Пісків — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Орган місцевого самоврядування — Костопільська міська рада. Раніше було Центром сільради. До обласного центру — 45 км, до центру громади — 12 км.
Історична довідка
Перша згадка про село належить до 1577 р. Існують перекази, що землі населеного пункту належали пану Пісківському. У 1939 р. населений пункт був завойований радянським союзом.
Історія колгоспу
У 1940 році колгосп носив назву «імені Молотова», з 1959 по 1993 — «40-річчя Жовтня», у 1993 році перейменовано в колективно-сільськогосподарське підприємство «Пісківське».
Історія бібліотеки
У1935-1936 рр. в селі була створена хата- читальня .У 1947 р. — створена бібліотека.1947 р.-бібліотекар Л. Г. Цимбалюк.1957 р.- Л. В . Шамбір.1958 р.- Н. М. Скороход.1986 р.-Заблоцька Л.Є . 1987 р.- Салаган М . М. 1998 р.-Дідух З. Є.
Історія школи
Перша школа була заснована у70-хрр.XIX ст. німцями-колоністами. У 1921 р. в селі діяла польська школа, вчителював Ігнатій Пеховяк. У 1937—1939 рр. — вчителював Щєснєк. У 1939-41рр.-навчання було польською мовою, школа -початкова. В січні 1944 р. було відновлено навчання. Протягом 1950—1952 рр. було побудовано три кабінети та приміщення для книг сучасної школи. У 1973—1974 рр. добудовано ще 8 кабінетів. У 1975 р. було збудовано приміщення їдальні У 1976 р.-почали обладнувати шкільний стадіон. У 1987 р.-розпочато будівництво нової шкільної майстерні. Тут розміщена і бібліотека.
У кінці 2014 року почалось будівництво нової школи
А в кінці 2017 року її відкрили
Церква
У 1753 р. в селі побудована церква. Приміщення дерев'яне на кам'яному фундаменті, покрита бляхою. Церква Покрови Пресвятої Богородиці — давня святиня у селі Пісків належить до оригінальних зразків дерев'яного монументального зодчества Пригоринського регіону історичної Волині. Вона пережила роки лихоліття, залишаючись діючою церквою.
Андрущенко Михайло Петрович- народився 29 лютого 1924 року в селі Ново-Єгорівка Харківської області Двурігінського району.
Освіту мав вісім класів. Був призваний 28 серпня 1942 року в місті Сталінграді і воював на Воронежському фронті зв'язківцем про непохитну мужність і відвагу свідчать документи, які збережені онукою Вінярчук Наталією. В довідці, виданій червоноармійцю Андрущенко М. П. про те, що йому, як учаснику відмінних бойових дій в боях при прориві обороні німців на річці Нейсен і взяття міст Єссен, Кірххайн, Фолькенберг, Мольберг і вихід на річку Ельду Північно-Західного фронту, наказом Верховного головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу т. Сталіна від 23.04.1945 р. за № 340 оголошена подяка.
Повернувшись із війни Михайло Петрович був зарахований бійцем міської пожежної команди в місті Костопіль у лютому 1948 році, а в листопаді цього ж року — призначений помічником командира міської пожежної команди. А з 1950 року — начальником караула міської пожежної команди. У 1984 році його звільняють у зв'язку з виходом на пенсію. Помер 26 травня 2006 року.
Нагороджений: Орден «Орденом Отечественной войны ІІ степени» (1985р), «За мужність» ІІІ ступеня (1999р).
Медаль «Ветеран труда», « Захиснику Вітчизни»(1999р)
«За визволення Праги»
«За перемогу над Німеччиною»
Ювілейна медаль
«60 років визволення України від фашистських загарбників» (2004р)
Наказом Міністра оборони України від 29.04.2005 р. Андрущенко Михайлу Петровичу присвоєно чергове військове звання — старший лейтенант запасу.
Російсько-українська війна
Під Іловайськом загинув уродженець Піскова старший солдат Сергій Головчак.
В селі похований Роман Пиясюк (1975—2015) — сержант 1-ї танкової бригади.
У Пісківській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Мацюку Олександру Володимировичу (1975—2016) — учаснику російсько-української війни[3]
Інші постаті
Олександр Грищук - український громадський діяч, співзасновник ініціативи «Proсвіта», спрямованої на ознайомлення широкої української громадськості з українською історією. Автор статей на тематику міжнародних відносин. Стажер Парламентарної програми Канада - Україна у 2023 році. Законодавчий радник депутата Канадського парламенту Івана Бейкера (2023-2024), Комунікаційний асистент депутатки Уряду Онтаріо Карен МакКріммон (2024-дотепер).
Євстафій Дідух (народився 10 листопада 1942 року, село Пісків, Костопільський район, Рівненська область, Україна) — український поет, член Євангельської Церкви Християн Баптистів (ЄХБ).[4]
З ранніх років Євстафій Дідух захоплювався поезією, створюючи вірші переважно російською мовою. Після служби в армії він прийняв водне хрещення та став членом Костопільської Церкви ЄХБ. У 1965 році одружився з Ганною Кошель, сестрою по вірі. У подружжя народилося троє дітей у місті Костопіль.
У 1981 році родина переїхала до Естонії, а згодом — до Сполучених Штатів Америки, де приєдналася до Української Церкви у місті Філадельфія. Саме там Євстафій Дідух почав писати вірші українською мовою. Його поезія була видана окремою збіркою під назвою «Пливуть роки».
Євстафій Дідух залишив помітний слід у духовній та літературній спадщині української діаспори в Америці.
Обеліск загиблим односельчанам
Для увічнення пам'яті про події Німецько-радянської війни та подвиги їх учасників, побудовано в селі обеліск загиблим односельчанам. 168 жителів воювали на фронтах Німецько-радянської війни. Також на території села є німецьке кладовище.
Символіка
Герб: у зеленому полі по виділеній зубчастій основі пливе срібний лебідь з піднятими крильми. Прапор: квадратне полотнище, що складається%96сків.J з двох горизонтальнх смуг-верхньої зеленої та нижньої синьої(співвідношення їх ширин рівне 3:2), по середині зеленого поля пливе білий лебідь з піднятими крильми. Лебідь є втіленням вірності і віри в майбутнє, синій колір характеризує багаті водні ресурси а зелений-щедрі ліси. Символи затверджено рішенням сесії сільської Ради № 146 від 27 липня 2004 р. Автори проектів: Ю.Терлецький, М.Омельчук і М.Стасюк.