Вулиця Князя Романа (Львів)

Вулиця Князя Романа
Львів
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьРомана Мстиславовича
Колишні назви
Гончарська, Ґалицького передмістя, Ґалицька (част.), Баторія,
Свердлова, Вермахтштрасе, Баторія, Ватутіна,
польського періоду (польською)Garncarska, Halickego Przedmieścia, Halicka (cz.), Batorego
радянського періоду (українською)Свердлова, Баторія, Ватутіна
радянського періоду (російською)Свердлова, Батория, Ватутина
Загальні відомості
Протяжність400 м
Координати початку49°50′21.20″ пн. ш. 24°1′55.52″ сх. д. / 49.83922° пн. ш. 24.03209° сх. д. / 49.83922; 24.03209
Координати кінця49°50′10.76″ пн. ш. 24°2′5.25″ сх. д. / 49.83632° пн. ш. 24.03479° сх. д. / 49.83632; 24.03479
поштові індекси79005[1]
Транспорт
Автобуси№ 3а, 46, 53[2]
Маршрутні таксі№ 15, 43[2]
Зупинки громадського транспорту«вул. Князя Романа»[2]
Рухдвосторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 2—38[3]
Архітектурні пам'ятки№ 1/3, 2, 4, 5, 6, 9, 12/14, 24, 26, 32, 34[4]
Державні установиЛьвівське державне обласне радіо, Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр, ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»
Навчальні закладиНДІ НУ «Львівська Політехніка», Львівський коледж культури і мистецтв
Заклади культуривідділ мистецької літератури Львівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки та дитяча бібліотека-філія № 13, кав'ярня-музей кіно-фототехніки «Фіксаж», Народний музей метрології та вимірювальної техніки
Поштові відділенняВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудовакласицизм, історизм, віденська сецесія, конструктивізм
Комерціяхостел «Компас»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Князя Романа у Вікісховищі

Ву́лиця Кня́зя Рома́на — вулиця у Галицькому районі Львова. Простягається від площі Галицької до перехрестя вулиць Франка, Левицького та Ігоря Білозіра.

Прилучаються вулиці Нижанківського, Шухевича та Фредра.

Назва

  • 1505—середина XVIII століття — вулиця Гончарська, назва вулиці, ймовірно, пов'язана з проживанням і діяльністю в цій місцевості гончарів.
  • середина XVIII століття1871 рік — вулиця Галицького передмістя, назва вулиці походить від назви передмістя оточеного мурами Львова.
  • 18711885 роки — вулиця Галицька (частково). В цей період вулиця вважалась продовженням середміської вулиці Галицької. На той час вони вже близько ста років були фактично об'єднані.
  • 1885—грудень 1940 року — вулиця Стефана Баторія, що утворилася під час «глобального» впорядкування Львова на початку «ери» місцевого самоврядування. Саме 1885 року частину вулиці Галицької було виокремлено в окрему вулицю, яку названо на честь польського короля Стефана Баторія.
  • грудень 1940—серпень 1941 року — вулиця Свердлова, на честь російського радянського політичного та державного діяча Якова Михайловича Свердлова.
  • серпень—листопад 1941 року — вулиця Баторія, повернена передвоєнна назва.
  • листопад 1941—липень 1944 року — Вермахтштрасе.
  • липень—грудень 1944 року — вулиця Баторія, повернена передвоєнна назва.
  • грудень 19441992 роки — вулиця Ватутіна, на честь Миколи Федоровича Ватутіна, радянського воєначальника.
  • від 1992 року — сучасна назва вулиця Князя Романа, на честь засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславовича[5].

Між будинками № 16 та № 18 пролягає невеличкий провулок, що сполучає вулиці Князя Романа та Нижанківського. Нині провулок належить до вулиці Князя Романа, але упродовж 1863—1955 років був окремою вулицею та мав назви:

  • 18631871 роки — вулиця Альтпостґассе або Старопоштова, назва вулиці, пов'язана з тим, що наприкінці XVIII століття в палаці Бесядецьких, що розташований неподалік, містилася стара поштова управа.
  • 1871—листопад 1941 роки — вулиця Святого Шимона, на честь Святого Симона Кананіта, одного з дванадцяти апостолів Ісуса Христа.
  • листопад 19411943 роки — вулиця Шимонштрассе.
  • 1943—липень 1944 роки — вулиця Сімонґассе.
  • липень 19441946 роки — вулиця Святого Шимона.
  • 19461955 роки — вулиця Бордуляка, на честь українського письменника Тимотея Бордуляка. 1955 року вулицю Бордуляка приєднано до тодішньої вулиці Ватутіна[5].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Князя Романа переважають класицизм, історизм, віденська сецесія та конструктивізм[6]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення[4].

Будівлі

№ 1, 3 — початково на цьому місці розташовувався монастир кармелітів взутих із костелом святого Леонарда. Частину цієї території займав приватний житловий будинок. У середині 1870-х років будинок перебудовано за проєктом Юліана Захаревича і у ньому розташовано Крайовий повітовий суд[7]. Споруда простояла лише 15 років, після чого її разом із залишками монастиря розібрано і у 18911895 роках зведено значно монументальнішу будівлю суду в стилі неоренесансу з елементами класицизму — Палац Справедливості[8] або ж Вищий суд Галичини[9]. Проєкт Франциска Сковрона, опорядження фасадів Яна Завейського. Центральний ризаліт увінчує скульптурна група «Правосуддя» (нині ушкоджена), виконана у 1893 році Леонардом Марконі. 1897 року Марконі, за допомогою Антона Попеля, доповнив боковий фасад від площі Галицької двома необароковими статуями «Справедливість» і «Законодавство» (не збережені). Нині це один із корпусів Львівської політехніки[10][11]. Тут, у так званій «кармелітській тюрмі», у 18771878 роках перебував в ув'язненні Іван Франко, про що сповіщає встановлена 1972 року меморіальна таблиця (скульптор Анатолій Галян, архітектор Мирон Вендзилович)[12]. Таблицю відлито на Львівській кераміко-скульптурній фабриці[13]. Тут же відбувся суд над Михайлом Павликом і Остапом Терлецьким[12]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 16/1-м[4].

№ 2 — триповерховий житловий будинок. З Польщі на першому поверсі будинку містився бакалійний магазин Солецького. Від радянських часів, у 1950-х роках — закусочна, згодом майстерня з ремонту взуття «Підківка», що працює тут донині, а також працює магазин мобільного зв'язку «Life». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1198-м[4].

№ 4 — п'ятиповерховий житловий будинок у стилі модерн із елементами неокласицизму, споруджений у 19131912 роках за проєктом Станіслава Бардзького, виконаним у бюро Адольфа Піллера[10]. Нині одне з приміщень займає хостел «Компас», а також майстерня з ремонту взуття та сумок «Каблучок-Обнова» (вхід з вулиці). Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2031-м та № 1580-м[4].

№ 5 — триповерхова неоренесансна будівля колишньої 3-ї міської гімназії імені Цісаря Франца-Йосифа I (від 1919 року — Державна 3-я міська гімназія імені короля Стефана Баторія). Споруджена 1876 року на розі з нинішньою вулицею Шухевича за проєктом Юліуша Гохберґера. Центральний ризаліт прикрашений шістьма скульптурами видатних діячів польської культури та науки: М. Коперника, А. Снядецького, А. Міцкевича, Т. Чацького, Ю.-М. Оссолінського, Я. Длугоша. Скульптор — Тадеуш Баронч[10][14]. До побудови цього будинку гімназія містилася на вулиці Валовій, де після переїзду певний час діяла її філія[15]. Упродовж 1911—1914 років тут викладав викладав польську мову та літературу польський письменник, представник жанру жахів у польській літературі першої половини XX століття Стефан Грабінський. Директором гімназії у 19211926 роках був польський науковець, педагог Емануель Августинович де Рошко. Нині тут міститься науково-дослідний інститут НУ «Львівська Політехніка» (навчальний корпус № 20)[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 17-м[4].

№ 6 — будинок споруджений у 19121914 роках за проєктом Адольфа Піллера і Романа Фельпеля, як прибутковий будинок на замовлення купців Кароля Чуджака і Людвіка Штадтмюллера. У 1920-х роках тут містився «Банк землі польської», а від 1929 року — радіостанція. Будинок поєднує риси юґендстилю (німецького різновиду модерну) та стилізовані романсько-готичні елементи. Скульптури лицарів, що підтримують еркери, та барельєф із левом над потрійним порталом виконані у 19121913 роках Станіславом-Ришардом Пліхалем[10][16]. Нині тут розташовані Львівське державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр, а також працює кав'ярня-музей кіно-фототехніки «Фіксаж». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1199-м[4].

№ 9 — п'ятиповерховий житловий будинок, споруджений у 1933—1935 роках за проєктом інженера Міхала Кольбушовського на фундаментах розібраної кам'яниці з останньої третини XIX століття у стилі функціоналізму, як власний будинок Міхала Кольбушовського. Після 2000 року над південним крилом добудовано шостий поверх[17]. Від радянських часів, у 1950-х роках на першому поверсі містилися — майстерня з ремонту вагових приладів, згодом у 1960-2000 роках — фірмовий магазин Львівської овочевої фабрики[18], нині — продуктова крамниця мережі «Близенько», поряд розташована взуттєва крамниця «Ренесанс». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 18-м[4].

№ 12/14 — колишній готель «Австрія», збудований у 19001901 роках за проєктом архітектора Августа Богохвальського у стилі необароко з елементами віденської сецесії[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1200/1-м[4].

№ 24 — будинок в стилі класицизму, споруджений близько 18291830 років ймовірно за проєктом архітектора Фридерика Баумана або Ігнатія Хамбреза. Автор скульптурного декору — Йоан Шімзер[19]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1201-м[4].

№ 26 — початково будинок французької нафтової компанії «Прем'єр». Спорудження завершено 1924 року за проєктом архітектора Юліана Цибульського від 1914 року. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Будинок, а особливо його останній поверх привертає увагу скульптурним декором невідомого автора[20]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1202-м[4].

№ 30 — на цьому місці була чотирикласова жіноча школа. Її приміщення подароване фундаційним записом родиною Бурлярдів. На початку XX століття будівля була у вкрай незадовільному стані[21]. 1908 року за проєктом Тадея Обмінського збудовано новий сецесійний будинок для притулку Віктора Бурлярда. Розташований на розі з вулицею Нижанківського, має також іншу адресу — вул. Нижанківського 2/4. Нині в будинку міститься Львівський коледж культури і мистецтв[10].

№ 32 — будинок споруджений 1911 року за проєктом архітектора Людвіка Теуша. Фасад прикрашений рельєфами путті в неокласицистичному стилі. У міжвоєнний період у будинку розташовувалось фотоательє «Oleografia» Міколяша і Межецької[22]. У 19201925 роках тут діяло архітектурно-будівельне бюро фірми Альфреда Захаревича і Євгена Червінського[23]. Нині на першому поверсі містяться відділ мистецької літератури Львівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки та дитяча бібліотека-філія № 13. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1203-м[4].

№ 34 — житловий будинок, споруджений 1912 року за проєктом Станіслава Улейського і Юзефа Пйонтковського[24]. Тут мешкав інженер, винахідник, творець першого у Польщі літака Едмунд Лібанський, архітектор Ян Новорита. На стриху розташовувалась майстерня художника Володимира Блоцького, а згодом — Марії Б'янкі-Моссочи[22]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1204-м[4].

№ 36 — попередником будинку, що нині розташований на цій ділянці, був заїжджий двір Бенедикта Криніцького, збудований близько 18001810 років[25].

№ 38 — колишня кам'яниця Кшижановського. Тут мешкав польський літератор Ян Лям[26]. В будинку міститься Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», при якому діє Народний музей метрології та вимірювальної техніки.

У квітні 1938 року, з нагоди столітнього ювілею від дня народження Яна Ляма, на фасаді будинку, встановлена пам'ятна таблиця[27][28].

Втрачені будівлі

Богоявленська церква

Перша документальна згадка про церкву походить із 1386 року. Із 1546 року при храмі існувала найстаріша у Львові церковна школа. 1711 року була збудована наново (попередня можливо знищена військовими діями). 1800 року закрито і продано разом із ґрунтами. Під час будівельних робіт у 1875 і 1926 роках віднайдено залишки церковного цвинтаря і козацьких поховань з часів облоги Львова 1648 року. Церква розташовувалася приблизно на місці скверу, що з парного боку вулиці, поблизу перехрестя вулиць Івана Франка та Білозіра. Протягом усього свого існування церква була дерев'яною[29].

Костел святого Леонарда і монастир кармелітів взутих

Бароковий костел, із монастирем, збудований 1724 року на місці давнішого, що походив з початку XVII століття. Монастир закрито під час Йосифінської касації 1784 року. Перетворений спочатку на фабрику, а згодом на в'язницю. У 18771878 роках у так званій «кармелітській тюрмі» перебував арештований Іван Франко. Комплекс будівель до 1889 року розібраний для будівництва споруди Вищого крайового суду (будинок № 1/3). Перед розбиранням виконано обміри, які дозволяють нині скласти певне уявлення про втрачену споруду[29].

Палац Павловського

Збудований на початку 1770-х років ймовірно у стилі раннього класицизму за проєктом Йозефа Зайделя для підчашого брацлавського Йосипа Самуїла Павловського. Спорудження велось будівничими Франциском Кульчицьким та Антоном Косинським. Палац розташовувався навпроти монастиря кармелітів[30].

Примітки

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 грудня 2022.
  2. а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 8 травня 2021.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
  4. а б в г д е ж и к л м н п Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  5. а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 52.
  6. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 127.
  7. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 44. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  8. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Князя Романа, 01-03 — корпус НУ «Львівська політехніка» (кол. «Палац справедливості»). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  9. Ілько Лемко. Львів, якого вже нема. Палац Справедливості // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 26. — ISBN 978-617-629-024-7.
  10. а б в г д е ж Архітектура Львова, 2008.
  11. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 156.
  12. а б Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987.
  13. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27.
  14. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 95—96.
  15. Gajak-Toczek M. Męskie gimnazja państwowe we Lwowie w latach 1772–1914 // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica. — 2010. — № 13. — S. 352. — ISSN 1505-9057. (пол.)
  16. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 244.
  17. Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Князя Романа, 09 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  18. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 126.
  19. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 49.
  20. Бірюльов Ю. О. Львівські будинки нафтових компаній // Галицька брама. — 1997. — № 1 (25). — C. 14.
  21. Waląca się szkoła // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3.
  22. а б Lwów. Ilustrowany przewodnik // Pod red. J. Biriulowa. — Lwów: Centrum Europy, 2001. — S. 78. — ISBN 966-7022-26-9.
  23. Бірюльов Ю. О. Захаревичі… — С. 308.
  24. Тимофієнко В. І. Улейський С. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  25. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 25.
  26. Ґранкін П. Е. З полиці дослідника // Аптека галицька. — 2002. — № 8 (78). — С. 19—20.
  27. Lwów uczci pamiąć Jana Lama // Gazeta Lwowska. — nr 286. — 1937. — 17 grudnia. — S. 2. (пол.)
  28. Jak Lwów uczci pamiąć Lama // Gazeta Lwowska. — nr 288. — 1937. — 19 grudnia. — S. 2. (пол.)
  29. а б Качор, 2004.
  30. Вуйцик В. С. Львівський архітектор Франціск Кульчицький (на матеріалі архівних джерел) / редкол.: І. Могитич, В. Слободян // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 5. — 1996. — С. 72. — ISBN 5-7707-9955-2.

Джерела

Посилання

Read other articles:

Ini adalah nama Mandailing, marganya adalah Nasution. Dara Nasution Dara Adinda Kesuma Nasution, S.Sos., MPP (lahir 4 Agustus 1995) adalah seorang politikus asal Indonesia. Dara lulus S2 dari program studi Kebijakan Publik di Blavatnik School of Government, Universitas Oxford, Inggris.[1] Dara berkuliah dengan beasiswa penuh dari Jardine Scholarship. Sebelumnya Dara menempuh pendidikan di jurusan Kajian Media, Ilmu Komunikasi, Fakultas Ilmu Sosial dan Ilmu Politik Universitas Indonesi...

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (فبراير 2019) تشارلز مايو معلومات شخصية الميلاد 5 فبراير 1903  فكتوريا، كولومبيا البريطانية  تاريخ الوفاة 10 أبريل 1943 (40 سنة)   الجنسية المملكة المتحدة المملكة المتحد...

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (أبريل 2019) كاترين كار معلومات شخصية الميلاد 1 يناير 1880  أوستن، تكساس  الوفاة 18 يناير 1941 (61 سنة)   هوليوود  مواطنة الولايات المتحدة  الحياة العملية المهنة كات�...

For the 1964 Jerry Lee Lewis album, see Live at the Star Club, Hamburg. 1977 live album by the BeatlesLive! at the Star-Club in Hamburg, Germany; 1962Live album by the BeatlesReleased8 April 1977 (1977-04-08)RecordedLate December 1962VenueStar-Club, Hamburg, West GermanyGenreRock and rollLength60:01[1]LabelLingasong/Bellaphon (GER)ProducerLarry GrossbergThe Beatles chronology The Beatles at the Hollywood Bowl(1977) Live! at the Star-Club in Hamburg, Germany; 196...

Letak San Antonio di Texas Laredo merupakan nama kota di Texas, Amerika Serikat. Pada tahun 2006, kota ini memiliki jumlah penduduk sebanyak 231.470 jiwa, dan kawasan metropolitan berjumlah 575.585 jiwa. lbs Negara bagian TexasAustin (ibu kota)Topik Architecture Climate Culture Demographics Economy Education Geography Government History Languages Literature Politics Sports Texans Transportation Symbols Visitor Attractions Region Ark‑La‑Tex Big Bend Blackland Prairies Brazos Valley Ce...

Aircraft involved in 1983 landing accident Turkish Airlines Flight 158The aircraft involved in the accident, 1981.AccidentDate16 January 1983SummaryRunway undershot in bad weather conditionsSitenear Ankara Esenboğa Airport, Turkey 40°06′46.8″N 32°58′48″E / 40.113000°N 32.98000°E / 40.113000; 32.98000AircraftAircraft typeBoeing 727-2F2Aircraft nameAfyonOperatorTurkish AirlinesRegistrationTC-JBRFlight originOrly Airport, Paris, FranceStopoverIstanb...

Hak LGBT di NigeriaNigeriaAktivitas sesama jenis legal?Ilegal di bawah hukum federal sejak 1901 (sebagai Protektorat Nigeria Utara dan Protektorat Nigeria Selatan)[1]Hukuman:Negara-negara bagian di bawah hukum Syariah: Hukuman mati(Penerapan kepada orang-orang yang berada di bawah yurisdiksi pengadilan Syariah ditambah seluruh Muslim)Negara-negara bagian yang tidak berada di bawah hukum Syariah: 14 tahun penjaraTranseksualIlegal di negara-negara bagian utaraPengakuan pasangan sesama j...

Halaman ini berisi artikel tentang film. Untuk serial drama TV Singapura, lihat A Song to Remember (serial TV). A Song to RememberSampul video untuk A Song to RememberSutradara Charles Vidor Produser B. F. Zeidman Ditulis olehErnst Marischka (Cerita)Sidney BuchmanPemeranPaul MuniCornel WildeMerle OberonNina FochPenata musikMiklós RózsaSinematograferTony GaudioAllen M. DaveyPenyuntingCharles NelsonDistributorColumbia PicturesTanggal rilis 18 Januari 1945 (1945-01-18) Durasi113 men...

Cuban baseball player Baseball player Gonzalo SánchezCatcherBorn: 1883CubaBats: RightThrows: Right Member of the Cuban Baseball Hall of Fame Induction1949 Gonzalo Sánchez (1883 - death date unknown) was a Cuban baseball catcher in the Cuban League and Negro leagues. He played from 1902 to 1911 with several ballclubs, including Almendares, Club Fé, the All Cubans, the Cuban Stars (West), and the Habana club.[1] He was elected to the Cuban Baseball Hall of Fame in 1949. References ^ ...

Supercopa Fuji Xerox 2011富士ゼロックス スーパーカップ2011 XVIII Supercopa de Japón El Estadio Internacional de Yokohama, sede de la final.Datos generalesSede Japón JapónCategoría Primera DivisiónFecha 26 de febrero de 2011Edición 18.ªOrganizador J. LeaguePalmarésCampeón Nagoya GrampusSubcampeón Kashima AntlersDatos estadísticosAsistentes 35 963Participantes 2 equipos Cronología 2010 2011 2012 [editar datos en Wikidata] La Supercopa de Japón 2011, tam...

British children's adventure game show first aired in 2002 RavenRaven title card (2017–2018)GenreChildren's game showPresented byJames Mackenzie (2002–2010)Aisha Toussaint (2017–2018)StarringJames MackenzieMusic byDavid Brockett (Series 1-10)Country of originUnited KingdomOriginal languageEnglishNo. of series15 (12 regular, 3 spin-offs)No. of episodes290ProductionRunning time30 minutesProduction companyBBC ScotlandOriginal releaseNetworkCBBCRelease16 December 2002 (2002-12-16) ...

Residential in Toronto, OntarioCasa Condominio ResidenzaCASA in January 2010General informationStatusCompletedTypeResidentialLocation33 Charles Street East Toronto, Ontario M4Y 0A2Coordinates43°40′08″N 79°23′04″W / 43.668767°N 79.384572°W / 43.668767; -79.384572InauguratedMarch 22, 2010HeightAntenna spire138 m (453 ft)Technical detailsFloor count46 (topped out as of September 2009)Design and constructionArchitect(s)architectsAllianceDeveloperCresf...

академічна установа, навчальний заклад, vocational university Державна академія прикладних наук в Перемишлі Państwowa Akademia Nauk Stosowanych w Przemyślu PANS w PrzemyśluГерб 49°46′27,55″N 22°47′35,27″EКраїна ПольщаМісто ПеремишльРозташування вул. Князів Любомирських 6Засновано 2001Статус державнийРектор д-р П�...

Constituency of the Jharkhand legislative assembly in India MadhupurConstituency for the Jharkhand Legislative AssemblyConstituency detailsCountryIndiaRegionEast IndiaStateJharkhandDistrictDeogharLS constituencyGoddaReservationNoneMember of Legislative Assembly5th Jharkhand Legislative AssemblyIncumbent Hafizul Hasan PartyJharkhand Mukti MorchaElected year2021 Madhupur Assembly constituency is an assembly constituency in the Indian state of Jharkhand.[1][2] Overview Madhupur A...

Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan cara menambahkan rujukan ke sumber tepercaya. Pernyataan tak bersumber bisa saja dipertentangkan dan dihapus.Cari sumber: Jantung – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR JantungJantung manusiaRincianSistemSirkulasiArteriAorta,[a] pulmonary trunk dan arteri pulmoner kanan dan kiri[b] Arteri koroner kan...

School district in the Navajo Nation, Arizona, United States Kayenta Primary School School in Kayenta Kayenta Unified School District No. 27 is a school district headquartered in Kayenta, Arizona, located within the Navajo Nation. It operates four schools, including Kayenta Early Childhood Education, Kayenta Elementary School (K–4), Kayenta Middle School (5–8), and Monument Valley High School (9–12). The elementary school is known under two names (the second being Debbie Braff Elementar...

2011 studio album by Dazzle VisionKirariStudio album by Dazzle VisionReleasedJune 3, 2011 (2011-06-03)Recorded2011GenreAlternative metal, post-hardcore, alternative rockLength41:50LabelHuman NoiseSingles from Kirari KirariReleased: April 14, 2011 ContinueReleased: May 5, 2011 Like I'm Not RealReleased: June 2, 2011 ReasonReleased: June 2, 2011 Kirari (Sparkling in English) is Dazzle Vision's fifth overall release, containing 12 songs. Kirari dropped on June 3, 2011 by H...

Arthur Amos Noyes Información personalNacimiento 13 de septiembre de 1866 Newburyport (Estados Unidos) Fallecimiento 3 de junio de 1936 (69 años)California (Estados Unidos) Nacionalidad EstadounidenseEducaciónEducado en Instituto Tecnológico de MassachusettsUniversidad de Leipzig Supervisor doctoral Wilhelm Ostwald, Johannes Wislicenus, Wilhelm Ostwald y Johannes Wislicenus Información profesionalOcupación Químico, profesor universitario y educador Empleador Instituto de Tecnología de...

شركة صنع المشروبات بتونسشركة صنع المشروبات بتونسالشعارمعلومات عامةالبلد تونس التأسيس 3 جوان 1925النوع مساهمة عامةالشكل القانوني شركة مساهمة عامة (S.A) المقر الرئيسي تونس العاصمةالمنظومة الاقتصاديةالشركة الأم Brasseries et Glacières Internationales (en) الصناعة صنع المشروباتالمنتجات مشروبات...

Paghimo ni bot Lsjbot. 47°10′01″N 72°24′31″W / 47.16694°N 72.40861°W / 47.16694; -72.40861 Premier lac Triplet Lanaw Nasod  Kanada Lalawigan Québec Kondado Capitale-Nationale Gitas-on 319 m (1,047 ft) Tiganos 47°10′01″N 72°24′31″W / 47.16694°N 72.40861°W / 47.16694; -72.40861 Timezone EST (UTC-5)  - summer (DST) EDT (UTC-4) GeoNames 6112989 Lanaw ang Premier lac Triplet sa Kanada.[1] Nahimu...