1832 року до складу деканату входили парафії Бучач, Губин, Космирин, Переволока, Золотий Потік, Рукомиш, Скоморохи, Сновидів, Соколів, Сороки, Жизномир. У 1843 році після проведення адмінреформи УГКЦ до складу включили парафію Зелена зі скасованого деканату Зарваниця ІІ; також парафії Бариш, Григорів, Яргорів, Ковалівка, Монастириська, Озеряни, Порхова, Стінка, Велеснів, Зубрець — усі зі скасованого Монастириського деканату.[1]
Сучасний деканат створений після утворення Бучацької єпархії УГКЦ рішенням Синоду Єпископів Української греко-католицької церкви 16—21 липня 2000 року Божого у м. Бучачі. Один із двох деканатів УГКЦ у межах сучасного адміністративного Бучацького району.
↑Нахлік Є., Нахлік О. Боднар (польс. Беднарж) Григорій // Франківська енциклопедія: у 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А-Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік. — С. 176. — (Іван Франко і нова сучасна література. Попередники та сучасники). — ISBN 978-966-914-033-3, ISBN 978-966-914-034-0 (Т. 1).
Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — P. I. — 1103 p. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
↑Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.
.svg)
