Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)

село Рукомиш
Знак с. Рукомиш
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070340029842
Облікова картка	Рукомиш
Основні дані
Перша згадка	1379
Населення	427
Територія	0.980 км²
Густота населення	435.71 осіб/км²
Поштовий індекс	48420
Телефонний код	+380 3544
Катойконіми	Рукомишці
Географічні дані
Географічні координати	49°5′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 49.09972; 25.38111
Водойми	р. Стрипа
Найближча залізнична станція	Бучач
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Конопада Марія Петрівна
Карта
Рукомиш
Рукомиш
Мапа
Рукомиш у Вікісховищі

Руко́миш — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Заривинецькій сільраді. Розташоване на правому березі р. Стрипа, за 5 км від Бучачу і за 7 км від найближчої залізничної станції Бучач.
Населення — 419 осіб (2007 р.).

Є родовище травертину.

Перша писемна згадка про село — 1379 р.; згадане в фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця для костелу в Бучачі.^[1] Міхал Абданк з Бучача мав початково тут свою садибу^{[джерело?]}. Авраам Авданець з Рукомиша згадується 14 серпня 1421 р.^[2] 15 травня 1443 р. Мачко — син Авданця з Рукомиша, подав позов проти Міхала «Мужила» Бучацького^[3]

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар» тощо, кооператива.

У травертинових печерах біля Рукомиша в 1967 році переховувався підпільник з УПА, якого виявили кадебісти. Повстанець довгий час відстрілювався, потім облив гасом документи та вирішив не здаватись. Цей бій вважають останнім під збройної боротьби повстанців проти окупантів.^[4]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району^[5].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[6].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610154, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 343 виборці, явка 72,59%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,32%, за «Європейську Солідарність» — 18,62%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,60%.^[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 39,76%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,47%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,05%^[9].

Працюють ЗОШ I ступеня, ФАП, бібліотека, торговельний заклад.

• о. Симеон Білинкевич, УГКЦ
• о. Йосип Білинкевич (УГКЦ, 1866—1916)
• о. Іван Лабій (УГКЦ, 1916-1920)
• о. Барановський (УГКЦ, 1921-1944)
• о. Михайло Суканець (УАПЦ, нині)

У селі зберігся храм колишнього печерного монастиря (вважають, що перші ченці поселились тут наприкінці XIII століття).

Є мурована церква святого Онуфрія (1768 року, освячена деканом о. Хадзинським;^[10] у ній зберігається скульптура цього святого (Онуфрія Великого) XVIII століття — як вважають, роботи славетного Івана Георгія Пінзеля), каплички (1856 р., 2006 р.), «фігура» Матері Божої, Хресна дорога (2007 р.).

Пам'ятки природи: Рукомиський явір, скелі.

• о. Василь Білінський (у світі Василь Іванович Білінський; 4 квітня 1909, с. Рукомиш — 28 липня 1989) — підпільний священик УГКЦ, душпастирював у с. Прибин Перемишлянського району. Похований на цвинтарі с. Прибин.
• Михайлецький Юрій — вояк УПА.

• Козак М., Матвіїв І., Уніят В. Рукомиш // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 645—646. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Матвіїв І., Уніят В. Рукомиш // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 208. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Мичко С Чудеса Рукомиша // Україна молода. — 2011. — 6 січня.
• Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Рукомиш у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Файли у Вікісховищі?

• У селі Рукомиш, що на Тернопільщині, зруйнувався старовинний печерний храм
• Скелі Рукомиша дивляться очима Христа
• Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля
• Рукомиш (стації) відео
• Rukomysz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 960. (пол.) — S. 960. (пол.)
• скельний монастир в Рукомиші

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.