Засновано 1545 на території Волинського воєводства Великого князіства Литовського. В описі Луцького замку 1545 року про це поселення читаємо: « В Ратчине не надобно (не слід ) брать мита».[1]
Грамота другої половини 15 століття оповіщає: в Рачині не надобе «давати мита».[1] [Архівовано 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
У скарзі підстарости Михайла Мишки з 1561 року сказано, що «погорельськими й рачинськими крестьянами князя Константина Острожского» вчинено грабунок і побої його слугам, селянам.[1]
В часи Першої світової війни біля Рачина проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою німецько-австрійських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.
В червні 1941 село було в центрі однієї з найбільших танкових битв в історії — Дубно—Луцьк—Броди. В березні 1944 року село визволене Червоною Армією від німецько — фашистських окупантів.
18 листопада2014 року у Рачині зареєстрували громаду Української православної церкви Київського патріархату (реєстровий номер 39498517), яка після проведення опитування в селі оголосила місцеву церкву на честь Казанської ікони Божої Матері своєю[4]. Громада Української православної церкви Московського патріархату (реєстровий номер 22585136), яка користувалась церквою до того часу, після цього почала проводити богослужіння у капличці на місцевому цвинтарі[5], не вступаючи у конфлікт з односельцями. 17 грудня 2016 року в селі освятили фундамент[6] нового храму на честь святої великомучениці Варвари для громади УПЦ.
У Дубно на місці шибениці стоїть хрест трьом воякам УПА з села Рачин (Синюк, Гордійчук, Лампека), прилюдно повішеним у січні 1945 року[7].
Бібліотека
Бібліотека-філіал с. Рачин знаходиться на території Рачинської сільської ради. Обслуговує близько 700 читачів. Книжковий фонд становить понад 10.6 тис. примірників. Бібліотекою успішно проводяться різноманітні культурно-просвітницькі заходи, присвячені суспільно-політичним подіям, знаменним датам України та світової спільноти. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є краєзнавство. Діє інформаційний центр — (ПДГ) Пункт Доступу Громадян.
Учасники Другої світової війни
Клец Сергій Кіндратович (1905—1993). Рядовий. Воював на ІІІ Прибалтійському фронті. Визволяв Ригу, Лібаву. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»[8].
Лампека Радіон Пилипович (1910—1995). Рядовий. Воював на І Білоруському фронті. Визволяв Ленінград, Виборг, Нарву. Нагороджений медаллю «За відвагу», «За бойові заслуги»[8].
Меркулов Олександр Петрович (1918). Старшина. Нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною»[8].
Поровчук Борис Васильович (1919—1999). Рядовий. Воював на І Українському фронті. Визволяв Одесу. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[8].
Синюк Аркадій Автономович (1919—1989). Рядовий. Визволяв Псков. Нагороджений медаллю «За Перемогу над Німеччиною»[8].