Гонорій I (лат. Honorius ; 585 — 12 жовтня 638 , Рим , Візантійська імперія ) — сімдесятий папа Римський (27 жовтня 625 —12 жовтня 638 ), походив з Кампанії , син консула Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята «Воздвиження Чесного Хреста». За часів його понтифікату проводилась активна місіонерська робота в Англії .
Гонорій I підтримував монофелітство , христологічну єресь , за якою Ісус Христос мав дві основи: людську та божественну, проте одну волю та енергію. Монофеліти вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.
Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий анафемі на Третьому Константинопольському соборі як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою Левом II . Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники непомильності папи на Першому Ватиканському соборі посилались на помилку Гонорія I.
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
