Перепис населення США (1850)

Перепис населення США 1850 року
Перепис населення США 1850 року
	Печатка Бюро статистики
Загальна інформація
Країна	Сполучені Штати Америки
Дата	1 червня 1850
Населення	23 191 876
Процентні зміни	▲35,9 %
Найнаселеніший регіон	Нью-Йорк; 3 097 394

Перепис населення США 1850 р. був сьомим переписом США. Воно визначило населення Сполучених Штатів в розмірі 23 191 876 (на 35,9 відсотка збільшилось порівняно з переписом 1840 року). Загалом населення включало 3 204 313 рабів.

Хоча офіційною датою перепису було 1 червня 1850 р.^[1] заповнені форми перепису свідчать про те, що опитування продовжували проводитися протягом решти року.

Це був перший перепис населення, де була спроба зібрати інформацію про кожного члена кожного домогосподарства; жінки та діти вперше названі. До 1850 року в даних перепису фіксували лише прізвище голови домогосподарства та широкий статистичний облік інших членів домогосподарств (троє дітей до п'яти років, одна жінка віком від 35 до 40 років тощо). Раби були перелічені за статтю, передбачуваним віком та прізвищем власника. Це був також перший перепис населення, який запитав про місце народження вільних жителів.

Гінтон Роуан Хелпер широко використовував результати перепису 1850 року у своїй політично горезвісній книзі «Насувається криза півдня» (1857).

Список питань

Перепис 1850 року, Додаток 1, Вільні мешканці, збирав таку інформацію^[2]:

Ім'я
Вік
Стать
Колір (білий, чорний або мулат) для кожної людини
Чи є глухим, німим, сліпим, божевільним чи душевнохворим
Вартість нерухомості (потрібна всім вільним особам)
Професія (професія або спеціальність кожного чоловіка старше 15 років)
Місце (держава, територія чи країна) народження
Чи одружувався впродовж року
Чи відвідував школу впродовж року
Чи в змозі читати та писати (для осіб старше 20 років)
Чи бідний, чи засуджений

Населення штатів


№	Штат	Кількість населення
01	Нью-Йорк	3 097 394
02	Пенсільванія	2 311 786
03	Огайо	1 980 329
04	Вірджинія	1 119 348
05	Теннессі	1 002 717
06	Массачусетс	994 514
07	Індіана	988 416
08	Кентуккі	982 405
09	Джорджія	906 185
10	Північна Кароліна	869 039
11	Іллінойс	851 470
12	Алабама	771 623
13	Міссурі	682 044
14	Південна Кароліна	668 507
15	Міссісіпі	606 526
16	Мен	583 169
17	Меріленд	583 034
18	Луїзіана	517 762
19	Нью-Джерсі	489 555
20	Мічиган	397 654
21	Коннектикут	370 792
22	Нью-Гемпшир	317 976
23	Вермонт	314 120
24	Вісконсин	305 391
X	Західна Вірджинія (на той час була частиною Вірджинії)	302 313
25	Техас	212 592
26	Арканзас	209 897
27	Айова	192 214
28	Род-Айленд	147 545
29	Каліфорнія	92 597
30	Делавер	91 532
31	Флорида	87 445
X	Нью-Мексико	61 547
X	Колумбія(федеральний округ)	51 687
X	Орегон	12 093
X	Юта	11 380
X	Міннесота	6 077
X	Вашингтон	1 201

100 найбільших міст


№	Місто	Штат	Кількість населення^[3]
01	Нью-Йорк	Нью-Йорк	515 547
02	Балтимор	Меріленд	169 054
03	Бостон	Массачусетс	136 881
04	Філадельфія	Пенсільванія	121 376
05	Новий Орлеан	Луїзіана	116 375
06	Цинциннаті	Огайо	115 435
07	Бруклін(зараз Нью-Йорк)	Нью-Йорк	96 838
08	Сент-Луїс	Міссурі	77 860
09	Спрінг Гарден (зараз Філадельфія)	Пенсільванія	58 894
10	Олбані	Нью-Йорк	50 763
11	Нортен Лібертіес (зараз Філадельфія)	Пенсільванія	47 223
12	Кенсінгтон (зараз Філадельфія)	Пенсільванія	46 774
13	Піттсбург	Пенсільванія	46 601
14	Луїсвілл	Кентуккі	43 194
15	Чарлстон	Південна Кароліна	42 985
16	Баффало	Нью-Йорк	42 261
17	Провіденс	Род-Айленд	41 513
18	Вашингтон	Колумбія(федеральний округ)	40 001
19	Ньюарк	Нью-Джерсі	38 894
20	Саутварк (зараз Філадельфія)	Пенсільванія	38 799
21	Рочестер	Нью-Йорк	36 403
22	Лоувел	Массачусетс	33 383
23	Уільямсберг (зараз Нью-Йорк)	Нью-Йорк	30 780
24	Чикаго	Іллінойс	29 963
25	Трой	Нью-Йорк	28 785
26	Ричмонд	Вірджинія	27 570
27	Мояменінг (зараз Філедельфія)	Пенсільванія	26 979
28	Сірак'юс	Нью-Йорк	22 271
29	Аллегейні	Пенсільванія	21 262
30	Детройт	Мічиган	21 019
31	Портленд	Мен	20 815
32	Мобіл	Алабама	20 515
33	Нью-Гейвен	Коннектикут	20 345
34	Сейлем	Массачусетс	20 264
35	Мілвокі	Вісконсин	20 061
36	Роксбері	Массачусетс	18 364
37	Коламбус	Огайо	17 882
38	Ютіка	Нью-Йорк	17 565
39	Чарлтон	Массачусетс	17 216
40	Вустер	Массачусетс	17 049
41	Клівленд	Огайо	17 034
42	Нью-Бедфорд	Массачусетс	16 443
43	Редінг	Пенсільванія	15 743
44	Саванна	Джорджія	15 312
45	Кембридж	Массачусетс	15 215
46	Бангор	Мен	14 432
47	Норфолк	Вірджинія	14 326
48	Лінн	Массачусетс	14 257
49	Лафаєтт	Луїзіана	14 190
50	Пітерсберг	Вірджинія	14 010
51	Вілмінгтон	Делавер	13 979
52	Манчестер	Нью-Гемпшир	13 932
53	Гартфорд	Коннектикут	13 555
54	Ланкастер	Пенсільванія	12 369
55	Освіго	Нью-Йорк	12 205
56	Спрингфілд	Массачусетс	11 766
57	Фолл-Ривер	Массачусетс	11 524
58	Пукіпсі	Нью-Йорк	11 511
59	Вілінг	Вірджинія	11 435
60	Патерсон	Нью-Джерсі	11 334
61	Дейтон	Огайо	10 977
62	Тонтен	Массачусетс	10 441
63	Нашвіл	Теннессі	10 165
64	Портсмут	Нью-Гемпшир	9 738
65	Ньюберіпорт	Массачусетс	9 572
66	Ньюпорт	Род-Айленд	9 563
67	Оберн	Нью-Йорк	9 548
68	Камден	Нью-Джерсі	9 479
69	Огаста	Джорджія	9 448
70	Ковінгтон	Кентуккі	9 408
71	Нью Лондон	Коннектикут	8 991
72	Скенектаді	Нью-Йорк	8 921
73	Мемфіс	Теннессі	8 841
74	Александрія	Вірджинія	8 734
75	Монтгомері	Алабама	8 728
76	Портсмут	Вірджинія	8 626
77	Конкорд	Нью-Гемпшир	8 576
78	Нантакет	Массачусетс	8 452
79	Дорджтаун (зараз місто Вашингтон)	Колумбія(федеральний округ)	8 366
80	Чикопі	Массачусетс	8 291
81	Лоренс	Массачусетс	8 282
82	Огаста	Мен	8 225
83	Довер	Нью-Гемпшир	8 196
84	Нью Олбані	Індіана	8 181
85	Лексінгтон	Кентуккі	8 159
86	Данверс	Массачусетс	8 109
87	Індіанаполіс	Індіана	8 091
88	Лінчбург	Вірджинія	8 071
89	Бат	Мен	8 020
90	Медісон	Індіана	8 012
91	Дорчестер	Массачусетс	7 969
92	Зейнсвілл	Огайо	7 929
93	Гарісберг	Пенсільванія	7 834
94	Глостер	Массачусетс	7 786
95	Ворік	Род-Айленд	7 740
96	Норт-Провіденс	Род-Айленд	7 680
97	Вотервліт	Нью-Йорк	7 564
98	Поттсвілл	Пенсільванія	7 515
99	Вілмінгтон	Північна Кароліна	7 264
100	Істон	Пенсільванія	7 250

Територія Юта

Перепис на території Юта був проведений у 1851 році. Секретар території Бротон Харріс відмовився засвідчувати перепис. Харріс скаржився, що Брігам Янг провів перепис без нього, заявив про декілька порушень, і приховував кошти, відведені для перепису^[4]. Суперечка сприяла рішенню Харріса приєднатись до інших чиновників 1851 року та залишив свою посаду. Відносини з федеральним урядом продовжували погіршуватися і врешті-решт вилилися у війну в Юті.

Чиновники місцевого самоврядування побоювалися, що поневолене населення може перешкодити прагненню території до державності, оскільки певні члени Конгресу були стурбовані розширенням рабства на західні території^[5]. Перепису рабів 1850 року для території Юта повідомляв лише про 26 рабів, із зазначенням, що всі вони прямували до Каліфорнії, і не фіксує інших поневолених людей, що залишилися на території Юти^[6]. Джон Девід Сміт підрахував, що до 1850 року в штаті Юта було 100 афроамериканців, дві третини з них поневолені^[7].

Посилання

↑ US Census Bureau, Census History Staff. What day was the census taken each decade? - History - U.S. Census Bureau. www.census.gov (EN-US) . Процитовано 24 березня 2020.
↑ nysl.ptfs.com https://nysl.ptfs.com/knowvation/app/consolidatedSearch/#autologin/guest/cl=all_lib&field11=9643270. Процитовано 24 березня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ Bureau, US Census. Population of the 100 Largest Cities and Other Urban Places. The United States Census Bureau (EN-US) . Процитовано 24 березня 2020.
↑ Reeve, W. Paul; Parshall, Ardis E. (2010). Mormonism: A Historical Encyclopedia (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-1-59884-107-7.
↑ Ricks, Nathaniel R. (August 2007). A Peculiar Place for the Peculiar Institution: Slavery and Sovereignty in Early Territorial Utah.
↑ J. Willard Marriott Digital Library. collections.lib.utah.edu. Процитовано 24 березня 2020.
↑ Miller, Randall M.; Smith, John David (1997). Dictionary of Afro-American Slavery (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-275-95799-5.