Харків відомий як місто, що має славну історію вшанування в камені та бронзі генія українського народу, великого поета і мислителя Тараса Шевченка, зокрема тут ще 1900 року було встановлено йому пам'ятник, що багатьма дослідниками вважається першим в Україні. Ініціаторами створення цього пам'ятника була відома родина громадських діячів Алчевських. Зараз він зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка[2]. Була спроба встановити погруддя Шевченка і 1919 року. А вже за 10 років, за Радянського Союзу, коли Харків був столицею УРСР було оголошено міжнародний конкурс на визначення найкращого проєкту пам'ятника Тарасові Шевченку[3] в Харкові — щоправда, процес визначення і виготовлення монумента Кобзареві затягнувся на пів десятиліття, але зрештою пам'ятник Тарасові Шевченку в Харкові — творіння радянського ідейного скульптора М. Г. Манізера стало справжнім шедевром монументальної Шевченкіани.
Статус Харкова як столиці Радянської України (від грудня 1919 до червня 1934 року), а значить функціонування у місті всіх республіканських органів влади в цей період, зумовив спорудження тут тоді ж і пізніше дуже великого числа пам'ятників революціонерам, комуністичним і радянським державним діячам, зокрема і тим, які безпосередньо причетні до організації та здійснення репресивних утисків й інших злочинів радянської влади. Велика кількість з цих пам'ятників були демонтовані після прийняття законів про декомунізацію в Україні.
У Харкові як головному осередку Слобідської України жили та творили чимало діячів української культури — багатьом з них, переважно, пам'ятні знаки з'явилися вже в наш час (за доби незалежної України, тобто у 1990 — 2000-ні роки).
У місті чимало об'єктів монументального мистецтва присвячено тематиці Другій Світовій війні.
Харків — справжня «науково-технічна столиця» України, що по праву пишається своїми вченими й дослідниками в багатьох галузях знань. Са́ме тому особливо багато пам'ятників, погрудь, пам'ятних знаків встановлено в місті на честь харківських науковців, їхніх наукових звершень тощо.
Уже в період незалежності України 2004 року Харків відсвяткував визначну дату — 350-річчя заснування міста, до якої було присвячено встановлення низки пам'ятників, що стали окрасою міста, причому деякі з них були подарунками Харкову від митців і дружніх міст. Так, відомий російський скульптор-новатор Зураб Церетелі презентував Харкову солідний пам'ятник легендарному засновнику міста козакові Харку, столиця держави місто Київ — фігуру Архістратига Михаїла, місто Алчевськ — погруддя О. К. Алчевського.
Останні (2000-х років) світові та вітчизняні тенденції у відкритті оригінальних пам'ятників, в тому числі літературним і кіноперсонажам, знайшли своє втілення й у Харкові — тільки нещодавно тут з'явилися скульптури, що зображують героїв роману «Дванадцять стільців» Ільфа та Петрова, футбольний м'яч, присвячені коханню (скульптурна композиція «Поцілунок»).
Багато пам'ятників та меморіалів було пошкоджено та знищено в результаті обстрілів Харкова під час Російського вторгнення в Україну у 2022—2024 роках.
Встановлено 23 серпня2004 року. Пам'ятник є подарунком міста Алчевська до святкування 350-річчя заснування Харкова. Розташований на розі вулиць Чернишевської та Жон Мироносиць, неподалік споруди ПК УВС (колишній особняк Алчевських)[4].
Олександрові (Петровському), архієпископу Харківському
Пам'ятник священномученикуОлександрові (Петровському), архієпископу Харківському, встановлений біля храму його імені на Свято-Олександрівської площі. Автор пам'ятника — скульптор Ганна Іванова[5].
Пам'ятник поетесі Анні Ахматовій був виготовлений в 2001 та стояв у дворі приватного будинку. У 2005 пам'ятник був перенесений в Сад скульптур у дворі ресторану «Ермітаж» (Максиміліанівська вул., 18). Автор пам'ятника — скульптор Володимир Кочмар[6].
на вулиці Університетській в сквері Вічний вогонь, навпроти Успенського собору
Пам'ятник відкрито 6 листопада1957 до 40-ї річниці Жовтневого перевороту (згідно з офіційною радянською історіографією — Жовтневої революції) на місці зруйнованої будівлі Будинку Червоної армії. 12 липня1958 року до 40-річчя Комуністичної партії УРСР перед пам'ятником запалили вічний вогонь. Архітектор — Л. В. Гурова. Матеріал — полірований червоний граніт та бронза.[11]
Пам'ятник письменнику Михайлу Булгакову встановлений в Саді скульптур у дворі ресторану «Ермітаж» (Максиміліанівська вул., 18). Автор пам'ятника, скульптор Артем Самойленко, зобразив письменника на лавці разом з котом Бегемотом, персонажем роману «Майстер і Маргарита»[6].
Пам'ятний знак випускникам 14 та 15 спеціальних артилерійських шкіл міста Харкова, які загинули в роки німецько-радянської війни. Архітектор Гурова Л. В., Сиром'ятников В. М.
на розі вул. Рибалка та бульвару Богдана Хмельницького
Пам'ятник воїнам 17 стрілецької бригади НКВС, якими командував Іван Танкопій. Встановлений на пам'ятному меморіалі на братській могилі, в якій поховані воїні цієї бригади. У 2012 році відбулася реконструкція всього комплексу.[15]
Пам'ятник воїнам-визволителям було встановлено 1981 року. Автори — скульптори І. П. Ястребов та Я. Й. Рик; архітектори Е. Ю. Черкасов, А. А. Максименко, Є. А. Святченко[16].
на розі просп. Героїв Харкова та вул. Харківських Дивізій
Пам'ятний знак-стела у вигляді зірки з викарбуваними обрисами солдата-червоноармійця було встановлено на 30-у річницю вигнання нацистів із міста (23 серпня1973 року). Автор — скульптор С. Я. Якубович[17].
Пам'ятник у вигляді 8-метрової бетонної стели, зірки з чорного граніту, розсіченої хрестом, оточений гранітною стіною, на якій висічені імена загиблих воїнів. Монумент роботи харківського скульптора Андрія Угланова урочисто відкрито 22 серпня1997 року у сквері біля станції метро «Наукова»[18].
Пам'ятний знак установлений 10 жовтня2002 року в пам'ять про вдалий експеримент розщеплення атомного ядра, здійснений 10 жовтня1932 року вченими фізико-технічного інституту Антоном Вальтером, Георгієм Латишевим, Олександром Лейпунським, Кирилом Синельниковим[19].
Пам'ятник героям Чорнобиля встановили в невеликому сквері близько 10-ї міської поліклініки, де отримують медичну допомогу близько чотирьохсот ліквідаторів. Автор пам'ятника — Сейфаддин Гурбанов, його основним задумом було показати не образ людини, а крик про допомогу. За словами автора, ця ідея прийшла йому в голову під час розмови з чорнобильцем.[22]
вул. Гончара, 5, на території Харківської 14-ї міської офтальмологічної кліники
Пам'ятник видатному лікарю і вченому-офтальмологу професору Л. Л. Гіршману урочисто відкрито 9 жовтня2009 й приурочено до 100-літнього ювілею найстарішої очної клініки України в місті Харкові. Автори — скульптор А. Н. Демченко та архітектор В. І. Лівшиц. Виготовлення і встановлення пам'ятника було здійснено винятково за кошти благодійників.
біля Харківського національного університету ім. Каразіна
Пам'ятник класику української літератури 19 століття Петру Гулаку-Артемовському відкрито на честь 213-річчя з дня заснування Харківського національного університету. Автори меморіалу — скульптор Олександр Рідний і архітектор Сергій Чечельницький[26].
Пам'ятник Івану Павлу II, Папі Римському, було відкрито 23 жовтня 2021 р. біля входу до Собору Успіння Пресвятої Діви Марії до 20-річчя візиту понтифіка до України. Автор пам'ятника — харківський скульптор Володимир Райченко[27].
Альтанка-фонтан «Дзеркальний струмінь» (також називають «Скляний струмінь», а початково Пам'ятник Перемоги) був споруджений 1947 року за проєктом архітектора В. І. Коржа[29].
Меморіальний комплекс «Дробицький Яр» споруджено на місцях масових розстрілів цивільного населення у часи Другої світової війни. Будівництво комплексу тривало з початку 1990-х, а його урочисте відкриття відбулося 13 грудня2002 року за участі президента України Леоніда Кучми[19]. Меморіал був серйозно пошкоджений в результаті обстрілів російських військ в березні 2022 року[31].
Пам'ятний знак українському революційному діячеві і поету-авангардистові Василю Елланові-Блакитному встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку (колишнє міське кладовище). Композиція з мармурової кришки була урочисто відкрита 19 січня1994 року до 100-річчя з дні народження письменника[25].
Стіна скорботи була встановлена 30.09.1992 р. Харківським обласним комітетом «Дробицький яр» і Орджоникідзевським виконкомом на місці бараків єврейського гетто.
Пам'ятний камінь «Рятівникам — праведникам світу» встановлено 15.12.1997 р. Харківським обласним комітетом «Дробицький яр».
Пам'ятний камінь «До наших нащадків» встановлено Харківським обласним комітетом «Дробицький яр» і Харківським музеєм Голокосту. Відкрито 14.12.2000 р. Поновлено у 2002 році[32].
Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору встановлено 4 жовтня1989 року. Це перший такий пам'ятний знак. Він від встановлення мислився як тимчасовий до спорудження меморіального комплексу.
(у серпні 2018 пам'ятний знак перенесено у Сквер біля Будинку культури ХТЗ)
Пам'ятний знак із графічним зображенням розщепленого атома в людських руках на гранітній брилі, чорними обгорілими каменями в символічному жерлі четвертого енергоблоку ЧАЕС встановлено 26 квітня1996 року на честь 10-річчя Чорнобильської катастрофи[18].
Пам'ятник чорнобильцям встановлено у Молодіжному парку 23 квітня1999 року. Знак являє собою піраміду заввишки майже 7 метрів, всередині якої — людина, пронизана іонізуючим випромінюванням, яке парує в порожній сфері. Автори — скульптор Ігор Ястребов, архітектори С. Г. Чечельницький, А. А. Антропов[13][35].
Українсько-польський меморіал жертв тоталітаризму відкритий 17 червня2000 року за ініціативи президентів України та Польщі. Монумент являє собою Хрест Virtuti Militari, біля якого встановлені стели з іменами розстріляних НКВС у 1938–1940 роках українців та польських військових, які були поховані у братських могилах на території Лісопарку[13]. Меморіал був серйозно пошкоджений в результаті обстрілів російської артилерії в березні 2022 р[36].
біля Будинку культури Національної поліції (вул. Жон Мироносиць, 13) біля Парку Алчевської
Пам'ятник у вигляді Архангела Михаїла, що мечом вістрям донизу поборює гідру як уособлення злочинності. Автори — скульптор А. Н. Іллічов, архітектор С. Г. Чечельницький
2002 року був проведений конкурс на ескізний проєкт пам'ятника закоханим. Найкращою визнано роботу студента Харківської державної академії дизайну та мистецтв Дмитра Іванченка. Пам'ятник урочисто відкрито 24 квітня2003 року[39]. У 2009 році пам'ятник було пофарбовано у золотистий колір, та навколо нього був побудований фонтан.
Паровоз ФД20-2238, який брав участь у Другій світовій війні, був пригнаний своїм ходом у 1984 році[40]. Він стоїть біля колій під'їзду з південного боку до вокзалу Харків-Пасажирський.
Кінний пам'ятник напівлегендарному засновнику міста козакові Харьку (Харитону) було встановлено й урочисто відкрито 22 серпня2004 року з нагоди святкувань 350-річчя заснування міста. Бронзова скульптура завважки 700 т створена й подарована Харкову відомим російським скульптором грузинського походження Зурабом Церетелі[4].
Перший в СНД пам'ятник Ісусу Христу встановлено 10 серпня2001 року на території Покровського монастиряУПЦ МП до 2000-річчя Різдва Христова. Скульптура Ісуса Христа на повний зріст на земній кулі, що розташована на гранітному постаменті, створена скульптором І. Ястребовим та архітектором М. Ядченком. Автор ідеї та ескізного проєкту пам'ятника — митрополит Харківській та Богодухівський Никодим[13].
Пам'ятник українському письменнику Григорієві Квітці-Основ'яненку встановлено 19 жовтня1993 року до 215-річчя з дня народження діяча. Бронзову фігуру письменника, зображеного з пером і папером в руках створили скульптор С. А. Якубович та архітектор Ю. М. Шкодовський[25].
Пам'ятник видатному українському педагогу А. С. Макаренку було встановлено 1968 (відкрито 1969) року заводом ФЕД. Автори пам'ятника — скульптор М. Ф. Овсянкін і архітектор Е. Ю. Черкасов[41]. В 2011 р. пам'ятник перенесли на територію заводу ФЕД.[43].
Маленьким янголам, які так рано зустрілись з людською жорстокістю та, на жаль, ніколи не стануть дорослими…
4 червня 2023
вул. Сумська, 37
Пам'ятник дітям, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти Украни, встановлено перед Палацом дитячої та юнацької творості. Монумент створено з ініціативи народного депутата Павла Якименка. Скульптор — Михайло Ятченко[44]. На відкритті пам'ятника була присятня Олена Зеленська[45].
Пам'ятник українському медику професору Олександрові Мещанінову було відкрито 22 вересня2006 року. Пам'ятник було встановлено всупереч протестам місцевих мешканців коштом забудовника, який на місці частини скверу імені Мещанінова звів торговий центр, який до того ж закриває огляд пам'ятника з боку вулиці Полтавський Шлях[47].
Встановлено 20 серпня2004 року. Пам'ятник є подарунком від столиці держави міста Києва до святкування 350-річчя заснування Харкова. Автори — скульптор Віталій Сивко й архітектор Віктор Бобровський[4].
Пам'ятник відкритий 14 жовтня2019 року на «Покрову».[49] Центральним елементом монумента став куб, що втілює цілісність і силу держави. Поруч встановлено 14 стел з рядками з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну», що символізують рік початку війни.[50]
Камінь з написом та флагшток з прапором України позаду нього. Камінь із написом «На честь самовизначення української нації» з прапором України було встановлено 28 липня 1990 року на честь ухвалення Декларації про державний суверенітет України.
Монумент на честь Незалежності України було урочисто відкрито 22 серпня2012 року. Авторами монумента є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова. Монумент є постаментом строгої геометричної форми з облицюванням із гранітних плит сірого кольору, на якому встановлена бронзова фігура давньогрецької богині перемоги Ніки на кулі. Фігура богині та куля виконані з бронзи.[52]
Нізамі Гянджеві
2021
у сквері Фейєрбаха
Перший в Україні пам'ятник Нізамі Гянджеві було відкрито 15 вересня 2021 року[53]. Скульптор Катіб Мамедов[54].
у подвір'ї будинків № 44 та № 46 по вулиці Мироносицької
Члену підпільного обкому ЛКСМУ Галині Нікітіній (1917—1942 pp.). Знаходиться в подвір'ї будинків № 44 та № 46 по вулиці Мироносицької, неподалік від перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого. Маловідомий через своє місце розташування.
Ідею пам'ятників висунув ректор ХНУ В. С. Бакіров. Архітектор — С. Г. Чечельницький, скульптори О. М. Рідний, А. В. Іванова. Спонсором виступив член спостережної ради ХНУ, президент групи компаній DCH О. В. Ярославський.
Зменшену копію Пальми Мерцалова заввишки 2,5 метри встановлено на східцях Палацу студентів юридичної академії 21 серпня2004 року. Пам'ятник є подарунком від міста Донецька до святкування 350-річчя заснування Харкова[4].
Встановлено 1 вересня2004 на території Національного фармацевтичного університету. Восьмиметрова бронзова фігура «Панацея» з аптекарськими вагами у руках входить до триптиху, що складається із фігури аптекаря-алхіміка («Аптекар») і групи студентів-фармацевтів («Майбутнє фармації»)[56].
Стела на честь підпільників і партизан Харківщини встановлена на розі вулиць Артема та Чернишевського у 1978. Автори — скульптори Д. Г. Сова, Я. І. Жуковська, архітектори — Е. Ю. Черкасов, А. О. Максименко.
Пам'ятник пожежникам, які загинули в мирний час при виконанні службового обов'язку. Автори пам'ятника — скульптор М. Ф. Овсянкін та архітектор Ю. М. Шкодовський[16].
Полеглим у боях за волю і незалежність
вул. Михайла Комарова
На пам'ятнику вибито 31 прізвище бійців, що загинули у боях під час II світової війни.
Обеліск дев'ятнадцятьом радянським воїнам, які у березні 1943 року приблизно на місці відкриття пам'ятника, були взяті у полон і розстріляні есесівцями, було відкрито 21 серпня2003 року. Ініціатором вшанування пам'яті загилих червоноармійців став ветеран німецько-радянської війни, учасник вигнання німців із Харкова Яків Тихонович Барильник[39].
Пам'ятний знак на вшанування кобзарів, бандуристів, лірників, знищених радянською владою в 1930-х роках, було відкрито 14 жовтня1997 року (День Покрови). Автори пам'ятного знаку — скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк, Олекса Шауліс та архітектор Олекса Морус.
вул. Рiздвяна, 29, біля Головного управління КП «Харківський метрополітен»
Другий пам'ятник робітникам метрополітену в Харкові встановлений біля входу в будівлю Головного управління КП «Харківський метрополітен». Як і першого, його зробили співробітники метрополітену з металобрухту. За повідомленням прес-служби метрополітену «Залізна людина символізує робітників метро, їх працю». За сюжетом залізна людина намагається підняти важку колісну пару вагона метро. Висота пам'ятника біля півтора метра. В народі відомий як «Штангіст у касці».[57]
Пам'ятник українському гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному. Оригінально пам'ятник було встановлено 14 червня2008 року Севастополі. Демонтований російськими окупантами 25 квітня2014 року. За зверненням міської влади Харкова був перевезений до цього міста.
Пам'ятник було встановлено 25 січня2011 року, в день православного свята Дня святої Тетяни. Знаходиться при виході з платформи в сторону Харківського національного університету. У процесі роботи проєкт образу спочатку був виготовлений з гіпсу, а після затвердження був відлитий із бронзи. Лиття відбувалося у приватній ливарній майстерні. На всю композицію було витрачено близько 150 кг бронзи.[58]
вул. Сумська, 72 (дах будинку «Platinum Plaza»)[60], копія на даху будинку на Площі Конституції, 18, де до 2017 року знаходилася оригінальна скульптура
Пам'ятник присвячений людям творчих професій. Встановлений на даху будинку, і побачити його можна лише піднявши голову. Скульптором є Сейфаддін Гурбанов.
Пам'ятник українському радянському партійному діячеві, провідникові українізації, репресованому 1933 року, М. О. Скрипнику було встановлено 1969 року. Автори — скульптор М. Ф. Овсянкін та архітектор В. Г. Гнєздилов[16].
Меморіал Слави, присвячений радянським воїнам і громадянам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945, у Харкові було відкрито в 1977 року в районі Лісопарку, на Харківському шосе. Центральна фігура композиції — гранітна скульптура жінки заввишки 12,75 метрів. Над пам'ятником протягом семи років працювала група митців: скульптори В. І. Агібалов, Я. Й. Рик, художник С. Г. Светлорусов, архітектори І. О. Алфьоров, Е. Ю. Черкасов, А. А. Максименко[41] під керівництвом скульптора, ветерана Другої світової війниМихайла Овсянкіна. Особливістю монумента є ефект серцебиття: за допомогою спеціальної апаратури відтворюється звук биття серця хворої людини[61]. Меморіал був пошкоджений в результаті обстрілу російської артилерії в березні 2022 р.[62]
На початку жовтня (офіційне відкриття 8 жовтня) 2010 року з нагоди святкування 80-річчя Харківського національного університету радіоелектроніки було встановлено скульптурну композицію «Студент». У композицію входять бронзова скульптура студента з відкритим ноутбуком на колінах, що сидить на лавці, ліворуч на лавочці лежить сумка з логотипом ХНУРЕ. Автори пам'ятника — скульптор Роман Блажко і дизайнер Віктор Гончаренко[63].
На пам'ятнику зображені три макаки-резуси Гектор, Роза та Дезі, які були врятовані місцевими жителями під час окупації міста німецькими військами під час Другої світової війни, та Держпром, де вони власне і жили. Пам'ятник було відкрито до Дня міста. Постамент був замінено на новий під час реконструкції зоопарку в 2021 р.
Унікальний пам'ятник футбольному м'ячу (за деякими даними єдиний подібний у світі) відкрито 24 серпня2001 року (День Незалежності, 10-та річниця) на алеї Саду Шевченка у Харкові. Автор ідеї і проєкту заслужений діяч мистецтв України Дуденко Світлана Іванівна[64]. Бронзового м'яча діаметром у півтора метра встановлено на постамент із чорного граніту на місці, де зазвичай не один рік у недалекому минулому збиралися харківські футбольні фанати. За задумом творців цього оригінального пам'ятника, він покликаний стати своєрідною візитівкою спортивного Харкова, візуальним символом харківського футболу[13]. Скульптор Олег Шевчук.
Українській Повстанській Армії, пам'ятний камінь (1992-квітень 2013 року), пам'ятний хрест (2013 рік), пам'ятна таблиця (2014-грудень 2021 року), пам'ятний камінь (з 25 грудня 2021 року)
Пам'ятний камінь, яким ще 1992 року (чи не вперше на Сході держави) патріотично налаштовані харків'яни вшанували пам'ять воїнів Української Повстанської армії, не раз викликав нарікання проросійськи і прорадянськи налаштованих елементів міста, в тому числі і представників офіційної влади. З 2006 року з ним пов'язана низка вандальних історій. У ніч з 25 на 26 квітня2013 року пам'ятний знак за допомогою важкої техніки було знесено невідомими особами.[65][66], відновлено у вигляді пам'ятного хреста, а після знищення його в ніч на 6 лютого 2014 року — у вигляді таблиці на залишеному фундаменті. Пам'ятний камінь урочисто відновлено 25 грудня 2021 року[67].
Велика Гончарівська вулиця (біля будинку «Харківводоканалу», вул. Конторська, 90)
Пам'ятник (у вигляді фонтану, де оголений чоловік держить у руці чашу, з якої б'є струмінь води) збудовано в пам'ять революційних, бойових та трудових традицій харківських водопровідників. На пам'ятнику також вибито вірш Ю. І. Стадниченка про воду. Скульптор — Сергій Ястребов.
Пам'ятник українському письменнику Миколі Хвильовому встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку (колишнє міське кладовище). Композиція з міді та мармурової крихти була урочисто відкрита 29 червня1995 року[25].
Пам'ятник видатному українському поету Т. Г. Шевченку споруджено протягом року (1934—35) й урочисто відкрито 24 березня1935 року. Автори пам'ятника — відомий радянський скульптор М. Г. Манізер і архітектор Й. Г. Лангбард. Монумент Тарасові Шевченку являє собою багатопланову композицію, домінантою якої є статуя Т. Г. Шевченка заввишки 5,5 м на 11-метровому постаменті, яку за спіраллю оточують 16 динамічних скульптрур, що зображують персонажів творів Кобзаря і уособлені образи трудового народу. Монумент, витриманий у соцреалізмі і сталінському бароко з використанням найкращих ідей класицизму й окремих елементів конструктивізму, по праву вважається шедевром радянської й узагалі світової монументальної Шевченкіани.
Пам'ятник співачці Клавдії Шульженко відкрито 30 вересня2001 року біля клубу-музею співачки у Байкальському провулку. Пам'ятник зображає співачку з притисненим до грудей оберемком квітів. Пам'ятник встановлено за ініціативи директора музею Б. С. Агафонова, автори — скульптор М. Овсянкін, архітектор О. Жук[13].
Погруддя радянського селекціонера, академіка, двічі Героя Соціалістичної ПраціВ. І. Юр'єва являє собою бронзовий погруддя вченого, встановлений на гранітному п'єдесталі. Автори пам'ятника — скульптор В. І. Агібалов та архітектор Д. А. Морозов[71]
Пам'ятник Ярославові Мудрому відкритий 8 жовтня1999 року біля стін Національної юридичної академії, яка носить ім'я князя. Пам'ятник заввишки 4,8 метра зображає князя сидячим зі збіркою законів «Руська Правда» у руках. Автори — скульптори Олександр Шауліс, Олександр Демченко, Василь Семенюк; архітектори Віктор Лівшиць та Анатолій Антропов.[13]
105-ти революціонерам, що загинули у боротьбі з денікінцями у 1919 році
Пам'ятний знак «студентам-героям, що віддали своє життя за рідну землю, за свободу, за Україну», присвячений героям битви за станцію Крути, встановлений 29 січня 2006 року Харківською обласною організацією Громадянської партії «Пора». У 2007 році був демонтований невідомими, але згодом повернений на місце. У грудні 2009 року через негоду і неякісне кріплення пам'ятник впав, після чого його передали на зберігання місцевому осередку «ВО Свобода». 30 червня 2011 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міськради про заборону проведення акції з відновлення пам'ятника Героям Крут.[76]
Монумент з червоного граніту на братській могилі. Вгорі — зображення будьонівки із зіркою, внизу — лаврова гілка. Монумент увічнює пам'ять залізничників, які загинули в 1918—1920 роках і були поховані у сквері біля вокзалу станції Основа. У 1923 році на братській могилі було встановлено обеліск. У період окупації Харкова німецькими військами пам'ятник знищили, а могилу зрівняли з землею. У квітні 1970 року, на 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, на місці братської могили був встановлений монумент з написом: «Імена полеглих за справу В. І. Леніна — безсмертні. Квітень 1970 р.». Зруйнований 12 квітня 2016 року.
Пам'ятник Максиму Горькому був встановлений у 1980, автор — скульптор Л. Є. Білостоцький[77]. Зруйнований у 1999 році, але відновлений коштом міської влади та урочисто відкритий 23 серпня2006 року[78]. Був демонтований 2011 року на початку реконструкції парку. Оскільки був зроблений з гіпсу, його повернення міська влада відразу ставила під сумнів[79]. У 2012 парк відкрився після реконтруції, на місці пам'ятника Горькому тепер стоїть скляна білка. Скульптура Горького перенесена у село Подвірки, на територію Курязької колонії для неповнолітніх злочинців[80][81].
Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова«Дванадцять стільців» Еллочці-людоїдочці відкрито 1 квітня2006 біля кафе «Ріо» на вулиці Ярослава Мудрого. Скульптура літературної героїні, яка в невимушеній позі спирається на стілець, авторства Катіба Мамедова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва[83].
Островському Миколі, погруддя
2023
вул. Чернишевська, 15
Погруддя радянського письменника Миколи Островського розташовувалося перед будинком по вул. Чернишевській, 15, де розміщено чимало установ, в тому числі Харківська міська художня галерея, Бібліотека, що носила ім'я М. Островського. Автор — скульптор Я. І. Жуковська[84]. Наприкінці 2022 року пам'ятник замальовано червоною фарбою, а у лютому 2023 його було знесено[85].
Кіси Вороб'янінова (що жебракує в П'ятигорську), скульптура
Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова«Дванадцять стільців» Кісі Вороб'янінову відкрито 12 грудня2003 біля кафе «Ріо» на вулиці Ярослава Мудрого. Скульптура літературного героя з простягнутим капелюхом авторства Ельданіза Гурбанова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва[39].
Пам'ятник І. Ф. Котлову було встановлено 1985 року. Автори — скульптор Б. П. Корольков та архітектор М. Д. Колл[16]. Зруйнований невідомими ввечері 17 травня2015 року[86].
у сквері ім. Тихонова (праворуч від Купецького мосту через Лопань на Сергіївському майдані)
Пам'ятник-погруддя Голові Ради Міністрів СРСР М. О. Тихонову було споруджено 1985 року. Автори — скульптор І. М. Рукавішніков, архітектор Г. М. Макаревич. Пам'ятник являв собою бронзове погруддя, встановлене на гранітному п'єдесталі. Наприкіці 2022 року погруддя було демонтоване[87].
Пам'ятник вождю російського пролетаріату й ідеологу червоного терору Леніну було встановлено 1963 року. Автори — скульптори М. Вронський, О. Олійник та архітектор О. Сидоренко[41]. У липні-серпні 2009 року було здійснено перший капітальний ремонт пам'ятника[88]. 28 вересня2014 пам'ятник повалено учасниками проукраїнського мітингу[89] за згоди голови обласної адміністрації Ігоря Балути[90].
на внутрішній сходах торгового центру, просп. Аерокосмічний, 20А
Пам'ятник космонавту Юрію Гагаріну був встановлений 2001 року на сходинках гіпермаркету електроніки «МКС» на вул. Вернадського, 1. Після банкрутства компанії, 2010 року пам'ятник був перенесений на внутрішні сходи торгового центру по пр. Гагаріна 20а.
Пам'ятник Володимиру Леніну, був встановлений в 1979 р. неподалік від покинутого ПК колишнього Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Пам'ятник тривалий час був у напівзруйнованому стані, остаточно демонтований 6 лютого2016[94].
Пам'ятник російському науковцю Михайлові Ломоносову встановлено 25 січня2002 року перед будівлею міського дитячого Палацу культури. Скульптура роботи харків'янина Олександра Табатчикова була відлита ще 1988 року, але рішення про його встановлення було прийнято лише в серпні 2001 року[19]. Демонтований 4 червня 2024 р[98].
Пам'ятник радянському партійному діячеві В'ячеславові Малишеву відкрито у 1957 році. Автори пам'ятника — скульптор В. М. Савченко й архітектор А. П. Павленко[16].
Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні в Харкові було споруджено 1975 року. Автори — скульптори В. Агібалов, Я. Рик, М. Овсянкін[41]. На початку вересня 2011 року пам'ятник було повністю демонтовано з майдану Конституції.
Монумент на честь Незалежності України було урочисто відкрито в 10-у річницю Незалежності держави (24 серпня2001 року). Монумент являє собою 16-метрову бронзову колонну з фігурою сокола на вершечку, крила якого складені у формі тризуба. Образом для фігури дівчинки, що розміщена біля підніжжя колонни послужила 10-річна Дарина Стрілець — перша дитина, що народилась у Харкові після проголошення Незалежності України 24 серпня1991 року. Пам'ятник доповнений 10-ма флагштоками з державними прапорами довкола[13]. Монумент знаходився на площі Рози Люксембург, але був демонтований 3 липня2012 року в зв'язку з реконструкцією площі[99].
Пам'ятник українському і російському більшовицькому професійному революціонеру і партійному керівнику Артему (Ф. А. Сергєєву) було встановлено 1987 року. Автори — скульптори І. П. та С. І. Ястребови; архітектор В. Т. Семенов[16].
В ніч на 24 вересня 2014 року невідомі повалили скульптуру з постаменту на землю, а також пошкодили їй голову та шию.[100][101][102] Скульптуру відправили на відновлення.[103]
Пам'ятник-погруддя російському поетові О. С. Пушкіну встановлено 1904 року. Автор погруддя — скульптор Б. Едуардс. Демонтовано 9 листопада 2022 року[1].
Пам'ятник російському революціонеру, радянському державному і політичному діячеві Я. М. Свердлову було встановлено 1958 року. Автори — скульптор Я. Й. Рик та архітектор А. П. Павленко[16]. Пам'ятник демонтовано в ніч з 10 на 11 квітня 2015 року[104].
Пам'ятник М. О. Руднєву встановлено 1959 року. Автори — скульптор В. П. Воловик і архітектор В. Д. Якименко. Являє собою бронзову скульптуру Миколи Руднєва на гранітному постаменті[41]. Наразі демонтовано.
Пам'ятник професіональному революціонеру та радянському державному діячеві Г. К. Орджонікідзе (Серго Орджонікідзе) був встановлений 1956 року. Автор — скульптор С. Тоїдзе[16]. Пам'ятник демонтовано в ніч з 10 на 11 квітня 2015 року[106].
Пам'ятний знак відкрито 24 серпня 2014 року, на День Незалежності України. Монумент відкрили за кошти, які були зібрані громадськими організаціями. Наразі по-варварськи розбитий.
Пам'ятний знак встановлений на шосту річницю Жовтневого перевороту на честь робітників паровозних майстерень, які загинули під час боїв. На пам'ятному знаку було вказано сім прізвищ робітників. Демонтований у зв'язку з декомунізацією.
«З іскри займеться полум'я», на честь першої маївки
Пам'ятний знак, присвячений першій маївці в Харкові, яка пройшла в 1900 році. Матеріал — нержавіюча сталь та червоний полірований граніт. Архітектори Ю. Нікулін, Ю.Муригін, С.Рябко, Е.Черкасов. Встановлений 1981 року в сквері Першої маївки біля Благовіщенської площі. Демонтований у вересні 2020 р. в ході реконструкції скверу[112].
Автор – скульптор Катіб Мамедов. Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова«Дванадцять стільців» відкрито 1 квітня2016 до для гумору та в зв'язку з 45-річчям випуску фільму «Дванадцять стільців» режисера Леоніда Гайдая за цим романом. Праобразом Кіси взято актора Сергія Філіппова, який виконував роль Вороб'янінова у цьому фільмі[113]. Перенесений до Одеси у 2019 році[114].
вул. Рiздвяна, 29, біля Головного управління КП «Харківський метрополітен»
Пам'ятник було встановлено 11 серпня 2009 року на честь 34-річниці відкриття Харківського метрополітену у вестибюлі станції «Університет». Його виготовили робітники метрополітену у вільний від роботи час з металобрухту. Оскільки пам'ятник знаходився на шляху можливої евакуації людей зі станції у разі НП, його з часом було демонтовано, і з листопада 2010 року він знаходиться біля входу до будівлі Головного управління КП «Харківський метрополітен». Має багато народних назв: «залізний дроворуб», «вбитий рейкою», «пам'ятник замученому метробудівнику», «залізне чудовисько».[115][116].
Алею героїв-комсомольців заклали під час святкування 40-річчя Ленінського комсомолу в 1958 році. Вздовж алеї на круглих білих постаментах розташувалися бронзові бюсти: Миколи Островського (скульптор Д. Г. Сова), Зої Космодем'янської (скульптор І. П. Ястребов), Олександра Матросова (скульптор А. А. Івченко), Олега Кошового (скульптор В. В. Петренко), Лялі Убийвовк (скульптор В. Ю. Обідіон), Івана Минайленка (скульптор М. М. Михайловський), Олександра Зубарєва (скульптор Б. К. Волков) і Галини Нікітіної (скульптор Л. Г. Жуковська). У листопаді 2013 пам'ятники були демонтовані для будівництва Храму в ім'я Святих Дружин Мироносиць[117]. Планується відновлення пам'ятників героям-комсомольцям в сквері в районі БК ХТЗ[118]. Копії пам'ятників встановлено на подвір'ї Харківського професійного ліцею будівельних технологій.
Пам'ятник українському письменнику та філософу Григорію Сковороді встановлено 28 вересня2012 біля будівлі Педагогічного університету, який носить його ім'я. Скульптуру створив скульптор Сейфаддін Гурбанов[119]. В результаті російського ракетного удару 6 липня 2022 р. по університету пам'ятник опинився під завалами та був серйозно пошкоджений[120].
Погруддя радянського письменника Миколи Островського. Знаходилось біля школи № 94. Скульптори — Жуковська Л. Г. Сова Д. Г.; архітектор — Васильєв В. Ф. Демонтували в лютому 2022 року[121].
Погруддя радянського військового і державного діяча, Маршала, 4-разового Героя СРСР, одного з командувачів німецько-радянської війниГ. К. Жукова було встановлене 1994 року на проспекті, який до 2016 року носив його ім'я. 17 квітня 2022 року пам'ятник демонтовано[123].
на розі Салтівського шосе та вулиці Академіка Павлова
Пам'ятник полководцеві, князю новгородському Олександрові Невському відкрито 20 серпня2004 року в сквері навпроти 15-ї лікарні. Автор триметрової мідної фігури воєначальника — харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов.
біля будинку Харківської облдержадміністрації (вул. Сумська, 64)
Автори пам'ятника: Олександр Рідний, скульптор Анна Іванова, ливарник Олег Шевчук, архітектор Юрій Шкодовський[4]. 28 серпня 2022 року внаслідок обстрілу Харкова російськими військами в ході російського вторгнення в Україну пам'ятник був частково пошкоджений: від нього відірвало бюст Євдокима Щербініна[125].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Stasiun kereta api Damaskus-Hijaz Jalur kereta api Hijaz Legenda -6,0 Damaskus–Kanawatekstensi 1906 0,0 Damaskus-CademBengkel Damaskus-Cadem–Aleppo ke Qatara 20,8 Kiswe 30,5 Deir Ali 49,7 Mismiya 62,6 Gbagbageb 69,1 Khabab 77,8 Mahadsha 84,6 Shaqra 91,2 Esrasebelumnya 600mm menuju As-Suwayda 106,1 Khirbet al-Ghazaleh dari/ke Haifa 123,0 Daraa Ghares 128,6 ke Busra 135,7 Nasib Jalan tol Amman–Damaskus Perbatasan Suriah-Yordania 140,1 Dschabir 161,7 Mafraq 185,3 Chirbet us-Sam...
48th lieutenant governor of Missouri For the Irish athlete, see Michael Kehoe. Mike Kehoe48th Lieutenant Governor of MissouriIncumbentAssumed office June 18, 2018GovernorMike ParsonPreceded byMike ParsonMajority Leader of the Missouri SenateIn officeSeptember 15, 2015 – June 18, 2018Preceded byRon RichardSucceeded byCaleb RowdenMember of the Missouri Senatefrom the 6th districtIn officeJanuary 5, 2011 – June 18, 2018Preceded byCarl M. VogelSucceeded byMike Bernskoett...
Direction générale des Finances publiquesLogo de la Direction générale des Finances publiquesHistoireFondation 2008 : fusion de la DGI et de la DGCPPrédécesseurs Direction générale de la Comptabilité publique, Direction générale des ImpôtsCadreSigle DGFiPType Direction administrative françaiseForme juridique Service central d'un ministèreDomaine d'activité Administration publique généraleSiège Plusieurs (réseau déconcentré)Pays FranceLangue FrançaisOrganisatio...
Painting by Raphael Madonna with the FishArtistRaphaelYearc. 1512–1514Typeoil on boardDimensions113 cm × 88 cm (44 in × 35 in)LocationMuseo del Prado, Madrid Madonna of the Fish, known also as Madonna with the Fish is a painting by the High Renaissance master Raphael, dated to 1512-14. It is now in the Museo del Prado, Madrid. Mary sits enthroned with Jesus on her knee. On one side is St. Jerome kneeling by the Lion; he is holding a book. On the o...
City in California, United States City in California, United StatesMoorpark, CaliforniaCityThe Moorpark station for the Metrolink Ventura County Line and Amtrak Pacific Surfliner FlagSealLocation in Ventura County and the state of CaliforniaMoorparkLocation in the Los Angeles Metropolitan AreaShow map of the Los Angeles metropolitan areaMoorparkLocation in CaliforniaShow map of CaliforniaMoorparkLocation in the United StatesShow map of the United StatesCoordinates: 34°16′52″N 118°52′2...
Disambiguazione – Se stai cercando altri significati, vedi Pastore (disambigua). Questa voce o sezione sugli argomenti allevamento e professioni non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Un pastore con il suo gregge. Il pastore in senso più proprio è colui che si occupa di custodire il bestiame, generalmente un gregge di ovini. Indice 1 Storia ...
200 Épisode de South Park Numéro d'épisode Saison 14 Épisode 6 Code de production 1406 Diffusion 14 avril 2010 Chronologie Vous avez 0 ami 201 Liste des épisodes modifier Excuses pour l'épisode le plus controversé de South Park. 200 est le cinquième épisode de la saison 14 de la série télévisée South Park. Comme son nom l'indique, il est le deux-centième épisode de la série. En raison d'incertitudes concernant la possibilité de diffuser ces épisodes ou non, leur adapt...
French and Indian War fort in Pennsylvania, U.S. Fort SwataraAlso known as Smith’s Fort.Along Fort Swatara Drive about 1.5 miles north of Lickdale, Lebanon County, Pennsylvania.Near Lickdale, Pennsylvania (Formerly known as Union Forge) in United StatesFort Swatara, Pennsylvania Historical MarkerFort SwataraLocation of Fort SwataraShow map of PennsylvaniaFort SwataraFort Swatara (the United States)Show map of the United StatesCoordinates40°34′0″N 76°41′1″W / 4...
Kejuaraan Dunia Dayung 2017LokasiNathan Benderson Park,Sarasota, Amerika SerikatTanggal24 September – 1 Oktober 2017← 20162018 → Kejuaraan Dunia Dayung 2017 adalah edisi ke-47 dari penyelenggaraan turnamen dayung internasional, Kejuaraan Dunia Dayung. Edisi ini diselenggarakan di Nathan Benderson Park, Sarasota, Amerika Serikat, sejak tanggal 24 September hingga 1 Oktober 2017. Edisi ini menyelenggarakan 21 nomor lomba utama dan juga 5 nomor lomba adaptif, yang ditujuk...
هذه المقالة تحتاج للمزيد من الوصلات للمقالات الأخرى للمساعدة في ترابط مقالات الموسوعة. فضلًا ساعد في تحسين هذه المقالة بإضافة وصلات إلى المقالات المتعلقة بها الموجودة في النص الحالي. (مارس 2023) 25°21′11″N 55°51′12″E / 25.353055555556°N 55.853333333333°E / 25.353055555556; 55.853333333333 فلج المع...
James William Good 50° segretario alla Guerra degli Stati UnitiDurata mandato6 marzo 1929 - 18 novembre 1929 PredecessoreDwight Filley Davis SuccessorePatrick Jay Hurley Membro della Camera dei Rappresentanti - Iowa, distretto n.5Durata mandato4 marzo 1909 - 15 giugno 1921 PredecessoreRobert G. Cousins SuccessoreCyrenus Cole Dati generaliPartito politicoRepubblicano James William Good (24 settembre 1866 – 18 novembre 1929) è stato un politico statunitense. Indice 1 Biografi...
زاك ريورج معلومات شخصية اسم الولادة (بالإنجليزية: Zachary George Roerig) الميلاد 22 فبراير 1985 (39 سنة) مونتبلير مواطنة الولايات المتحدة الحياة العملية المهنة ممثل، وممثل أفلام، وممثل تلفزيوني اللغة الأم الإنجليزية اللغات الإنجليزية المواقع IMDB صفحته عل�...
The Catholic Monarchs and Christopher Columbus, 1493 A dynastic union is a type of union in which different states are governed beneath the same dynasty, with their boundaries, their laws, and their interests remaining distinct from each other.[1] It is a form of association looser than a personal union, when several states share the same monarch, and a real union, when they have common institutions in addition to the same monarch. Historical examples Aragon and Navarre With the assa...
University in Indonesia Yogyakarta State Universityꦈꦤꦶꦮ꦳ꦼꦂꦱꦶꦠꦱ꧀ꦤꦒꦫꦶꦔꦪꦺꦴꦒꦾꦏꦂꦠEmblem of Yogyakarta State UniversityMottoLeading in Character EducationTypePublic universityEstablished21 May 1964RectorProf. Dr. Sumaryanto, M.Kes., AIFOLocationSleman Regency, Special Region of Yogyakarta, Indonesia7°46′17″S 110°22′39″E / 7.7713847°S 110.3774998°E / -7.7713847; 110.3774998CampusUrban, 432.613 square metres (...
جون ميشيل سيري (بالفرنسية: Jean Michaël Seri) معلومات شخصية الميلاد 19 يوليو 1991 (العمر 32 سنة) الطول 1.68 م (5 قدم 6 بوصة)[1][1] مركز اللعب وسط الجنسية ساحل العاج معلومات النادي النادي الحالي هال سيتي الرقم 24 مسيرة الشباب سنوات فريق 2007–2010 أفريكا سبورتس المسيرة ا...
Liste[1] des champions du monde de boxe poids lourds reconnus par les organisations suivantes : La WBA[2] (World Boxing Association), fondée en 1921 et succédant à la NBA (National Boxing Association) en 1962, La WBC[3] (World Boxing Council), fondée en 1963, L'IBF[4] (International Boxing Federation), fondée en 1983, La WBO[5] (World Boxing Organization), fondée en 1988. Avant 1921, les champions du monde étaient reconnus en tant que tel par le public sans qu’il n’y ait d’o...
Disambiguazione – Se stai cercando l'omonimo cestista e allenatore di pallacanestro, vedi Wang Fei (cestista). Disambiguazione – Se stai cercando l'omonima calciatrice, di ruolo portiere, vedi Wang Fei (calciatrice). Questa voce o sezione sugli argomenti cantanti cinesi e attori cinesi non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Wang Fei Nazi...