PROFILPELAJAR.COM

місто

Лом
болг. Лом

Країна

Община

Код ЕКАТТЕ

44238

Поштовий індекс

3600

Телефонний код

0971

43°48′53″ пн. ш. 23°14′14″ сх. д.^{H G O}

45

52,2 км²

22 507 (2011)

Відстань

До обласного центру

фізична

45 км ^[3]

До Софії

фізична

124 км ^[3]

Розташування

Лом

Лом (Болгарія)

Мапа

Лом у Вікісховищі

Ця стаття про місто. Про общину див. Лом (община).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лом (значення).

Лом (болг. Лом) — місто в Монтанській області Болгарії. Адміністративний центр общини Лом.

Географія

Місто Лом розташоване біля гирла річки Лом. Його розвиток пов'язаний з річковим портом, другим за значенням для Болгарії після Русе, також це найближчий порт до столиці.

Лом розташований в Північно-західній Болгарії в місті вливання річки Лом у Дунай. Місто знаходиться за 162 км на північ від Софії, за 56 км на південний схід від міста Видин, за 49 км на північ від Монтани і за 42 км на захід від Козлодую. Лом є адміністративним і економічним центром однойменного муніципалітету. Населення міста на кінець 2009 року становить 24 300 жителів^[4]^[5]^[6], що робить його другим за величиною поселенням в області.

Історія

Було засноване фракійцями з назвою Артанес. Згодом римляни назвали фортецю і місто Альмус, звідки іде назва сучасного міста і річки Лом. Лом був важливою фортецею у володіннях Видинського деспотства, а пізніше - у Видинському царстві. Передбачається, що селище було засноване в 1695 році. Назва Лом паланка вперше згадується в 1704 році. За існуючою тоді практикою, паланкою називалося місто, що має щось середнє між селом і містом. У 1798 р Лом постраждав від карджалітів.

З розвитком судноплавства на Дунаї після 1830 р. значення міста зросло. Будівництво дороги до Софії та перетворення її на головний експортний центр Відня (Австрія) стало серйозним поштовхом у розвитку. Це також мало великий вплив на архітектуру міста. У 1869 році було близько 120 магазинів, 148 торгових контори, 175 бакалій, 34 кав`ярень, 6 готелів, 2 млини. Місто було побудовано навколо старого городища, у якому були "капії" (ворота) - Видинська, Белоградська і Софійська. Ломські торговці розвозили свої товари на всі великі ярмарки. У 1880 році місто налічувало 7500 жителів.

Парова пивоварня і завод штучного льоду Б. Малотіна і В. Хозмана (до 1912 р.)

Лом пишається своїми традиціями відродження. У ньому засновано одну з перших читалень у Болгарії (1856), першу жіночу спілку в Болгарії (1858), яка дала одну з перших театральних вистав у країні. Тут працює народний будитель Кристьо Пушурка.

Населення

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 22 507 осіб.

Національний склад населення міста^[7]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
болгари	17354	79,4 %
цигани	4231	19,3 %
турки	47	0,2 %
інша	49	0,2 %
не визначились	188	0,9 %
Всього відповіли	21869

Розподіл населення за віком у 2011 році^[8]:

Динаміка населення^[9]:

Населення

Станом на 15 вересня 2015 року в Ломі проживає 23980 жителів.

Релігії

Основною релігією є християнство. Православна церква переважає, протестантські церкви (адвентисти, баптисти, Болгарська божа церква) є другими за важливістю.

Державні установи

Неурядові організації
- Фонд «Жінки Лома»
- Центр молодіжних ініціатив - Лом https://web.archive.org/web/20100825173040/http://mladejilom.hit.bg/

Визначні пам'ятки

У місті:

Міський історичний музей - розташований у примітній старовинній будівлі міського самоврядування.
Стародавня фортеця Альмус - фундаменти збереглися.
Дунайський парк - повністю відремонтований у 2011 році
Громадський центр "Постоянство"
Будівля колишньої педагогічної школи .
Борунська церква.
Пам'ятник Цеко воєводі (1807-1881), учаснику визвольної боротьби Сербії і проголошений урядом воєводою.

В околицях:

Залишки Аспарухового рову (4 км на південний схід).
річка Дунай, на берегах якої побудовані рекреаційні об'єкти, ресторани, місця для відпочинку та спорту; велика річка надає великі можливості для риболовлі, водних видів спорту, водного туризму та багатьох інших заходів.

Спорт

20.06.1921 заснований перший СК "Левський". В наступному історія футболу міста Лом розвивалася і сучасні команди мають велике значення у спортивному житті міста та Болгарії в цілому

Клуб спортивної акробатики "Олімп"
Клуб водних екстремальних видів спорту "Порт Лом"
Клуб бадмінтону
Кінний клуб

Регулярні події

Щорічно близько 17 вересня традиційні дні Лому.

У дні фестивалю "Джулай морнинг" в урочищі "Стрелбище" організовується мотокрос. Організатором заходу є мотоциклетний клуб «Ягула». Подія завжди збігається з фестивалем, який традиційно відзначається в Ломі.

17 вересня - свято Лома. Рішенням № 171/21.07.1993 р. муніципальна рада общини Лом обрала це улюблене церковне свято Днем Лома. Це християнське свято святих Віри, Надії і Любові, а також їхньої матері - святої Софії. Їх пов`язують з головними релігійними чеснотами: мудрістю, вірою, надією і любов'ю.

Традиційно в святковий день у найбільшому місцевому храмі "Успіння Богородичне" відбувається урочиста літургія на здоров'я і щастя ломчан. Обов'язковим елементом є урочисте засідання муніципальної ради, де нагороджуються громадяни почесними званнями "Почесний громадянин Лому" і "Кристьо Пишурка" за виняткові заслуги в різних областях.

З 2012 року в місті організовано рок-фестиваль "Рок-збудження". Вже пройшло 3 концерти - перший 23 червня, другий (дводенний) 22 і 23 вересня 2012 року, а третій - 19 і 20 вересня 2013 р. Мета фестивалю - популяризація молодих місцевих груп та їх залучання до сцени із визнаними іменами болгарської рок-музики. Хедлайнером першого концерту стає метал група "Fallen Angels", другого - Васко Крипката і "Подуене блюз бенд", а третього - "Б.T.Р." і Джон Лоутн.

Знаменитості

Александр Белев (? -1944), політик
Александр Райчев, композитор
Александр Чирков (р.н.1938), кардіохірург, який виконав першу кардіальну трансплантацію в Болгарії (1986 р.)
Андрій Андрєєв (н. 1943), доктор
Антон Торньов (1868 - 1942), архітектор
Парсенієв Асен (1876-1905), революціонер
Бойчо Бойчев (1902 - 1971), лікар, засновник травматології та ортопедії в Болгарії
Боян Смілов (1885 - 1947), політик
Венелін Матеєв, фотограф
Віолета Мінкова (1932 - 1992), актриса
Володимир Шкодров (1930 - 2010), астроном
Георгій Чаушов (р.н. 1938). художник і аніматор
Димитр Маринов (1884 - 1940), громадський діяч
Катерина Благоєва (р.н. 1933), географ і ландшафтний архітектор
Еміль Андрєєв (1956), письменник
Еміль Мінков (1930 - 2003), музикант - скрипаль і концертмейстер
Іскра Фідосова (р.н.1971), політик, народний депутат у 41 і 42 народних зборах
Йордан Гаврилов (1904-1997), професор, засновник дитячої музичної школи в Ломі
Кирило Дрангов (1901 - 1946), революційний діяч, син Бориса Дрангова
Маріон Колева (1956 р.н.), журналістка
Маріан Огнянов, (1988 р.н.), футболіст
Мілчо Горанов (1928 - 2008), футболіст, що грає в Славії, і збірній Болгарії, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 1956
Михайло Кантарджиєв (1910 - 2002), шахіст, державний чемпіон 1937 року, учасник Олімпіади в Буенос-Айресі 1939 року
Михайло Лазаров - болгарський революціонер від ВМОРО
Ніколо Логофетов (1880 - 1945), голова XXV Національної Асамблеї, народний депутат, адвокат у Ломі
Нікола Пирванов (1837 - 1872), просвітитель і вчений
Петр Берковський (1852 - 1892), соратник Левського, ополченець, громадський діяч
Пирван Драганов (1890 - 1945), офіцер і політик
Симеон Піронков (1927 - 2000), композитор
Тодор Боров (1901 - 1993), бібліограф
Тодор Йончев (1859 - 1940), викладач і громадський діяч, голова болгарської делегації на Перших Олімпійських іграх 1896 в Афінах
Тодор Піронков (1891 - 1962), цирковий артист
Ральчо Трашлієв (1930 - 2014), психіатр, професор педагогіки
Цветан Іванов Цветков (1938 - 2013), хірург, живописець, видатний громадський діяч, член сьомого Великого національного з'їзду
Цветан Мінков (1891 - 1967), письменник і літературознавець
Ценко Цветанов (1904 - 1960), письменник і бібліограф
Чавдар Чакаров (1977 - 2005), художник
Яна Язова (1912 - 1974), письменниця

Кристьо Пишурка (1823 - 1875), просвітитель
Мирон (Мирче) Ілієв (? - 1914), болгарський іконописець

Димитр Маринов (1846 - 1940), етнограф, засновник і перший директор Етнографічного музею

Йонас Басанавічюс (1851 - 1927), громадський діяч Литви, лікар у місті в 1878 - 1882 рр.
Доньо Донев (1929 - 2007), художник, навчався у вищій школі "Найден Геров"
Борис Дрангов (1872 - 1917), офіцер, що служив у 2-му кінному полку в місті з 1898 по 1903 рік.
Літературний критик Пантелей Зарев (1911-1997) жив у місті з середини 1920-х років.
Емануїл Іванов (1857 - 1925), математик, викладач у середній школі в 1883 - 1885 роках
Василь Канчов (1862 - 1902), вчений, закінчив середню школу в 1884 році.
Георгій Марковський (1941 - 1999), письменник, закінчив середню школу в 1959 році
Петро Панчевський (1902 - 1982), офіцер, закінчив педагогічну школу у 1923 році
Емануїл Попдимитров (1885 - 1943), поет, вчитель в місті 1912
Георгій Стоянов (1874 - 1917), поет, закінчив педагогічну школу в 1894 році.
Недялка Трайкова (1942 р.н.), філолог
Павло Христов (1874 - 1922), революціонер, закінчив середню школу в 1894 році.
Тодор Борисов (1922 - 2008), юрист