Вулиця Кобилянської Львів
Будівля кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ (вул. Кобилянської, 1)
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Назва на честь	Ольги Кобилянської
Колишні назви
Святого Марка, Маркусштрассе, Святого Марка
польського періоду (польською)	Św. Marka
радянського періоду (українською)	Святого Марка
Загальні відомості
Протяжність	190 м
Координати початку	49°50′17.36″ пн. ш. 24°1′45.40″ сх. д. / 49.8381556° пн. ш. 24.0292778° сх. д. / 49.8381556; 24.0292778
Координати кінця	49°50′11.55″ пн. ш. 24°1′49.05″ сх. д. / 49.8365417° пн. ш. 24.0302917° сх. д. / 49.8365417; 24.0302917
поштові індекси	79005[1]
Транспорт
Рух	односторонній, від вул. Івана Франка
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20[2]
Архітектурні пам'ятки	костел святого Марка (втрачена)
Навчальні заклади	кафедра екології НЛТУ
Поштові відділення	ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова	класицизм, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Кобилянської у Вікісховищі

Ву́лиця Кобиля́нської — вулиця в Галицькому районі міста Львова^[3][4]. Сполучає вулиці Івана Франка та Кирила і Мефодія^[5].

Зліва в долішній частині вулиці розташований дендрарій ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України.

Точна дата виникнення вулиці невідома, у 1871 році зафіксована перша офіційна назва — вулиця Святого Марка, на згадку про парафіяльний костел Святого Марка, зведений у XVII столітті та розібраний 1784 року, що розташовувався поруч. Під час німецької окупації — Маркусштрассе. У 1944 році повернуто назву вулиця Святого Марка. Сучасну назву вулиця отримала у 1946 році, на пошану української письменниці Ольги Кобилянської.

У 1881 році на ділянці, де був костел, за проєктом архітектора Бруно Бауера звели будівлю, куди з вулиці Святого Миколая (сучасна вулиця Грушевського) перенесли Крайову школу лісового господарства. Поруч із школою був заснований невеликий дендрарій. Першим директором школи став Генрик Стшелецький, рисунок nf скульптуру викладав Леонард Марконі. За часів Польської республіки у будинку розташовувалася Державна ботанічна рільнича станція, у XXI столітті тут працює кафедра ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України^[6].

Вулиця забудована переважно типовими чиншовими кам'яницями 1890-х років. У будинку № 2 на початку XX століття розташовувалося архітектурне бюро Едмунда Жиховича, створене у 1898 році. У будинку № 10 у міжвоєнний період містився торговельний дім Париляка.

У 1930-х роках в одному з будинків мешкав громадський діяч Осип Навроцький.

Вулиця Кобилянської у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Вулиця Кобилянської у Вікісховищі?

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кобилянської вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 131. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 27, 86, 112. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 151. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-076-6.
• Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 129. (пол.)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Кобилянської O. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.