Павло V (Paulus PP. V)
Папа Римський
16 травня 1605 — 28 січня 1621
Девіз:	Nos ergo debemus sublevare huiusmodi, ut cooperatores simus veritatis
Попередник:	Лев XI
Наступник:	Григорій XV
Ім'я при народженні:	італ. Camillo Borghèse
Дата народження:	17 вересня 1552[1][2]
Місце народження:	Рим, Папська держава[3][2]
Дата смерті:	28 січня 1621(1621-01-28)[4][5][…] (68 років)
Місце смерті:	Рим, Папська держава[3][2]
Поховання:	Базиліка Санта Марія Маджоре
Громадянство:	Папська держава
Релігія:	католицька церква[7][2]
Освіта:	Падуанський університет, Болонський університет і Перудзький університетd
Рід:	Борґезе
Батько:	Marcantonio Borghesed
Мати:	Flaminia degli Astallid[8]
Інтронізація:	29 травня 1605
У миру:	Камілло Борґезе
Медіафайли у Вікісховищі

Павло V (лат. Paulus PP. V, в миру Камілло Борґезе (італ. Camillo Borghese), 17 вересня 1552 — 28 січня 1621) — папа римський з 16 травня 1605 по 28 січня 1621.

Сім'я Борґезе походила з Сієни, але переїхала в Рим. Тут 17 вересня 1552 народився Камілло. Він вивчав право і як священик, вступив на папську службу. Климент VIII послав його з дипломатичною місією до Філіпа II. Коли він повернувся, то отримав звання кардинала, єпископство з титулярною церквою Сант-Евсебіо та був призначений вікарієм Рима.

Після отримання тіари Павло V призначив свого двадцятисемилітнього племінника кардиналом-непотом і змінив його прізвище Каффареллі на Борґезе. Кар'єра роду Борґезе була, таким чином, забезпечена. В перші роки понтифікату Павла V виник конфлікт престижного характеру між апостольською столицею і Венеційською республікою. Ситуація загострилась, і папа наклав на Венецію інтердикт. Втручання французького короля Генріха IV згладило конфлікт. Це був останній випадок оголошення папського інтердикту щодо суверенної держави. В той час настало також зближення папства з Францією, домінантна роль якої в Європі була все очевиднішою.

Невдалим було втручання Павла V у справи протестантської Англії, в результаті якого настало погіршення положення католиків, особливо в Ірландії. У 1616 декрет папської Конгрегації «Індексу заборонених книг» засудив працю Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер». За ініціативи папи був також початий інквізиційний процес проти Галілео Галілея (1564–1642), найвидатнішого фізика й астронома того періоду, пропагандиста ідей Миколи Коперника. Заборонено було, зокрема, пропагувати тезу, що «Сонце не рухається навколо Землі і Земля не є центром Всесвіту». За часів Павла V розвивалися місії — капуцинів в королівстві Конго, єзуїтів — в Парагваї.

Павло V відомий також як духовний батько таємного архіву Ватикану. За його вказівкою архітектором Карло Мадерно зроблений фасад Собору Святого Петра. У 1620 році організовує святкування в честь перемоги католицьких військ над протестантами у Битві на Білій Горі та під час святкувань занедужує і незабаром помирає.

Похований як і Климент VIII у Базиліці Санта Марія Маджоре.

• 1990: Битва трьох королів

• Loughlin, James. Pope Paul V [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павло V