Скоморохи (Чортківський район)

село Скоморохи
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Золотопотіцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060190110040168
Облікова картка Скоморохи 
Основні дані
Населення 1 199
Територія 2.782 км²
Густота населення 416.97 осіб/км²
Поштовий індекс 48462
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°55′25″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 48.92361° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 48.92361; 25.38111
Водойми р. Стрипа
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
Карта
Скоморохи. Карта розташування: Україна
Скоморохи
Скоморохи
Скоморохи. Карта розташування: Тернопільська область
Скоморохи
Скоморохи
Мапа
Мапа

CMNS: Скоморохи у Вікісховищі

Скоморо́хи — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване над р. Стрипою, за 18 км від Бучача і найближчої залізничної станції Бучач. Населення 1199 осіб (2007).

До 2015 року було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.[1]

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1439 року[2].

З 1599 року[3], після проведеного з братами поділу родинних маєтностей[4] село стало власністю шляхтича Стефана Потоцького (бл.15681631, наймолодший син стражника польного коронного[a] Миколая Потоцького і його дружини Анни Черменської (Czermieńska), брат Яна, Якуба, Анджея Потоцьких).

С. Потоцький разом з дружиною Марією Амалією Могилянкою, двоюрідною сестрою православного Митрополита Київського Петра Могили, стали фундаторами побудови церкви святого Миколая в Бучачі[5]. У ХІХ ст. власником маєтку в селі був Антоній Симфорій Антоневич-Болоз (пол. Antoni Symforiusz Antoniewicz Bołoz, 1812—1881)[6], чинний член Бучацько-чортківського-заліщицького відділу Галицького господарського товариства (Galicyjskie Towarzystwo Gospodarskie) у Львові[7], батько Яна Антоневича-Болоза[8], польського історика, мистецтвознавця вірменського походження[9].

1914 року в селі діяла однокласна етатова хлоп'яча[10] школа з українською мовою навчання[11].

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар» та інші, кооператива.

У 1940 році розпочали будівництво ГЕС на річці Стрипі біля села, яке завершили вже після Другої світової війни. Електроенергія подавалася, зокрема, й до тодішнього районного центру — Золотого Потоку.[12]

1947 року після арешту отця Івана Галібея нібито за шлюб підпільникам (завезли до Чортківської тюрми) громада села написала реляцію-просьбу звільнити пароха.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610187, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І—ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, туристично-оздоровчий комплекс «Лісовий», та оздоровчий табір «Лісовий дзвіночок», торгові заклади.

Релігія

Наприкінці XIX ст. село було центром греко-католицьої парафії, яка входила до складу Бучацького деканату. 1883 року в селі збудували муровану церкву святого Миколая, в якій свого часу були метрики від 1785 року[15].

Нині в Скоморохах є церква святого великомученика Димитрія (1887, кам'яна, перебудована 1938)[2].

Пам'ятні знаки

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року;
  • символічна могила зі статуєю («фіґурою») Божої Матері (1995);
  • два хрести на місці поховань німецьких та угорських солдатів (1944).

Пам'ятки природи

Персоналії

Народилися

  • інженер, громадський діяч Роман Галібей[16]
  • громадсько-політичний (ОУН, псевдо «Вороний»), культурний діяч, режисер (один з творців фільму «Жорстокі світанки», Канада) Іван Красножоний[17].
  • польський історик, мистецтвознавець, громадсько-політичний діяч Ян Антоневич-Болоз (разом з Антоніною Антоневич-Болоз були власниками маєтку в селі наприкінці XIX ст.[15]).

Проживали, працювали

Померли

  • Антоній Антоневич-Болоз (28 листопада 1881).[8]

Зауваги

  1. у книзі Ярослава Стоцького помилково названо його брацлавським воєводою → Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — ISBN 966-7086-24-0.

Галерея

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. а б Мельничук Б., Феськів І. Скоморохи… — С. 279.
  3. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 16. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  4. Lipski A. Potocki Stefan h. Pilawa (ok. 1568—1631) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 175. (пол.)
  5. Barącz S. [[https://web.archive.org/web/20200604042008/https://polona.pl/item/pamiatki-buczackie,NTY0ODIw/68/#item Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] Pamiątki buczackie]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 132. (пол.)
  6. 83. Albina Antoniewicz Bołoz. (пол.)
  7. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 574. (пол.)
  8. а б Jan Deodat Bołoz-Antoniewicz (ID: psb.365.1) [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  9. d'Abancourt H. Antoniewicz Jan Bołoz (1858—1922) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 137—139 (Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840). (пол.)
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1914. — Lwów, 1914. — S. 700. (пол.)
  11. Szematyzm… na rok 1914… — S. 728.
  12. Феськів М. І запалила Стрипа світло у сільських оселях // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 189—190. — ISBN 978-966-528-289-1.
  13. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  14. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  15. а б Skomorochy 3.) S., wś, pow. buczacki… — S. 693.
  16. Гаврильцьо І. Галібей Роман Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 333. — ISBN 966-528-197-6.
  17. Мельничук Б. Красножоний Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 219. — ISBN 966-528-199-2.
  18. Василечко М. Кучер Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 333. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела

Посилання