Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова var «фортеця»). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 683 осіб[2], 109 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 26 468 осіб.[2]
Згідно з переписом 2021 року, серед населення міста було: хорватів — 63%, сербів — 29,7%, угорців — близько 1%. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,2%, сербів 32,3%.[5][6]
1 квітня серби Вуковара почали зводити барикади на головних дорогах. «Білі орли», сербське воєнізоване угруповання, пробралося в населене сербами Борово Село, де 2-го травня під час битви влаштувало засідку на два автобуси хорватської поліції, вбивши 12 правоохоронців і поранивши ще 22.[7]Облога містаюгославськими військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій війни Хорватії за незалежність (1991—1995) та є одним із її символів і предметом особливої національної гордості хорватів. Оборона міста від великосербськоїагресії, яку організували нечисленні хорватські гвардійці та місцеві ополченці різних національностей, тривала 87 днів і завершилася взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.
Середня річна температура становить 11,20 °C, середня максимальна — 25,26 °C, а середня мінімальна — -5,28 °C. Середня річна кількість опадів — 649 мм.[8][9]