У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Філадельфія.
Філаде́льфія (англ.Philadelphia) — місто (англ.city) на східному узбережжі США, в окрузі Філадельфія штату Пенсільванія, визначний політичний, господарський, культурний й історичний осередок; у Філадельфії проголошено в 1776 році незалежність американських колоній від Британської корони. Населення — 1 603 797 осіб (2020), з передмістями — 5,7 мільйонів, враховуючи 35—40 тис. українців.
Філадельфія — одне з найстарших міст країни, 6-е за кількістю населення у США.
Місто багате історією й культурою. В історичній частині міста дотепер панує атмосфера маленького й тихого містечка, яким була Філадельфія й інші колоніальні міста під час утворення держави Сполучені Штати Америки.
Філадельфія — один з найбільших промислових, фінансових і культурних центрів США. Протягом усієї своєї історії вона вважалася одним із найбільш поліетнічних міст Америки: італійські й ірландські, східноєвропейські й азійські громади жили пліч-о-пліч із численним чорним населенням міста.
Індепенденс-хол (Зал Незалежності), де в 1776 році була прийнята декларація незалежності, у 1787 році — Конституція США.
Поруч із 2-поверховим із дзвіницею будинком «Залу незалежності» у спеціальному павільйоні перебуває Дзвін Свободи (Liberty Bell) — символ незалежності США, бій якого 8 липня1776 року сигналізував про оголошення декларації про незалежність США, прийняту 4 липня1776 року.
Там же перебуває й Зал Конгресу, де був підписаний Білль про права.
Також там перебувають Другий Банк Сполучених Штатів/Галерея Портретів, Стара Церква Йосипа, Церква Христа, і Будинок-Музей Бетсі Росс.
Усі визначні пам'ятки оточені зеленими насадженнями, формуючи кілька паркових кварталів у центрі міста.
Згідно з переписом 2010 року[9], у місті мешкало 1 526 006 осіб у 599 736 домогосподарствах у складі 340 354 родин. Густота населення становила 4129 осіб/км². Було 670171 помешкання (1813/км²).
До двох чи більше рас належало 2,8 %. Частка іспаномовних становила 12,3 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 22,5 % — особи молодші 18 років, 65,4 % — особи у віці 18—64 років, 12,1 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 33,5 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 89,3 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 85,7 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 56 418 доларів США (медіана — 38 253), а середній дохід на одну сім'ю — 66 645 доларів (медіана — 46 864). Медіана доходів становила 43 453 долари для чоловіків та 39 787 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 26,4 % осіб, у тому числі 37,2 % дітей у віці до 18 років та 17,4 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 640 661 особа. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 30,3 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 11,6 %, роздрібна торгівля — 10,7 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 10,1 %.
Поширена в діаспорі назва міста — Філядельфія[10].
Місто — значний осередок українського життя в Америці. Українці почали оселятися тут з 1880-х років: спершу з Лемківщини, Закарпаття, згодом з інших західноукраїнських земель.
Найбільш ранні українські іммігранти селилися у кварталі Northern Liberties між Sixth and Seventh Streets, на південь від Girard Avenue. 1886 року вони заснували парафію Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії та побудували 1907 року церкву, в освяченні якої брав участь митрополит Андрей Шептицький. 1964 року було вирішено побудувати нову церкву на місці старої. Закладання наріжного каменя відбулося 16 жовтня 1966 року. Наразі поблизу нового собору Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії на вулиці North Franklin знаходиться потужний український центр. Це український квартал з церквою, допоміжними будівлями, українським клубом та будинками, які належать українській громаді ще з початку XX століття. На місці старої церкви побудовано величний собор, навколо якого — парк з пам'ятником митрополиту Андрію Шептицькому та унікальним дзвоном Степан 1907—1919 років від попередньої церкви. Також розташовані крамниця та український музей[11].
Транспорт
Історично склалося, що у Філадельфії завжди був розвинений різноманітний громадський транспорт. З 1907 року в місті працює метрополітен, який складається з двох ліній. Доповнює його лінія міжміського метро PATCO відкрита наприкінці 1960-х. Лінія PATCO пов'язує Філадельфію з південними містами штату Нью-Джерсі. Також в місті є розвинена мережа трамвайних маршрутів, що обслуговують західну частину міста. Більшість трамвайних маршрутів мають спільну підземну ділянку в центрі міста з декількома підземними станціями, де можливо здійснити безкоштовну пересадку на лінії метро. З 1923 року в місті збереглася тролейбусна мережа, що зараз складається з трьох маршрутів.
З передмістями Філадельфію пов'язують численні лінії приміської залізниці, що здебільшого використовують колії разом з іншими потягами. Але існують лінії, на яких використовується нетиповий рухомий склад та спосіб живлення. Наприклад, Швидкісна залізниця Норрістауна обслуговується вагонами трамвайного типу які живляться від контактної рейки.