Музей засновано у 1967 році, він переживав кілька реконструкцій. У липні 2014 року відкрився в новому приміщенні разом з залізничною технікою просто неба.
Фонди музею нараховують понад 2 тисячі експонатів, 500 з яких представлено в експозиції, а також 36 одиниць залізничної техніки.[1][2] Загальна площа музею просто неба понад 1000 м2.
Історія
Музей історії Південної залізниці було відкрито у 1967 році у будинку культури «Залізничників» (нині — Центральний будинок науки і техніки). Наступного року рішенням Міністерства культури УРСР йому було присвоєне звання «народного музею».
У червні 2009 році до 140-річчя Південної залізниці музей відкрився після капітального ремонту та зміни структури експозиції[3].
У липні 2014 року було відкрито оновлений Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці. Музей розмістився у будівлі реконструйованого товарного складу, що було побудоване у 1950-х роках для потреб колишньої станції Харків-Товарний, поблизу Північного терміналу станції Харків-Пасажирський. Під час вкладання покрівлі при будівництві складу використовували старі рейки, що були вироблені на різних заводах України, Польщі та Німеччини, починаючи з 1901 року. А створення музею залізничної техніки просто неба почалось з 2013 року[1]
Першими відвідувачами оновленого музею стали ветерани Південної залізниці та вихованці Малої Південної залізниці[4].
Музейна експозиція
Експозиція складається з будівлі музею, де містяться експозиційні зали, та залізничної техніки, розміщеної просто неба на території музею.
Експозиція музею складається з 3-х зал, які висвітлюють різні етапи розвитку Південної залізниці:
У фондах музею зібрані давні та рідкісні експонати, унікальні документи та фотографії, зокрема, ручна тачка та інструменти, за допомогою яких будувалась залізниця з Курська через Харків до Ростова-на-Дону, настінний телефон «Ericsson» у дерев'язному корпусі кінця 19 століття, облігації залізничних товариств, квитки та посвідчення залізничників часів Російської імперії, а також макети рухового складу. В музеї також відтворений кабінет начальника Південної залізниці ще до Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 року з меблів, які збереглися в Управлінні Південної залізниці до наших днів. Крім того, в музеї в експозиції виставлені годинник машиніста, електромеханічні прилади контролю руху поїздів, діорама, що присвячена часам німецько-радянської війни 1941–1945 років.
Макети поїздів були створені харківським моделістом Борисом Федоровим, зокрема, чотириметровий макет залізниці з інфраструктурою європейського міста, який був переданий до музею після смерті творця. Крім того, в експозиції представлені рельєфна схема Південної залізниці, макет трирівневого залізничного мосту поблизу зупинного пункту Новоселівка у Харкові, а також рейки різних років, що до цього служили балками для даху будівлі товарного складу. А макет маршруту «Столичного експресу» між Києвом та Харковом містить копії вокзалів Харкова, Полтави, Миргорода та Києва, рухомим складом, що рухається під музику та оголошення диктора, а також функціонуючими автоматичним блокуванням, стрілочними переводами та шлагбаумами на переїздах.
А макет паровозу СО, який випускався заводом імені В. О. Малишева, допоміг у виборі правильної кольорової гамми при реконструкції паровозу цієї серії, що у 1990-х роках вирішили встановити території заводу.[2]
Залізнична техніка
Паровоз 9П-749Паровози ФД20-2560 та Ер774-40Електровоз ТЕ10-006
На території музею представлено 36 експонатів залізничної техніки, пошуки та реконструкція якої по Південній залізниці проводилась цілий рік. В планах музею розширення експозиції[1]
