З філологічної точки зору, в усній вимові слова "Лопавше" відчувається вплив польської мови, що часто спостерігається в назвах населених пунктів на прикордонних територіях західної України.
Географія
Розташування
Територіально Лопавше знаходиться на півдні Рівненської області. На заході село межує з Хрінниками, на півночі — з Лисином, на сході — з Дублянами і Демидівкою.
Рельєф
Рельєф рівнинний, абсолютні висоти в межах 190—200 м над рівнем моря. На півночі є лісові масиви[1].
Водойми
1) р. Стир - протікає західною частиною села від с. Хрінники в напрямку до с. Лисин, процвітає рибальство, є два відомих місця для відпочинку - пляжі "Перевіз" та "Пастовня";
2) ставок - на в'їзді в село зі сторони с. Хрінники (на даний час пересох через замулення джерела, що живило ставок з південної сторони з поля), екосистема ставка через бездіяльність місцевої влади та екологів може зникнути назавжди.
Історія
Археологічні знахідки
15-18 вересня 1621 року відбувся напад татарської орди, постраждало село Лопавші (Лопавше)[2].
Російський період
1 березня 1862 році у селі Лопавше вперше на Волині добрий пан Моссаковскій, передавав право власності на майно селянам знявши з них феодальний тягар.[3].
Міжвоєнний період
Лопавше на польській карті 1924 року
В 1929 році у селі Лопавше вперше на Волині було зареєстровано Кружок «Відродження» метою якого була боротьба проти вживання алкоголю й нікотину[4].
Після війни село активно розбудовувалось, зводились житлові будинки.
Незалежна Україна
В 90-х роках колгоспне майно та землі були розпайовані. Селяни почали активно займатись одноосібним обробітком земельних ділянок.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Демидівської селищної громади Демидівського району[7].
19 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району, село увійшло до складу Дубенського району[8].
Економіка
В селі працює ТОВ «ДЕМИДІВКА-АГРО», діє приймальний пункт прийому цукрового буряка.
Транспорт
Є пряме автобусне сполучення з районним і обласним центрами.[9]
Цікавою особливістю с. Лопавше є те, що дане село вже багато років не позначено на дорогах міжміського та місцевого значення жодними дорожніми вказівними знаками, що суперечить ПДР України.
Релігія
Церква побудована за рахунок пожертв місцевих жителів у 1873 році. Будували церкву з дерева жителі своїми руками. Церква Свято-Казанської Богоматері — пам'ятка архітектури місцевого значення. У лихолітні для віруючих 60-ті роки церкву хотіли знищити, але люди не дозволили закрити храм, що підтверджує силу спільної боротьби. До цього храму належали прихожани 195 дворів із сіл Хрінники і Лисин. Всього прихожан було 1356 чоловік. Усі вони регулярно відвідували богослужіння, сповідалися і причащалися. Старовинний храм ніколи не закривався і лунає молитва у ньому до сьогодення.[10][11]
Маринкевич Василь Степанович (нар. 1965 — пом. 22 вересня 2017 року, м. Попасна, Луганська область) — учасник російсько-української війни, прапорщик, проходив контрактну службу з 2016 року в 10-їй окремій гірсько-штурмовій бригаді на Луганщині. Помер від зупинки серця. Похований у рідному селі[14].
