Пам'ятники Тернополя

Перелік пам'ятників Тернополя, що існують нині та існували раніше.

Історія

Пам'ятник поету, громадському діячу Іванові Франку
Пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому

Скульптура Тернополя умовно поділяється на три періоди:

З першого періоду відомо 8 монументів, із яких зберігся один.

На Микулинецькому цвинтарі збереглися деякі високомистецькі надгробки 2-ї половини 19 ст., зокрема М. Бауеру (скульптор Йоган Шімзер Ст.), Анні й Емілії Губерам (бл. 1860, скульп. Павло Евтельє).

За радянської влади було встановлено 24 пам'ятники, 24 меморіальні та 21 анотаційна таблиці. Більшість політизованих монументів і таблиць демонтовані на початку 1990-х.

У місті було 6 пам'ятників Володимирові Леніну — статуї і бюсти; головний із них — у центрі площі Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.

За часів СРСР серійний пам'ятник Тарасові Шевченку (1952, бетон) у парку його імені знято, у сквері біля обласного драматичного театру встановлено 9 березня 1982 іншу статую (карб. мідь; скульптор Михайло Невеселий).

Демонтовано пам'ятники і так звані «пам'ятні знаки» з постаментами Карлові Марксу (1960, 1982) на початку бульвару його імені, обеліск Перемоги (1960) на початку вул. Леніна (нині вул. Руська), демонтовано та перенесено «Танк Т-34» (1969) на пл. Перемоги, а також перенесено «Гармата-гаубиця-152 мм» (1974) на розвилці вул. Збаразька — Промислова — Текстильна — Енергетична, В. Затонському (1982) перед СШ № 6, Я. Галану (1983) перед корпусом педагогічного інституту (нині ТНПУ). Пам'ятник О. Пушкіну (1959, оргскло; скульптори М. Вронський, О. Олійник, О. Скобликов) у сквері на вул. Чорновола демонтовано 9 квітня 2022[1].

Залишили у парку Слави: монумент на Пагорбі Слави (1970, 1984; архітектор Б. Гаврилюк, Е. Гронський); Алея Героїв (1984, бронза) — бюсти А. Живова і Г. Танцорова (скульптор Т. Невесела), М. Пігарьова (скульптор М. невеселий), В. Чалдаєва (скульптор І. Козлик), О. Максименка (скульп. В. Мельник), М. Карпенка (скульп. В. Садовник); скульптурна група «Материнський поклик» (1985—1986, карб. мідь; скульп. В. Садовник, К. Сікорський). Герою-матросу

Серед меморіальних таблиць на фасадах будівель, із якими пов'язані історичні події, імена видатних діячів української культури, залишилися:

  • І. Франку і В. Стефанику (1963, 1976) на вул. Й. Сліпого,
  • І. Франку (1963) на вул. К. Острозького,
  • М. Костенку (1983) і М. Лисенку (1991) на вул. Гетьмана Сагайдачного,
  • Лесю Курбасу (1987) і В. Барвінському (1989) на вул. Качали,
  • В. Гнатюку (1989) на вул. його імені,
  • Юліанові Опільському (1989) на вул. Камінній,
  • Станіславові Дністрянському (1989) і групі діячів української культури (1989) на бульварі Т. Шевченка,
  • О. Вітошинському і В. Стефанику (1991) на вул. Юліана Опільського,
  • Михайлу Юрківу (1995, на будинку Обласної філармонії),
  • пам'яті євреїв-тернополян (1992) на вул. Руській.

Їх автори — тернопільські скульптори І. Мулярчук, В. Садовник, К. Сікорський, І. Козлик, О. Маляр, Д. Пилип'як та інші. Викон. на плитах із мармуру, штучного каменю, металу, переважно з барельєфами, карбовані на міді.

11 політизовані таблиці знято. За часів СРСР була традиція: до ювілейних дат, пов'язаних із т. зв. Великої Вітчизняною війною, перейменовувати старі назви вул. іменами «визволителів» міста; на крайніх будинках встановлені інформаційні таблиці з портретами. 20 із 21 «дошки» — зняті. Залишилася таблиця Лесі Українці (1983) на однойменній вулиці.

Після проголошення незалежності України в Тернополі відкрито 16 пам'ятників і пам'ятних знаків. Серед монументів — статуї і погруддя:: І. Франку на вул. Гетьмана Сагайдачного (28 травня 1995, карбована мідь; скульптор І. Сонсядло), Я. Стецьку на початоку бульвару Т. Шевченка (15 листопада 1998, бронза; скульптор М. Невеселий), Б. Хмельницькому на території військової частини (22 червня 1999, карбована мідь; скульптор Р. Вільгушинський), В. Гнатюку перед головним корпусом ТНПУ (8 жовтня 1999, бронза; скульптор В. Мельник), А. Шептицькому у сквері на вул. Січових Стрільців (28 жовтня 2001, карбована мідь; скульптор П. Головчак), І. Горбачевському перед морфологічним корпусом ТДМУ (4 червня 2004, бронза; скульптор О. Маляр), Й. Сліпому перед Архікатедральним собором Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (27 серпня 2004, карбована мідь; скульптор Р. Вільгушинський). 2-й кінний пам'ятник в історії міста — королю Данилові Галицькому на Майдані Волі (5 жовтня 2002, карбована мідь; скульптор Б. Рудий).

Серед нових меморіальних таблиць: Д. Шолдрі (1998, скульптор О. Маляр) — на будинку на вул. Листопадовій, 8, єдина в місті, присвячена художникові; Б. Лепкому — на фасаді обласної філармонії (1999, художник П. Кукурудза); М. Лукасевичу — на будинку СШ № 5 (2002).

Зменшилася кількість інформаційних табл. на вулицях і пам'ятних знаків на будинках. Відкрито пам'ятні знаки — І. Горбачевському (1991, художник Д. Стецько), В. Чорноволу (1999, скульптор О. Маляр) і В. Лучаківському (2004, скульп. В. Садовник).

Окремі пам'ятники

Видатним особам

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Богданові Хмельницькому військова частина (Промисловий мікрорайон) 1999
Тарасові Шевченку у невеличкому скверику ліворуч драматичного театру 1982 Пам'ятник геніальному Кобзарю встановлено 1982 року. Автор — скульптор Микола Невеселий. Раніше інший монумент був розташований у Парку ім. Тараса Шевченка, приблизно на місці сучасного пам'ятника Бандері.
Іванові Франку Вулиця гетьмана Сагайдачного 1995 Встановлений на місці колишнього будинку гімназії № 1
Володимирові Гнатюку Вулиця Миру, перед ТНПУ 1999
Іванові Горбачевському Вулиця Руська 2004
Данилові Галицькому Майдан Волі 2001 Встановлено у жовтні 2002 року. Автори — скульптори Борис і Богдан Руді, Олександр Міщук.
Богданові Лепкому біля входу до загальноосвітньої школи № 14, названої на його честь 2011
Соломії Крушельницькій Бульвар Тараса Шевченка 2010 Встановлено 15 липня на бульварі Шевченка. Урочисто відкрито 22 серпня 2010.
Степанові Бандері Вулиця Замкова 2008, 26 грудня Урочисто відкрито 26 грудня 2008 року. Виготовив пам'ятник місцевий скульптор Роман Вільгушинський.
Ярославові Стецьку Бульвар Тараса Шевченка 1998
Андрею Шептицькому Сквер між бульваром Шевченка і
вулицею Січових Стрільців 		2004
Йосифові Сліпому Вулиця Йосипа Сліпого 2004
митрополитові Василю (Липківському) у стіні Церкви Різдва Христового на вулиці Руській 2000 Встановлений за ініціативи митрополита Мефодія, коштом релігійної громади УАПЦ[2], це перший і поки що єдиний в Україні пам'ятник Василю (Липківському). На постаменті пам'ятника зроблено напис: «Митрополит Василь Липківський. До 2000-ліття Різдва Христового ісповідникам і новомученикам УАПЦ».
Василеві Стусу вул. Василя Стуса поблизу заводу «Оріон» 1993
Ігорю Ґереті вулиця Валова 25 вересня 2016 Відкритий 25 вересня 2016 року о 12:00[3]. Пам'ятник освятив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор (Мартинюк). У відкритті пам'ятника взяли участь голова Тернопільської ОДА Степан Барна, голови Тернопільської обласної та міських рад Віктор Овчарук та Сергій Надал, викладачі та учні Тернопільської обласної експериментальної школи мистецтв імені Ігоря Ґерети, друзі, побратими та кілька сотень тернополян.
Славку Луцишину Гідропарк «Топільче» 2015
Пам'ятник святому Вікентію на території благодійного фонду «Карітас» 11 жовтня 2016[4]
Симону Петлюрі Сквер Симона Петлюри 2018

Значним подіям

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Монумент Незалежності Сквер ім. Шевченка 23 серпня 2012
Українських січових стрільців, меморіал на Микулинецькому цвинтарі
Жертв сталінських репресій, меморіал на Микулинецькому цвинтарі
«Материнський поклик» Старий парк 1984
На честь льотчиків-визволителів Тернополя від німецько-фашистських загарбників Проспект Степана Бандери
На честь 35-річчя визволення Тернополя від німецько-нацистської окупації, пам'ятний знак Вулиця 15 квітня
Жертвам депортації 1944—1946 років Сквер між бульваром Тараса Шевченка і
вулицею Січових Стрільців 		2014
Воїнам-«афганцям» Проспект Злуки
Правоохоронцям області «Служу українському народу» Проспект Злуки
Жертвам Чорнобильської трагедії Проспект Злуки
Пам'ятник Небесній сотні Площа Героїв Євромайдану 14 жовтня 2016

Скульптурні композиції

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
«Випадкова зустріч», скульптурна група Бульвар Тараса Шевченка 2001 Подарунок Тернополю американського мецената Джона Звожека, робота американського скульптора Стюарта Джонсона. Початково складалася з двох фігур жінок, одну із фігур викрадено весною 2003 року.[5][6]
«Дерево Щастя», символ вірності кохання як запоруки щастя Набережна Тернопільського озера 2009 подарунок місту від ковалів франківського фестивалю
«Пара лелек», символ родини, молодості, добра та щастя сквер між Тернопільським замком і майданом Волі 2010 подарунок місту; скульптор Сергій Лебединський[7]
Старому велосипеду кінця XIX століття Проспект Степана Бандери 1999
Ікона Матері Божої Неустанної Помочі, пам'ятний знак бульвар Данила Галицького, 1а (подвір'я церкви Матері Божої Неустанної Помочі) 2003 Ікона Матері Божої Неустанної Помочі

Меморіальні дошки

Назва Розташування Фото Короткі відомості
120 років Йосипу Сліпому
Андрій Шептицький
Богдан Лепкий
В.Барвінський
Василь Барвінський


Інші

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Пам'ятник Герою-матросу Територія зовнішнього двору будинку готелю «Чайка» перевстановлено в 1990 р. Пам'ятник моряку був встановлений в 1960-х рр. поблизу Надставної церкви. Нині на території готелю «Чайка».
Ангел-хоронитель Вулиця Старий Поділ (біля облпрофради) 21 жовтня 2001 Встановлений 21 жовтня 2001 року з нагоди 75-ї річниці утворення міжспілкового об'єднання Тернопільщини
Пам’ятник "Бджілці-трудівниці" На бульварі Тараса Шевченка, з боку від драмтеатру, навпроти обласної телерадіокомпанії. Встановлення пам'ятника "Бджілці-трудівниці" ініціював Мандзюк Омелян Мирославович. Встановлений 24 жовтня 2010 року. 2010
Пам’ятник сантехніку Вулиця Й. Сліпого 2010
Пам’ятник людині-невидимці Вулиця Й. Сліпого 2010
Пам’ятник стільцю Вулиця Й. Сліпого 2010
Тристоронній годинник Сквер на бульварі Тараса Шевченка 1902, відновлений 2014 Автор — львівський майстер Олексій Бурнаєв.
Мініатюра центральної частини Тернополя Вулиця Гетьмана Сагайдачного, неподалік Архикатедрального собору УГКЦ 27 квітня 2016 Макет центральної частини Тернополя поч. ХХ ст.[8]
Мініатюра Парафіяльного костелу Сквер на бульварі Тараса Шевченка 10 вересня 2017 Макет Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі[9]
Мініатюра Першої державної гімназії Вулиця Гетьмана Сагайдачного, 6 4 листопада 2018

10 листопада 2019

Макет Першої державної гімназії ім. Вінцентія Поля[10]
Мініатюра синагоги Вулиця Руська, 12a, біля пам'ятника Іванові Горбачевському 17 листопада 2019 Макет Старої синагоги та ринку поч. ХХ ст.[11]
Мініатюра ратуші На розі вул. Чорновола та бульвару Тараса Шевченка 28 серпня 2020 Макет ратуші та карти міста 1925 р.[12]
Майстру Йоді Вулиця Качали, 18 21 листопада 2020

Пам'ятники, що не збереглися

  • Тарасові Шевченку — стояв до 1983 року при вході до парку його імені.
  • Ярославові Галану — стояв до початку 1990-х років на місці теперішнього пам'ятника В. Гнатюку.
  • Адамові Міцкевичу (скульптор Томаш Дикас) — стояв перед сучасним драматичним театром імені Т. Г. Шевченка, зруйнований у листопаді 1918 року.
  • Адамові Міцкевичу (скульптор Аполінарій Ґловінський) — стояв перед сучасним драматичним театром імені Т. Г. Шевченка, зруйнований 10 жовтня 1940 року.
  • Максимові Горькому — стояв до початку 1990-х у скверику, де нині пам'ятник А. Шептицькому.
  • Карлові Марксу — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника Я. Стецьку.
  • Володимирові Леніну — стояв до 1990 року на місці теперішнього пам'ятника Д. Галицькому.
  • Володимирові Затонському — стояв до початку 1990-х років на місці теперішнього пам'ятника І. Горбачевському.
  • Юзефові Пілсудському — стояв на площі свободи, перед Домініканським костелом. Нині трішки далі знаходиться пам'ятник Данилові Галицькому, що дуже схожий.
  • Йосипові Сталіну — стояв на бульварі Шевченка, неподалік будинку Фінансового управління.
  • Олександрові Пушкіну — демонтований 9 квітня 2022 року, був встановлений на вулиці Вячеслава Чорновола.

Австрійський і польський період

Назва Розташування Дата встановлення Дата демонтування Фото Короткі відомості
святому Вінцентію з Феррари в центрі Домініканської площі (нині Майдан Волі) кінець XVIII ст. 1827 Пам'ятник св. Вінцентію з Феррари на високій колоні-постаменті. У зв'язку з реконструкцією площі переміщений біля костелу справа.
святій Теклі посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка) 1843 1944 «Фіґура» святої Теклі — патронки міста — стояла на колоні посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка); встановлений 1843; зруйнований 1944 під час боїв за Тернопіль.
Фіґура-хрест Загребелля, при Бережанській дорозі 19 червня 1851 1962 «Фіґура»-хрест; на постаменті — барельєфи святих Луки, Розалії і Франца; встановлений 19 червня 1851 на Загребеллі при Бережанській дорозі; фундатор — міщанин Чернявський; демонтована 1962, відновлена 1993; єдина скульптура, що збереглася.
15-го полку піхоти ім. князя Нассау 27 червня 1851 1960-ті Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях з армією Пруссії; у вигляді 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті.
Пам'ятник-бюст Володимирові Мандлю — бурґомістрові (1855—1868) Тернополя в «Новому Городі» (нині Старий Парк); скульптор Томаш Дикас (м. Львів); відкритий у липні 1887, зруйнований 1940.
Курган із хрестом у «Новому Городі» на відзначення 400-річчя Берестейської унії; відкритий 29 вересня 1896; нині тут — Пагорб Слави.
Адамові Міцкевичу 20 жовтня 1895 Статуя Адамові Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор Т. Дикас; відкритий 20 жовтня 1895; зруйнований у листопаді 1918;
Адамові Міцкевичу 16 грудня 1923 10 жовтня 1940 [13] Статуя Адамові Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор А. Ґловінський; відкритий 16 грудня 1923, зруйнований 10 жовтня 1940.
Юзефові Пілсудському Площа Собеського (Майдан Волі) 11 листопада 1935 6 січня 1940 Кінний пам'ятник Ю. Пілсудському — на площі Собеського (нині Майдан Волі); скульптор А. Ґловінський; відкритий 11 листопада 1935; зруйнований 6 січня 1940.

Радянський період

Назва Розташування Дата встановлення Дата демонтування Фото Короткі відомості
Леніну Володимиру Площа Свободи(Майдан Волі) 5 листопада 1967 8 серпня 1990 Пам'ятник Володимирові Леніну в центрі пл. Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.
Серійний пам'ятник Максимові Горькому (1952, бетон) у сквері його імені (замінено новим 1982, штучний камінь), відтак — знято.
Карлові Марксу (1960)
Карлові Марксу (1982)
Олександру Пушкіну Сквер Пушкіна(Вулиця В'ячеслава Чорновола) 1959 9 квітня 2022 [14]

«Алея Слави»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алея Слави У Старому Парку (раніше Парк Слави) на центральній алеї є шість пам'ятників радянським воїнам, які загинули в боях за Тернопіль.

«Алея Зірок»

Докладніше: Алея зірок (Тернопіль)

На вулиці Гетьмана Сагайдачного в серпні 2011 року започаткована «Алея зірок», на якій щорічно у бронзових зірках тернового цвіту з'являються нові імена видатних тернополян, які зробили вагомий внесок у розвиток Тернополя.

Див. також

Примітки

  1. ↑ У Тернополі прибрали пам’ятник Пушкіну. Українська правда (укр.). Процитовано 25 травня 2022.
  2. ↑ Тут молився Богдан Хмельницький // Всеукраинская общественная организация «Украинское Реестровое Казачество».
  3. ↑ Сергій Надал взяв участь у відкритті пам'ятника відомому краєзнавцю Ігорю Гереті [Архівовано 2016-09-27 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2016. — 25 вересня.
  4. ↑  У Тернополі з'явився покровитель вбогих і дітей-сиріт на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 11 жовтня.
  5. ↑ Сумний кінець «Випадкової зустрічі» [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // ZN.UA. — 2003. — 8 травня.
  6. ↑ Скульптурна композиція «Випадкова зустріч»
  7. ↑ Поблизу Тернопільського замку, що неподалік від озера встановили нову скульптурну композицію. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 9 квітня 2013.
  8. ↑ Макет центральної частини Тернополя поч. ХХ ст. - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  9. ↑ Макет Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  10. ↑ Макет Першої державної гімназії ім. Вінцентія Поля - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  11. ↑ Макет Старої синагоги та ринку поч. ХХ ст. - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  12. ↑ Макет ратуші та карти міста 1925 р. - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  13. ↑ Polona. polona.pl. Процитовано 20 травня 2020.
  14. ↑ Проти ночі, 9 квітня 2022 року, у Тернополі зник пам'ятник російському поетові Олександру Пушкіну // Терміново. Новини Тернополя, 2022-04-09

Джерела

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Пам"ятники Тернополя на YouTube // Давній Тернопіль. — 2011. — 17 травня.

Read other articles:

Daftar Presiden Tanzania

Presiden Republik Bersatu TanzaniaLambang TanzaniaBendera KepresidenanPetahanaSamia Suluhusejak 19 Maret 2021Cabang Eksekutif Pemerintah TanzaniaGelarYabg Mulia (formal)Mheshimiwa Raiscode: sw is deprecated   (Swahili)AnggotaKabinetKediamanIkuluKantorDar es SalaamMasa jabatanLima tahun,dapat dipilih kembali sekali lagiDasar hukumKonstitusi 1977Dibentuk29 Oktober 1964Pejabat pertamaJulius Kambarage NyerereWakilWakil Presiden TanzaniaGajiTSh 84 juta (US$42.000) pertahun[1]...

 

Rufus Rodriguez

Nama ini menggunakan kebiasaan penamaan Filipina; nama tengah atau nama keluarga pihak ibunya adalah Bautista dan marga atau nama keluarga pihak ayahnya adalah Rodriguez. Rufus Rodriguez Anggota DPR dari dapil II Cagayan de OroPetahanaMulai menjabat 30 Juni 2019 PendahuluMaxie RodriguezPenggantiPetahanaMasa jabatan30 Juni 2007 – 30 Juni 2016 PendahuluConstantino G. JaraulaPenggantiMaxie Rodriguez Informasi pribadiLahirRufus Bautista Rodriguez13 September 1953 (umur 70...

 

Pembagian administratif Nikaragua

Peta pembagian administratif tingkat pertama Nikaragua Pembagian administratif Nikaragua terdiri atas 15 departemen dan 2 region otonom pada tingkat pertama serta 153 munisipalitas pada tingkat kedua. lbsPembagian administratif Amerika Amerika Utara Amerika Selatan Negara berdaulat Amerika Serikat Antigua dan Barbuda Argentina Bahama Barbados Belize Bolivia Brasil Chili Dominica Republik Dominika Ekuador El Salvador Grenada Guatemala Guyana Haiti Honduras Jamaika Kanada Kolombia Kosta Rika Ku...

Tyler metropolitan area

Metropolitan statistical area in Texas, United StatesTylerMetropolitan statistical areaDowntown TylerCountry United StatesState TexasPrincipal cities Tyler Area • Metro950 sq mi (2,460 km2)Population (2010) • Density130/sq mi (50/km2) • Urban130,247 (US: 247th) • Urban density1,782.0/sq mi (688.0/km2) • MSA216,080Time zoneUTC-6 (CST) • Summer (DST)UTC-5 (CDT) The Tyler metropolitan area,...

 

First Congregational Church (Atlanta)

Historic church in Georgia, United States United States historic placeFirst Congregational ChurchU.S. National Register of Historic PlacesAtlanta Landmark Building First Congregational Church (2012)Show map of Downtown AtlantaShow map of AtlantaShow map of GeorgiaShow map of the United StatesLocation105 Courtland St., NE, Atlanta, GeorgiaCoordinates33°45′27″N 84°23′1″W / 33.75750°N 84.38361°W / 33.75750; -84.38361Arealess than one acreBuilt1908 (1908)B...

 

awdella

AwdellaLahirAlda Wiyekedella Arief Suyoso8 Maret 1999 (umur 25)Surabaya, Jawa Timur, IndonesiaAlmamaterUniversitas CiputraPekerjaanPenyanyiTahun aktif2016–sekarangKarier musikGenre Pop InstrumenVokalLabelHitsWarner Music Indonesia Alda Wiyekedella Arief Suyoso (lahir 8 Maret 1999) atau yang dikenal dengan nama panggung Awdella adalah penyanyi berkebangsaan Indonesia. Awdella merupakan lima belas besar dari Indonesian Idol musim kesepuluh yang ditayangkan di RCTI pada 2019–2020....

Occupational safety and health

Field concerned with the safety, health and welfare of people at work Safety training redirects here. For other uses, see Safety Training (disambiguation). Health code redirects here. For the Chinese internal passport system, see Health Codes (Chinese mobile app group). A woman examining her work on a lathe at a factory in Britain during World War II, her eyes unprotected, a practice that today would not be permitted Part of a series onOrganised labour Labour movement Conflict theoriesDecent ...

 

List of Kannada films of 2014

Some of this article's listed sources may not be reliable. Please help improve this article by looking for better, more reliable sources. Unreliable citations may be challenged and removed. (May 2024) (Learn how and when to remove this message) Sandalwood(Kannada) cinema 1930s 1940s 1950s 1960s 1960 1961 1962 1963 19641965 1966 1967 1968 1969 1970s 1970 1971 1972 1973 19741975 1976 1977 1978 1979 1980s 1980 1981 1982 1983 19841985 1986 1987 1988 1989 1990s 1990 1991 1992 1993 19941995 1996 1...

 

Charmed (group)

Norwegian girl band This article may need to be rewritten to comply with Wikipedia's quality standards, as paragraph structure and headings need attention. You can help. The talk page may contain suggestions. (January 2021) Charmed was a Norwegian girl band. Overview The group Charmed made their debut in the Norwegian national final of the Eurovision Song Contest with the song My Heart Goes Boom.[1][2][3] Charmed were three girls in their mid-twenties:Oddrun Valestrand...

Plowshares movement

Christian pacifist movement On September 9, 1980, Daniel Berrigan (above), his brother Philip, and six others (the Plowshares Eight) began the Plowshares Movement. They illegally trespassed onto the General Electric Nuclear Missile facility in King of Prussia, Pennsylvania, where they damaged nuclear warhead nose cones and poured blood onto documents and files. They were arrested and charged with over ten different felony and misdemeanor counts.[1] The Plowshares movement is an anti-n...

 

Frederick B. Dent

American politician This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Frederick B. Dent – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2019) (Learn how and when to remove this message) Frederick B. Dent5th United States Trade RepresentativeIn officeMarch 26, 1975 – January 20, 1977Presiden...

 

Chiesa rupestre di Santa Margherita (Melfi)

Questa voce o sezione sugli argomenti architettura e Basilicata è priva o carente di note e riferimenti bibliografici puntuali. Sebbene vi siano una bibliografia e/o dei collegamenti esterni, manca la contestualizzazione delle fonti con note a piè di pagina o altri riferimenti precisi che indichino puntualmente la provenienza delle informazioni. Puoi migliorare questa voce citando le fonti più precisamente. Segui i suggerimenti dei progetti di riferimento 1, 2. Chiesa rupestre di San...

Archie Shepp

American jazz musician Archie SheppArchie Shepp in Warsaw, 2008Background informationBirth nameArchie SheppBorn (1937-05-24) May 24, 1937 (age 87)Fort Lauderdale, Florida, United StatesGenresJazz, free jazz, avant-garde jazzOccupation(s)Musician, composer, educatorInstrument(s)Tenor saxophone, soprano saxophone, alto saxophone, piano, vocalsYears active1960–presentLabelsImpulse!, SteepleChase, Denon, BYG Actuel, MargeWebsitewww.archieshepp.orgMusical artist Archie Shepp (born May 24, 1...

 

Civiltà nuragica

Età del bronzoQuesto box: vedi • disc. • mod. ↑ Età del rame Vicino Oriente (3300-1200 a.C.) Caucaso, Anatolia, Levante, Ugarit, Egitto, Mesopotamia, Elam, Sistan Cina (3100-700 a.C.) Lista di siti dell'età del bronzo Asia meridionale (3000-1200 a.C.) Steppe pontico-caspiche (5500-1200 a.C.) Europa (3000-600 a.C.) Civiltà egea Cultura del vaso campaniforme Cultura di Unetice Cultura dei tumuli Cultura appenninica Cultura dei campi di urne Cultura di Hallsta...

 

حضارة بولتافكا

حضارة بولتافكامعلومات عامةالبداية 2700 ق.م النهاية 2100 ق.م التأثيراتفرع من العصر البرونزيالعصر البرونزي القديمحضارة التلال الجنائزية حضارة يامنايا Srubnaya culture (en) تعديل - تعديل مصدري - تعديل ويكي بيانات جزء من سلسلة مقالات حولالعصر البرونزي ↑ العصر النحاسي إفريقيا، الشرق الأد�...

The Marshall Mathers LP 2

The Marshall Mathers LP 2 Студийный альбом Эминема Дата выпуска 5 ноября 2013 Дата записи март 2012 — октябрь 2013[1] Жанры Хип-хоп, Рэп-рок Длительность 77:55 Продюсеры Aalias Alex da Kid Cardiak DJ Khalil Dr. Dre (exec.) DVLP Emile Эминем Filthy Frank Dukes Frequency Jeff Bhasker Luis Resto M-Phazes Rick Rubin (Также исп.продюсер) S1 Sid Roams Streetrunner ...

 

2028 Turkish presidential election

Scheduled future election in Turkey 2028 Turkish presidential election ← 2023 On or before 7 May 2028 2033 →   Candidate TBD TBD TBD Party AK Party CHP DEM Alliance People's Alliance Labour & Freedom   Candidate TBD Fatih Erbakan Party İYİ YRP Incumbent President Recep Tayyip Erdoğan AK Party The next Turkish presidential election is scheduled to be held no later than 7 May 2028, as part of the general election for that year. The first round will be held...

 

Atlantis Word Processor

Atlantis Nova redirects here. For the utopian novel by Sir Francis Bacon, see New Atlantis. Stand-alone word processor for Microsoft Windows A major contributor to this article appears to have a close connection with its subject. It may require cleanup to comply with Wikipedia's content policies, particularly neutral point of view. Please discuss further on the talk page. (October 2018) (Learn how and when to remove this message) Atlantis Word ProcessorDeveloper(s)The Atlantis Word Processor ...

Christian Friedrich Tieck

German sculptor (1776–1851) This article includes a list of references, related reading, or external links, but its sources remain unclear because it lacks inline citations. Please help improve this article by introducing more precise citations. (December 2021) (Learn how and when to remove this message) Self portrait 1805/1806 C. F. Tieck: Clemens Brentano, 1803 Alexander von Humboldt by Christian Friedrich Tieck 1805, Albertinum, Dresden Christian Friedrich Tieck (14 August 1776 – 24 Ma...

 

Charles VI, Holy Roman Emperor

Holy Roman Emperor from 1711 to 1740 Charles VIImperator RomanorumPortrait by Jacob van SchuppenHoly Roman Emperor (more...) Reign12 October 1711 – 20 October 1740Coronation22 December 1711Frankfurt CathedralPredecessorJoseph ISuccessorCharles VIIBorn(1685-10-01)1 October 1685Hofburg Palace, Vienna, Austria, Holy Roman EmpireDied20 October 1740(1740-10-20) (aged 55)Hofburg Palace, Vienna, Austria, Holy Roman EmpireBurialImperial CryptSpouse Elisabeth Christine of Brunswick ​ ...