Символи затверджені 20 грудня 2024 року рішенням Городоцької сільської ради. Автори – А. Гречило та Ю. Терлецький.
Герб
У синьому полі золоте млинське колесо, над ним обабіч – по срібному мішку, перев’язаному золотим шнуром, золота глава відділена зазублено і всіяна стільниками.
Млинське колесо та два мішки означають млини, які відігравали важливу роль в історії села. Стільникове поле вказує на розвинене бджолярство та місцеві пасіки. Синє поле уособлює ставки та річку Устя, а золоте є символом щедрості та багатства.
Прапор
Квадратне полотнище, яке складається з двох горизонтальних смуг, розділених зазублено, верхня жовта (її ширина становить 2/5 сторони прапора), розбита на стільники, на нижній синій – жовте млинське колесо, над ним обабіч – по білому мішку, перев’язаному жовтим шнуром.
Історія
Караєвичі згадують в Акті від 9 липня 1463 року за яким брати князі Василь, Семен і Солтан «отчині і дідичі Збаразькі» поділили між собою князівське володіння. Зокрема, Солтану Несвіцькому надано два Бутини, Городок, Манів, Олексинець, два Вишнівці, села Караєвичі, Обарів і Тинне в Луцькому повіті та інші села переважно на Шумщині та Лановеччині в Крем'янецькому повіті.
Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).