Переволока (Україна)

село Переволока
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070250043577
Облікова картка Переволока 
Основні дані
Засноване 1467
Населення 2 368
Територія 7.856 км²
Густота населення 301.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48420
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°7′1″ пн. ш. 25°21′2″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Сільський голова Непіп Марія Данилівна
Карта
Переволока. Карта розташування: Україна
Переволока
Переволока
Переволока. Карта розташування: Тернопільська область
Переволока
Переволока
Мапа
Мапа
Дорожній знак при в'їзді в село
Церква святого великомученика Юрія Переможця (1895, ПЦУ)
Церква Святого Йосафата (2007 УГКЦ)

Переволо́ка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Населення 2404 осіб (2007).

На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі, на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків, у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами.

Археологічні знахідки

У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).[1]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, переворської, черняхівської і давньоруської культур.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2366 99.92%
російська 1 0.04%
румунська 1 0.04%
Усього 2368 100%

Історія

Переволока на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650
Переволока на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Село згадується:

Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472[6].

У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).[7]

Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся[8]. Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.

Діяли 2 осередки товариства «Просвіта», а також «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.

У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).[9]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[10].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[11].

Релігія

Церква Святої Трійці (1934 ПЦУ)

Пам'ятки

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).

Пам'ятки природи

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.

Відомі люди[12]

У Переволоці народились

  • священник, перекладач біблійних книг на українську Володимир Дзьоба (1913-1979),
  • інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.),
  • журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000),
  • районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),[13]
  • релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000),
  • Іван (Кулик), єпископ Української греко-католицької церкви
  • релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984)
  • старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований),
  • польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939).
  • Паньків Іван (1972-2022) - український військовик, учасник російсько-української війни [14]
  • Лучка Іван Богданович (1975—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[15].
  • Онуфреїв Іван Петрович - український художник. Народився 03.01.1946 р., с. Переволока, Бучацький район, Тернопільська область. У 1966-1971 рр. навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Член НСХУ з 1993 р. Працював у Чернівцях. Учасник всеукраїнських виставок з 1972 р. Автор портретів, натюрмортів, композицій: портрет художника М. Катеренюка,, картини – «Месія», «Монах», «Вій», «Плач», «Роксолана», «Скеля Довбуша»…У 2009 -2010 рр. працював над створенням ікон для нового іконостасу домової церкви Івана Сучавського в Резиденції митрополитів – нині храму теологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Помер 05.09.2012 р., м. Чернівці.
    • Шевченко Г. У зблисках дивосвіту і реальності [про творчість І. Онуфреїва] / Георгій Шевченко. – Час. – 1996. – 12 січня (ч.3). – С. 6.

Душпастирювали

  • релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований).
  • Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).

Примітки

  1. ↑ Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 13.
  2. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  4. ↑ Barącz S.. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 87. (пол.)
  5. ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 74. — № 722.
  6. ↑ Akta grodzkie i ziemskie… № 3586]
  7. ↑ Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218. (пол.)
  8. ↑ Zalesie 3.) Z., część Przewłoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 340. (пол.) — S. 340.
  9. ↑ Іванків — краще спортивне село // Свобода. — 2016. — № 72 (3110) (16 вер.). — С. 4.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  12. ↑ Переволока. Терен|Тернопільські експрес новини. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
  13. ↑ Мизак Н., Олещук І. Задорожний Семен // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 235. — ISBN 978-966-528-318-8.
  14. ↑ Ось-ось був у відпустці, а невдовзі загинув на фронті! У Бучацькій громаді попрощались з бійцем Іваном Паньківим - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
  15. ↑ Лучка Іван Богданович

Література

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.