Провулок Грабовського (Харків)

Провулок Грабовського
Харків
Вигляд провулку з вулиці Римарської
Вигляд провулку з вулиці Римарської
Вигляд провулку з вулиці Римарської
МісцевістьЦентр
РайонШевченківський район
Назва на честьПавла Грабовського
Загальні відомості
Протяжність100 м
Координати початку49°59′42.47″ пн. ш. 36°13′56.88″ сх. д. / 49.9951306° пн. ш. 36.2324667° сх. д. / 49.9951306; 36.2324667
Координати кінця49°59′43.0″ пн. ш. 36°13′52.3″ сх. д. / 49.995278° пн. ш. 36.231194° сх. д. / 49.995278; 36.231194
поштові індекси61057
Транспорт
Найближчі станції метроІсторичний музей
Руходносторонній в бік Римарської
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 4
Архітектурні пам'ятки№ 4
Забудовабагатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2450120
Мапа
Мапа
CMNS: Провулок Грабовського у Вікісховищі

Прову́лок Грабо́вського — провулок у Шевченківському районі Харкова, у районі театру ім. Шевченка. Довжина 100 метрів. Починається від вулиці Сумської. Закінчується на перетині з Римарською вулицею. Провулок розташований між будівлею театра ім. Шевченка з однієї сторони та багатоповерховими будинками початку XX сторіччя — з іншої. Названий на честь українського поета-лірика Павла Грабовського, який навчався та жив у Харкові.

Рух провулком односторонній — з Сумської вулиці в бік Римарської вулиці[1].

Історія

Провулок Грабовського прокладений у кінці XIX — на початку XX століття. У той же час була сформована його забудова. Провулок Грабовського раніше називався Театральним, 2-м Сумським і 2-м К. Лібкнехта[2].

Під час Другої світової війни в провулку Грабовського у березні 1943 року йшли вуличні бої[3].

Будівлі

Провулок Грабовського є адресою лише однієї будівлі — будинку № 4. Цей колишній прибутковий будинок споруджений у 1905 (можливо, у 1903) році за проєктом архітекторів Олександра Гінзбурга та Іліодора Загоскіна. Чотириповерхова будівля з червоно-коричневої цегли виконана в стилі модерну. Особливістю будівлі є білі деталі еркерів та кронштейнів під карнизом з гротескними ліпними прикрасами, зокрема фігурами риб та тритонів. Первинне призначення будівлі — прибутковий будинок, крім того, в цьому будинку Гінзбург відкрив будівельну контору «Залізобетон»[4].

Після 1917 року в будинку працював магазин живої риби. Рибу утримували в спеціальних резервуарах у підвалах будівлі. Після війни їх використали для створення дитячої школи плавання з басейном «Золота рибка». У 1981 році будівля реставрована[5]. Станом на 2010 рік у будинку знаходяться магазини товарів для офісу «Carreblanc» та оргтехніки «ABC-матриця»[6].

16 серпня 2019 року за адресою провулок Грабовського, 4 відкрито меморіальну дошку на честь О. М. Гінзбурга[4].

На провулок також виходять бічні фасади: за непарною стороною — Харківського українського драматичного театру імені Шевченка (вулиця Сумська, 9), за парною стороною — колишнього Обласного клінічного онкологічного диспансера (вулиця Римарська, 14) та колишнього будинку літературних організацій (вулиця Сумська, 11).

Галерея

  • Будинок № 4, загальний вигляд
    Будинок № 4, загальний вигляд
  • Будинок № 4, еркер
    Будинок № 4, еркер
  • Будинок № 4, деталь еркера
    Будинок № 4, деталь еркера
  • Будинок № 4, деталь карниза
    Будинок № 4, деталь карниза

Примітки

  1. ↑ Улицы и площади Харькова — Переулок Грабовского (рос.)
  2. ↑ Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Сумской. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 3 січня 2022.
  3. ↑ Фотогалерея-1943 — Dali Zovut
  4. ↑ а б Історія Харкова у пам'ятних дошках. Гінзбург О. М. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  5. ↑ Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. Харьков: Архитектура, памятника, новостройка. Путеводитель. — Х.: Прапор, 1985 [Архівовано 2013-12-05 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Організації на провулку Грабовського, 4 — Mapia.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 24 квітня 2010.

Джерела

Вулиці Харкова
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Харків»
П: Проєкт «Харків»
CMNS: Вулиці Харкова у Вікісховищі?