З серпня1959 року Оржів — селище міського типу, а оржівські хутори — Перекалля, Звіринець, Підлісом, Долина, Середня, Юрківщина увійшли до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Є відомості, що до Оржева входило ще два хутори — Адамків та Ровище[джерело не вказане 4226 днів]. Також до Оржева входить військове містечко.
На північному заході розміщені ліси. На південь від селища відкрита місцевість. З болотистої лісової місцевості витікає струмок Гать, який впадає в річку Устя,[джерело?] а селище розташоване при впадінні річки Устя в Горинь[2].
З переказів відомо, що в Оржеві були колись Рискі поля та Шумлячий рів. До сьогодні є Качанова річечка, Гаманцьова криниця, назви яких походять від прізвищ жителів селища та Страшна Долина. На хуторі Ровище були такі болота як: Качине та Миронишине і гребля, яку люди будували власноруч на «шарварку» — колективних роботах.
Були в селищі і дерев'яні мости на Мишакові, Дубині та Шумлячому рові, а також — водяний млин — на роздоріжжі Мишакова та Осередка.
Затверджена 26 листопада 2004р. рiшенням №220 сесії селищної ради. Автори - Ю.П.Терлецький, А.Б.Гречило.
Герб
На щиті золотий перев'яз справа з двома срібними облямівками, на першому лазуровому полі дві золоті ялинки, між якими золотий дуб, на другому зеленому полі золоті листи фанери та срібна дискова пила. Щит облямований золотим декоративним картушем та увінчаний червоною міською короною.
Прапор
Квадратне полотнище поділене з верхнього кута від древка до нижнього вільного кута на 5 смуг - синю, білу, жовту, білу та зелену (співвідношення ширин на діагоналі 8:1:6:1:8).
Пам’ятник воїнам-односельчанам і жертвам війни, смт. Оржів,.jpgБратська могила жертв війни та невідомого льотчика, смт. Оржів,.jpg
Народний переказ виводить назву населеного пункту від слова Моржів, тобто «мор жителів». Був час, коли по селищу гуляла страшна хвороба — чума. Дуже багато людей загинуло від цієї хвороби, яка морила жителів селища.
Згідно з іншим народним переказом раніше селище складалося з трьох урочищ: Оржів, Мшаків, Дубина. Назва першого поселення походить від слів «Горе жити». Урочище знаходилось на шляху, який був оснований для набігу татар на Волинь і Литву, тому і «Горе жити» в такій місцевості. Згодом селище назвали Горжів, потім Оржів. Багато разів селище знищувалось татаро-монгольськими навалами. Урочище Мшаків і Дубина відокремлювалися від села невеличкою річкою Гаттю, яка впадає в річку Устю і невеликим дубовим лісом, звідси й назва Дубина. З часом кількість населення збільшувалося, вирубувався ліс — урочище Оржів, Дубина, Мшаків об'єдналися в єдине село. Струмок Гать і тепер протікає центром селища Оржів.
Згідно з народним переказом селище не мало вулиць, але були так звані кутки: Мишаків, Дубина, Кузня, Пиндики, Осередок. Мишаків — від імені жителя Миші, Дубина — бо там росли дуби, Кузня — бо там була кузня, Осередок — знаходився по середині селища. В Оржеві був майдан, де збиралася молодь — «Пляц» — нині вулиця Підгірна.
У минулому і до 1959 року Оржів, як адміністративна одиниця вважався селом.
Освіта та культура
Освіта
Освіта в Оржеві представлена Оржівським ліцеєм[6], Оржівською музичною школою, та ДНЗ у військовому містечку.
Директор Оржівського ліцею: Колода Олена Анатоліївна
Директор Оржівської ДМШ: Табакова Аліна Ананіївна
Культура
В Оржеві є Будинок культури, селищна публічна бібліотека, публічно-шкільна бібліотека. У військовому містечку будинок культури та публічна бібліотека.
Директор Оржівського Будинку культури: Нестерчук Світлана Олексіївна
Директор Будинку культури військового містечка: Друзь Раїса Миколаївна.
церква християн віри Євангельської (п'ятидесятники).
Церква Преображення Господнього (Свято-Преображенський храм) побудований у 18 столітті (1770 року[7]). До 1996 р. храм належав громаді УПЦ (МП). У 1996 р. храм став церквою громади УПЦ КП. Пізніше громада УПЦ (МП) побудувала власний храм. У 2009 р. за благословенням архієпископа Рівненського і Острозького Варфоломія, було розпочате будівництво нового храму, яке триває і дотепер.
Преображенська церква Фігура Божої Матері (Оржів)
У 2014 р. в центрі Оржева збудована ротонда Божої Матері. Ініціатором стали ТзОВ «ОДЕК-Україна»
За часів незалежності України також були побудовані церкви християн-п'ятидесятників і християн-баптистів.
Ревут Петро Олександрович (1999—2024) — лейтенант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Володимир Робітницький (7 вересня 1912, хут. Адамків, Рівненського району, Рівненської області — 25 серпня 1941, Львів). Член Пласту в Рівненській гімназії. Член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929року. Керівник ОУН в селі, згодом Клеванському районі, повітовий провідник Рівненщини і Костопільщини (1934—1936), окружний провідник ОУН Рівненщини (1936—1937). Політичний в'язень польських тюрем (літо 1937 — вересень 1939). 26 травня 1939 року на Рівненському процесі засуджений поляками на 10 років позбавлення волі. Крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) наприкінці 1940 — влітку 1941 року. Помер у лікарні через підірване підпіллям здоров'я, за однією версією — отруєний. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
↑Облікова картка смт Оржів. Верховна Рада України. Процитовано 7 квітня 2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
↑ абселище міського типу Оржів. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Процитовано 7 квітня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
,_%D1%81%D0%BC%D1%82.%D0%9E%D1%80%D0%B6%D1%96%D0%B2,_2.jpg)
_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D1%96_%D0%9E%D1%80%D0%B6%D1%96%D0%B2_%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83.JPG)
.jpg)
