Чика́го або Чика́ґо[9][10][11](англ.Chicago, МФА: [ʃɨˈkɑːgoʊ] (прослухати) або МФА: [ʃɨˈkɔːgoʊ])[12] — місто в штаті Іллінойс, лежить на березі озера Мічиган. Третє за величиною в США. Важливий промисловий, торговельний і культурний центр Середнього Заходу. 3 млн населення в місті, 7,1 млн в метрополії Чикаго. Є центром агломерації Чикаго (англ.Chicago metropolitan area), яку населяють понад 9,7 мільйонів осіб в Іллінойсі, Індіані та Вісконсині. Є третьою за населенням агломераційною зоною в Сполучених Штатах Америки. Чикаго відоме у світі своєю багатою історією та архітектурою. Головними «повітряними воротами» міста є Аеропорт О'Хара. За результатами опитування, що провів журнал «Forbes» серед фахівців у 2010 році, Чикаго потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу[13].
Назва Чикаго походить від французького слова, що в свою чергу пішло від маямі-іллінойського слова shikaakwa, яке означало «дика цибуля порей». Етимологічно слово /shikaakwa/ означало також «смугастий скунс» і відносилося до дикої цибулі порею чи запаху цибулі метафорично. Спочатку цим словом називали лише річку, а згодом уся місцевість навколо отримала цю назву. Вимова Чикаго в англійській мові як Шикаґоу — результат французької транскрипції індіанського слова.
У середині 18 століття територія сучасного міста Чикаго була здебільшого населена індіанським плем'ям потавотомі, які зайняли місце племен маямі та народу «сак-фокс».
12 серпня1833 року було споруджено невелике містечко Чикаго, що налічувало 350 жителів. Через сім років його населення становило уже 4000. Статус міста Чикаго отримало 4 березня1837 року.
З 1848 місто стає важливим транспортним вузлом, оскільки знаходилося між західною і східною частинами Сполучених Штатів. Тоді ж було споруджено першу в місті залізницю — Galena and Chicago Union Railroad. Зі спорудженням Іллінойсько-Мічиґанського каналу став можливим пароплавний транспорт. Цей канал сполучав Великі озера та річку Місіссіпі і Чикаго став важливим портом та транспортним вузлом. Процвітаюча економіка спричинила масове переселення людей з сільської місцевості до Чикаго, а також поступовий приплив емігрантів. Так польські, німецькі, ірландські шведські, а згодом й українські та інші численні американські спільноти поселялися у новому великому місті. Промисловість та торгівля у Чикаго в цей час була на найвищому рівні на всьому Середньому Заході і мала значний вплив загалом на американську економіку.
Протягом першого століття свого існування Чикаго стало одним з найшвидших за темпами росту міст у світі. Лише за короткий термін у 40 років населення Чикаго зросло від 30 тис. до 1 мільйона у 1890 році. Ще через 40 років кількість жителів Чикаго потроїлося. До кінця 19 століття Чикаго стало одним із 5 найбільших міст світу і першим у списку найбільших за населенням міст, яких не було на початку століття.
У 1885 році в Чикаго було споруджено першу у Сполучених Штатах Америки каналізацію сучасного типу. Це вимагало підняти усі вулиці центру міста на 10 футів (3 метри), але призвело до того, що необроблені нечистоти і промислові відходи потрапляли до річки Чикаго, озера Мічиган, тим самим серйозно забруднюючи прісну воду міста. Згодом у Чикаго було споруджено очисні споруди, які полегшили екологічну ситуацію у місті. Однак, весняні дощі усе одно продовжували нести забруднену воду в озера та річки. Лише у 1900 році вдалося якось покращити проблему із каналізацією — місто в той час переживало інженерний прорив. Було споруджено спеціальний Санітарний та Корабельний канали Чикаго, що з'єднував річку Іллінойс та Міссісіпі.
Велика пожежа в Чикаго 1871 року зруйнувала третину міста, включаючи весь бізнесовий центр. Після великих руйнувань, місто почало надзвичайно швидко зростати і відбудовуватися. Саме під час відновлення центру Чикаго було споруджено перший у світі хмарочос — Будинок Домашнього Страхування (1885), де було використано каркасне будівництво.
У 1893 році в Чикаго, на колишній болотистій місцевості, де зараз знаходиться Джексонський парк і південна околиця Гайд-парку, пройшла Всесвітня Колумбова Експозиція. На експозицію приїхало 27,5 тисяч відвідувачів, завдяки чому вона стала однією з найбільших виставок світу. Згодом, на тому самому місці, було споруджено Університет Чикаго.
У цей час місто було місцем постійних виступів робітників, масових страйків і деякий час переживало неспокій. 4 травня стався відомий Геймаркетський бунт, який мав потім вплив на відзначення свята солідарності трудящих.
1920-ті роки принесли Чикаго славу гангстерського міста, включно із знаменитим Аль Капоне. 1920-ті також відзначилися бурхливим економічним розвитком, що призвів до міграції чорношкірих афроамериканців з півдня Сполучених Штатів.
Смуги — три білі смуги прапора представляють, з верху до низу: північну, захід і південну сторони міста. Вища блакитна смуга представляє Озеро Мічиган і Північний рукав річки Чикаго. Нижня блакитна смуга представляє Південний рукав річки Чикаго і Великого Каналу.
Зірки — чотири червоні шестикутні зірки на білій смузі:
Перша зірка представляє Fort Dearborn. Була додана до прапора в 1939 році. Шість променів символізують перевезення, робочу силу, торгівлю, фінанси, багатолюдність, і міцне здоров'я.
Друга зірка нагадує Велику пожежу Чикаго 1871 року. Шість пунктів представляють чесноти релігії, освіти, естетики, правосуддя, добродіяння і цивільної гордості.
Третя зірка символізує Всесвітню колумбійську виставку 1893 року. Шість пунктів — це перші представники в Чикаго: Франція 1693, Велика Британія 1763, Вірджинія 1778, Північно-західна Територія 1798, Територія Індіани 1802 і Іллінойс 1818.
Четверта зірка представляє Виставку Прогресу-Століття Роз'яснення (1933—1934), і була включена в 1933. ЇЇ пункти символізують: Всесвітнє Третє Найбільше Місто, Латинський Девіз (Urbs in horto — Місто в саду) Чикаго, Девіз Чикаго «я буду», Великий Центральний Ринок, Місто питань, Місто угоди.
Місто лежить у зоні вогкого континентального клімату і переживає 4 окремі пори року. У липні, найтеплішому місяці, температура сягає максимум 84.9 °F (29.4 °C) і мінімум 65.8 °F (18.8 °C), а в січні — найхолоднішому місяці року, показники термометра коливаються від найбільшого значення 31.5 °F (−0.3 °C) та найменшого — 17.1 °F (−8.3 °C). Згідно з Національною Службою Прогнозу погоди США найвища температура у Чикаго була зареєстрована 24 липня 1934 року і сягала 105 °F (41 °C). Найнижча температура спостерігалася 20 січня 1980 року і становила −27 °F (−33 °C).
Річна кількість опадів у Чикаго в середньому становить 34 дюймів. Найчастіше дощі випадають влітку. Для Чикаго характернішими є короткочасні зливи та грози, ніж затяжні дощі. Зима є найсухішою порою року, хоча у Чикаго взимку часто випадає сніг. Найсніжнішою зимою в Чикаго була 1929-30 років, коли кількість випалого снігу становила 114.2 дюймів за всю зиму. Найбільше опадів за день випало 14 серпня 1987 року — 6.49 дюймів (або 164 мм).
Згідно з переписом 2010 року[15], у місті мешкало 2 695 598 осіб у 1 045 560 домогосподарствах у складі 576 793 родин. Густота населення становила 4446 осіб/км². Було 1194337 помешкань (1970/км²).
До двох чи більше рас належало 2,7 %. Частка іспаномовних становила 28,9 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 23,1 % — особи молодші 18 років, 66,6 % — особи у віці 18—64 років, 10,3 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 32,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 94,3 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 91,9 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 74 003 долари США (медіана — 48 522), а середній дохід на одну сім'ю — 85 454 долари (медіана — 55 654). Медіана доходів становила 48 444 долари для чоловіків та 43 500 доларів для жінок. За межею бідності перебувало 22,3 % осіб, у тому числі 33,2 % дітей у віці до 18 років та 16,7 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 1 270 842 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 22,8 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 15,5 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 11,2 %, роздрібна торгівля — 9,2 %.
Українці почали поселятися у Чикаго з 1880-х pp., спершу з Закарпаття, пізніше з Галичини. 1892 року поселився в Чикаго лікар В. Сіменович, перший організатор українського життя. Першу греко-католицьку парафію Пресвятої Богородиці, що складалася у більшості з закарпатців, засновано 1902.
Українці поселялися недалеко місць праці, в основному при різнях, залізничному транспорті, згодом при сталеварнях.
Організоване життя початково купчилося навколо церков. Довший час основним осередком була Греко-католицька церква св. Миколая (заснована 1905).
Світські організації спершу також поставали здебільшого при парафіях. Першим відомим укр. товариством було Братство св. Миколая. По першій світовій війні активні були січ. товариства гетьманського напряму. Деякий час Чикаго було центром гетьманського руху в Америці, тут виходив їх орган «Січ» (1924 — 34). Нова повоєнна еміграція розбудувала мережу політичних, суспільних, культурних і професійних організацій, яких на 1980 було близько 120.
Першу школу української грамоти засновано 1905 при церкві св. Миколая (1922—300 учнів). 1980 було 5 суботніх шкіл українознавства. У 1950 — 60-х рр, в Чикаго діяв театр «Нова Сцена» та хори «Сурма» (диригенти О. Плешкевич, І. Трухлий), пізніше «Прометей» (Р. Андрушків), є ряд танцювальних і музичних ансамблів.
На захід від центру міста по Чикаго авеню розташований район Українське село, англ.Ukrainian Village[16].
Злочинність
Злочинність в Чикаго значно вища за середню по країні. В 2017 було зафіксовано 118 805 правопорушень. Це на 1,55 % нижче, ніж минулого року. Але це, все одно, більше ніж в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі разом взятими[17].
Роботу громадського транспорту в Чикаго і передмістях забезпечують три агентства:
CTA (англ.Chicago Transit Authority) — Транспортна адміністрація Чикаго управляє другою за величиною системою громадського транспорту в США, що включає 152 автобусні маршрути і 8 ліній метрополітену.
Щодня CTA перевозить 1,4 мільйона пасажирів: автобуси перевозять близько мільйона пасажирів щодня, ще півмільйона людей користується потягами метро. Маршрути CTA охоплюють весь Чикаго і 40 прилеглих передмість. Блакитна і помаранчева лінії потягів CTA пов'язують центр міста з міськими аеропортами.
Metra — система приміського залізничного сполучення, що обслуговує Чикаго і шість прилеглих округів штату Іллінойс і північний західштату Індіана. Потяги Metra обслуговують близько 200 залізничних станцій, розташованих на 11 лініях. Тільки одна з них електрифікована, інші користуються тепловозною тягою.
Pace — система приміського автобусного сполучення, яка обслуговує переважно шість прилеглих до Чикаго округів штату Іллінойс, а також кілька маршрутів в самому місті.
Архітектура
Ві́лліс Тауер (англ.Willis Tower), попередня назва Сірз Та́уер (англ.Sears Tower) — другий за висотою хмарочос США, та одна з найвизначніших пам'яток Чикаго.
Висота 110-поверхового будинку становить 442 метри, з урахуванням двох шпилів 527 метрів і був найвищим будинком світу з 1973 по 1998 рік.
Аква (англ.Aqua) — назва 87-поверхового хмарочоса в Чикаго, США. Висота будівлі — 262 метри. Загальна площа будівлі — 177 000 м2.
Також цей хмарочос примітний своїм «зеленим дахом» (англ.Green roof), тобто парком, розташованим на даху будівлі, який є одним з найбільших так званих висячих садів в Чикаго. Площа висячого саду становить 743 м² (8000 кв. футів).
Water Tower (Водонапірна вежа) на розі North Michigan Avenue і East Pearson Street, побудована в 1867 році, єдина, яка пережила пожежу 1871 року і на сьогодні так само забезпечує водою майже 400 тисяч осіб в північній частині міста.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 3 грудня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Мости в Україну / Укладачі: Володимир Білецький, Віра Боднарук, Богдан Боднарук. — Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім. — 2005. — 116 с. [1] [Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Віра Боднарук, Володимир Білецький. Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006. — Донецьк: Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, ТУМ-Чикаго — 2006. — 140 стор. [2]
