PROFILPELAJAR.COM

Ігнатій Хамбрез
Ігнатій Хамбрез
Народження	31 липня 1758 Голешов (Чехія)
Смерть	1835 або 1844—1845 Брно, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія або Львів, Австрійська імперія
Діяльність	художник, архітектор, педагог, мистецтвознавець, рисувальник, викладач університету
Праця в містах	Цешин, Краків, Львів
Архітектурний стиль	бароко, класицизм
Членство	Краківське наукове товариствоd
Заклад	Ягеллонський університет
	Ігнатій Хамбрез у Вікісховищі

Ратуша в Цешині, вигляд до перебудови. Спроектована Ігнатієм Хамбрезом. Акварель Хамбреза бл. 1800 року.

Ігнатій Хамбрез або Іняс Шамбре (чеськ. Ignác Chambrez, 31 липня 1758 Голешов — 1835 або 1844–1845) — архітектор, живописець, мистецтвознавець, педагог.

Біографія

Народився 31 липня 1758 року в Голешові, що у нинішній Чехії (поширеною є хибна версія про народження 1752 року). Навчався у свого батька живописця Яна Хамбреза, а пізніше — у Яна Штурма. У 1776–1783 роках відвідав Австрію, Німеччину, Францію, Італію. 5 жовтня 1784 року в Цешині одружився з Терезою, донькою будівничого Юзефа Драхного. 1792 року оселився в Цешині, де 7 липня 1792 року отримав посаду вчителя рисунку в місцевій школі. Одночасно виконував обов'язки міського радника з будівництва.

1803 року призначений викладачем рисунку нормальної школи у Кракові. Від 1807 року був професором надзвичайним філософського факультету Краківського університету. Викладав архітектуру та рисунок. Відомо, що того ж року відкинув запрошення із Львівського університету обійняти посаду професора архітектури. З невідомих причин 1810 року покинув викладання в університеті і став учителем рисунку та архітектури у краківській школі св. Барбари. У краківський період ймовірно провадив будівельну діяльність, деталі якої невідомі.^[4]

1812 року оселився у Львові. 1814 року очолив щойностворену кафедру «вищого будівництва» у Львівському університеті (тоді, певний час заклад мав статус ліцею). 1818 безуспішно намагався отримати статус «професора звичайного». Викладав курс архітектури, а також будівництва мостів та доріг. неодноразово виїздив за кордон для підвищення кваліфікації. У педагогічній діяльності застосовував ідеї Віньоли, Міліція, Шемерля. Видав ряд друкованих праць, задуманих як фахові підручники з архітектури, котрі однак офіційно не затверджено. 1834 року вийшов на пенсію. Відзначення золотою медаллю Львівського університету, не відбулось через смерть Хамбреза наступного, 1835 року (ймовірно в Брно, куди планував виїхати). Існує також версія про смерть Хамбреза у Львові близько 1844–1845 років. Протягом усього часу родина Хамбреза перебувала в Цешині, за винятком сина Леопольда, про якого відомо, що у 1844 році проживав у Львові.

Свої ранні споруди проектував у стилі бароко з елементами класицизму, пізніше перейшов повністю до стилістики класицизму, зокрема бідермаєру. Займався живописом. В Цешинському музеї зберігається акварель із зображенням площі Ринок в Цешині (1800) і краєвид Цешина (1802). Проживаючи там же в Цешині Хамбрез малював портрети міщан, шляхти, духовенства. Виконав ряд образів для костелів у Яблонкові, Конській, Рудоковах, Ростіні, Мікуличах і Поломиї. Був членом-кореспондентом Моравсько-сілезького аграрного товариства.

Видані друком праці

Nachlass eines maehrischen Kiinstlers zur Belehrung seiner Sóhne (Краків, 1807). Описання подорожі до Франції, Німеччини та Італії.
Betrachtungen über den Charakter der Gebäude und die darauf anzubringenden architektonischen Verzierungen (Відень, двічі у 1807 i 1808).
Versuch eines architektonischen Katechismus (Львів, 1821).
Kurzer und fassl. Anweis zum Selbstunterricht für Landmaurermeister (Брно, 1822).

Будівлі

Ратуша в Цешині в стилі бароко з елементами класицизму. Збудована 1800 року. Сьогоднішній вигляд відрізняєтья від початкового внаслідок кількох перебудов.
Католицька гімназія в Цешині (1802).
Перебудова корпусу Львівського університету (1826–1828).
Перебудова львівського арсеналу Сенявських на бібліотеку.
Стара будівля палацу Потоцьких у Львові, розібрана на початку 1860-х. Вигляд палацу відомий зі збереженого проекту 1822 року.^[5]
Будинок Юзефа Кілана, зведений 1828 року на вулиці Зеленій, 25-27 у Львові. Авторство Хамбреза припускає львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов.^[6]
Житловий будинок на вулиці Князя Романа, 24 у Львові. Збудований у 1829–1830 роках. Юрій Бірюльов припускає, що автором міг бути Фридерик Бауман, або Ігнатій Хамбрез.^[7]

Примітки

↑ ^а ^б http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/chambrez-ignacy/
↑ Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
d:Track:Q12342237 d:Track:Q125023568
↑ Wysoczańska D. Notatki o kształceniu artystycznym w Krakowie w XVIII i XIX wieku // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 90-91.
↑ Ковальчук Х. І. Особливості архітектури Львова наприкінці XVIII — початку XIX. — Львів : Ліга-Прес, 2005. — С. 102, 119. — ISBN 966-8293-67-3.
↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 41. — ISBN 978-83-7543-009-7.
↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 49.

Джерела

Кріль М. Хамбрез (Chambrez) Ігнац // Чехи в Галичині : Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. - Львів : Центр Європи, 1998. - С. 110. - ISBN 966-7022-20X.
Champrez, Ignaz // Neues allgemeines Künstler-Lexicon, oder Nachrichten von dem Leben und den Werken der Maler, Bildhauer, Baumeister, Kupferstecher, Formschneider, Lithographen, Zeichner, Medailleure, Elfenbeinarbelter, etc. / Bearbeitet von Dr. G. K. Nagler. — B. 2. —München, 1835. — S. 490—491.
Iwanek W. Klasycyzm w architekturze Cieszyna. — Wrocławska Drukarnia Naukowa, 1970. — S. 47, 48.
Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 54.
Polski Słownik Biograficzny. — T. 3. — Kraków, 1937. — S. 258, 259.