Вулиця Мистецтв розташована в центральній частині Харкова, в районі вулиці Григорія Сковороди (колишня Велика Німецька). Початкова назва — Каплунівська (1876).[1] В першій половині XIX століття на місці сучасної вулиці Мистецтв було міське Каплунівське кладовище, за яким починалися орні землі державних селян. На території кладовища знаходилася Різдво-Богородична церква (1771, відома у Харкові як Каплунівська). На початку 19 ст. на її місці побудована кам'яна цвинтарна церква за проєктом П. А. Ярославського (освячена в 1810 р.). Каплунівський цвинтар був закритий для поховання в 1822 році. Цвинтарний храм в ім'я Різдва Богородиці, який мав назву Каплунівський від храмової ікони в ім'я Каплунівської Божої Матері, став парафіяльним. У 1841 р. церква буула оновлена та освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці.[1] А у 1845 році було прийнято рішення ліквідувати Каплунівське кладовище.
З 1830-х років державні селяни почали забудовувати територію колишнього кладовища. У 1856 році ця територія увійшла до меж Харкова, вулиця Велика Німецька була продовжена, нові споруди біля храму Різдва Пресвятої Богородиці отримали офіційну адресу — Каплунівська площа[2].
У 1923 році Каплунівська вулиця отримала ім'я Іллі Рєпіна. 25 лютого 1928 р. перейменована на честь 10-річчя РСЧА на вулицю Червонопрапорну.[1] У період німецької окупації Харкова у 1942—1943 рр. мала початкову назву.[1]20 листопада 2015 року вулиця змінила назву ще раз. При виконанні закону про декомунізацію Червонопрапорна вулиця отримала назву вулиця Мистецтв[3].
Будинок № 5 — земельну ділянку, на якій розташовано цей будинок, купив у 1910 році купець 2-ї гільдії Іларіон Миколайович Шилов. У 1911 році Шилов почав будувати тут кам'яний 6-поверховий прибутковий будинок з підвалом і кам'яний 4-поверховий флігель з підвалом у глибині двору. У будинку було новітнє на ті роки обладнання — центральне водопостачання, каналізація, парове опалення, електрика. Флігель призначався для навчального закладу — приватної гімназії, засновницею якої стала Анфіса Степанівна, дружина Іларіона Шилова. Домоволодіння Шилова неодноразово продавалося, а після жовтневого перевороту, у 1920 році, було націоналізоване. У 1927 році будинок став студентським гуртожитком. Нині будинок використовується як житловий[2].
Будинок № 7/9 — дитяча музична школа № 6 імені М. В. Лисенка[6].
Будинок № 8 — пам'ятка архітектури, охорон. № 128. Художнє училище, 1913 рік, архітектор К. М. Жуков, за участю М. Ф. Піскунова. З 2001 року це Харківська державна академія дизайну та мистецтв[5]. Будівля побудована у стилі українського модерну із застосуванням мотивів народного зодчества. На фасадах розміщені майолікові панно.[4] 7 жовтня 2021 р. перед фасадом будівлі було відкрито пам'ятник засновниці художнього училища Марії Раєвській-Івановій (скульптор — Неля Вітвіцька)[7], але потім його було демонтовано.
Будинок № 17 — пам'ятка архітектури, охорон. № 130. Житловий будинок, 1913 рік, архітектор М. Ф. Піскунов.
