—1928 рр. в Пугачівці широко розгорнуло свою діяльність місцеве товариство «Просвіта», ініціатором та духовним наставником якого був отець Петро Тарнавський (колишній полковник петлюрівської армії, очолював парафію 42 роки). В селі працював драматичний гурток, хоча влада вимагала «при кожній просьбі на дозвіл даної п'єси, на якій повинен бути напис польської влади, що та п'єса сцензурована». Просвітяни Пугачівки були одними з найактивніших у справі утвердження національної культури і в 30-ті рр.. ХХ ст.. У дубенській газеті «Надія» від 15 квітня 1934 р. вміщено інформацію з нагоди святкування пам'яті про Т. Г. Шевченка (тут річницю Шевченка вшановували щорічно). Заходи, які були проведені гуртківцями: відправлення панахиди і служби Божої українською мовою.

У роки Другої світової війни чимало мирних жителів загинуло, не повернулися з фронту, 69 чоловік відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Встановлений обеліск односельцям, котрі загинули, нагадує про страшне воєнне лихоліття. Серед односельців, які повернулися з фронту були: Тадай Арсен Васильович, Дейнека Андрій Кирилович, Жарчинський Петро Іванович, Харчук Арсен Іванович, Балас Василь Ісаакович та інші.

Післявоєнний період характеризувався розбудовою сільськогосподарських артілей у населених пунктах. У Пугачівці, прагнули заснувати колгоспще з 1940 р. Назвали його в честь Тараса Шевченка. Очолив господарство Микола Миронович Балас, котрий опісля разом із дев′ятьма односельцями став жертвою нацистів.

На кінець 1948 р. жителі сіл Червона гора і Турецька гора створили артіль ім. Димитрова, а селяни Пугачівки — артіль ім. Котовського. У 1951 р. відбулося об′єднання боярського господарства з колгоспом ім. Димитрова. До ім. Чапаєва у 1958 р. приєдналися також ім. Котовського приєдналися також ім. Котовського (Пугачівка) та ім. Готвальда (с. Московщина), у 1960 р. колгосп «Світанок» (с. Новини) Пугачівка у своїй пам'яті зберігає ще одну цікаву подію: у 1970 р. тут побував знаменитий диктор Юрій Левітан, котрий у 1941 р. по радіо оголошував про початок німецько-радянської війни.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району^[2].

Населення

Дворів — 305, Населення — 859.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1054	98.97%
російська	10	0.94%
інші/не вказали	1	0.09%
Усього	1065	100%

Органи влади

До 2016 - адміністративний центр Пугачівської сільської ради . У її підпорядкуванні знаходилися села: Московщина, Новини. Сільський голова: Тивонюк Василь Євгенович (2015 р.). Від 2016 у складі Млинівської селищної громади

Підприємства

Підприємство «Промінвесбуд». ПП «Червона гора»

Освіта

Пугачівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Млинівської районної ради Рівненської області
Пугачівський дошкільний навчальний заклад «Сонечко»

Культура

Будинок культури села Пугачівка

Публічно-шкільна бібліотека села Пугачівка

В 1955 році Антон Федорович Гацик (голова колгоспу) вирішує заснувати бібліотеку. Ініціативу підтримує Кононов Михайло Антонович (голова сільської ради) і виділяє невеличку кімнату в приміщенні сільської ради.

Першим бібліотекаром стає Галина Олексіївна Гацик

У 1960 році головою колгоспу призначено Яковенка Володимира Панасовича. За його вказівкою будують будинок культури на честь 50-річчя Великого Жовтня. Під бібліотеку Володимир Панасович виділяє гарне велике приміщення в будинку культури. І з 1961 року починає працювати зовсім нова бібліотека, бібліотекаром якої стає Олександра Василівна Яковенко.

В 1971 році головою колгоспу стає Микола Степанович Шумивода, а посаду бібліотекаря займає Антоніна Василівна Адамчук. Окрім видачі літератури, в бібліотеці проводяться цікаві тематичні вечори, свята, години поезії, літературні альманахи.

В 2004 році сільську бібліотеку об'єднують зі шкільною.

З 2008 року Публічно-шкільну бібліотеку очолює Оксана Володимирівна Дейнека.

У 2010 році бібліотека перемогла в рамках конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням доступу до Інтернету» від програми «Бібліоміст» вона отримала 2 комп'ютери з підключенням до мережі Інтернет, принтер і сканер. Бібліотека працює за краєзнавчим напрямком. В бібліотеці збираються матеріали по даному напрямку, створюються буклети: («Гордість мого села»), («Своє життя я вишила нитками»), та тематичні заходи («Моя земля — земля моїх батьків», «Україно, ластівко моя, ти мій спокій, ти моя турбота»).

З 2011 року в бібліотеці працює клуб за інтересами «Інтернет-чомучки». Під час занять учасники клубу навчаються основам комп'ютерної грамотності та навичкам роботи в мережі Інтернет.

Нині бібліотека розміщена в приміщенні будинку культури та школи. Фонд налічує понад 11 тисяч документів. Обслуговується 570 читачів.

У вечірню пору п'ятниці та суботи, молодь приходить до будинку культури, культурно проводить час, насолоджується музикою та розмовами з односельцями.

Релігія

Свято-Миколаївська громада української православної церкви Київський патріархат. Дата будівництва церкви - невідома.^[4]

Священник: отець Роман (Войтович Руслан Йосипович)

Релігійна громада євангельських християн — баптистів

Література

Цимбалюк Є. П. Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 146—150.
Dorohostaje Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 431. (пол.) — S. 431. (пол.)