Місто пов'язане регулярним міжміським автобусним сполученням з великими хорватськими містами, а також з Італією та Словенією.
Місто пов'язане прибережними шосе з містами Ровінь, Пула та Умаг, а також з Рієкою і через неї — з усією Хорватією. Колись великий і важливий порт нині обслуговує головним чином туристів.
Пореч, як і вся хорватська Істрія, багатонаціональний (хорвати, словенці, італійці, серби, албанці) і традиційно дуже терпимий до різних культур. Багато жителів визначають свою національність як «істрієць».
Туризм приносить більшу частину доходів міста. Крім туристичного обслуговування населення зайнято в рибальстві, рибопереробній, харчовій промисловості та сільському господарстві.
Історія
Поселення на місці Пореча існувало з доісторичних часів. Близько 2 000 років тому під час правління імператора Октавіана Августа Парентіум офіційно отримав статус міста. Дуже вигідне розташування міста в глибині бухти, прикритої з моря острівцем св. Миколи сприяло швидкому зростанню міста і порту.
Венеційська республіка володіла містом понад 500 років аж до свого падіння. У 1797 році Пореч був приєднаний до Австрії. У період 1805-1813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 році Пореч знову відійшов до Австрії.
Після Другої світової війни місто стало частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 16 696 осіб[3], 5 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 9 790 осіб.[3] Станом на 2021 рік чисельність населення громади становило 16 607 осіб.[2]
Старе місто — багато будинків Пореча побудовані на фундаментах давньоримських споруд. Залишки римського форуму на площі Марафор. Велика кількість палаців і будівель венеційського періоду.
Декуманська вулиця — колишній римський «декуманус» — головна дорога міста, що веде до форуму.
Євфразієва базиліка (VI століття) являє собою тринефний храм з атріумом і восьмикутним баптистерієм. У IV столітті за часів єпископа Мавра тут була побудована церква, а після 539 року за часів єпископа Евфразія побудована сучасна базиліка. У базиліці збереглися візантійські мозаїки. Комплекс Євфразієвої базиліки внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в 1997 році.
Північна Вежа — розташована на північному сході від історичного центру міста. Побудована у XV столітті та частково збережена до наших днів.
П'ятикутна Вежа — розташована на початку центральної міської вулиці Decumanus, при вході в історичний центр. Вежа збудована в готичному стилі в середині XV століття. Фасад башти прикрашає венеційський лев. Аж до початку французького вторгнення на початку XIX століття, башта була сполучена з міськими воротами.
Міські укріплення — аж до XVII століття Пореч був оточений системою укріплень, споруджених в XII-XVI століттях. До наших часів збережені окремі їх частини, самими цінними з яких є П'ятикутна (1447), Кругла (1473) і Напівкругла (1475) башти.
Істрійський муніципалітет — будинок, у якому спочатку була розташована Церква Франциска, побудована в XIII столітті. У середині XVIII століття фасад будівлі був перебудований в дусі модного на той час стилю бароко. Будівля зберігає своє призначення і до цього дня — трохи раніше він використовувався для зборів парламенту Істрії, а сьогодні в ньому засідає Окружний парламент.
Площа Марафор — найстаріша і найбільша міська площа. На площі розташовані Храм Марса і Великий храм, який колись був найбільшим в Адріатиці. На захід від нього розташований Храм Нептуна.
Дім двох Святих — невеликий будинок, побудований в романському стилі, фасад якого прикрашають статуї двох святих.
Романський Будинок — побудований в романському стилі з зовнішніми сходами та дерев'яним балконом, відреставрований в 1930 році.
Великий Храм і Храм Нептуна — Великий Храм, побудований на початку першого століття, розташований на північному заході від площі Марафор. До наших днів дійшла лише частина його стін та фасаду. Храм Нептуна розташований у парку на захід від площі Марафор. Збережено лише окремі фрагменти цього древнього храму, присвяченого богу моря.
Круглі Вежі, побудовані у другій половині XV століття, розташовані поблизу Народної площі та чудово збереглися до наших днів. У цей час відкрито їх вільне відвідування.
Музеї
Музей історії міста розташований в будівлі палацу, побудованого у XVIII столітті у стилі бароко. На першому поверсі музею знаходиться колекція кам'яних фрагментів з римськими священними писаннями та колекція кераміки, знайдена в ході історичних розкопок. На другому поверсі можна ознайомитися з колекцією портретного живопису та предметами побуту родин Копар і Карлі (останній нащадок якого проживав в Поречі). Музей також володіє колекцією скульптур, що належить до раннього середньовіччя, а ще багатою бібліотекою і добіркою історичних документів.
Клімат і погода
Місто розташоване під впливом помірного середземноморського клімату, якому відповідають тепле, сухе літо і м'яка зима. Середня кількість світлових годин у році — 2388. Середнє число світлових годин — 10 в день. Найнижча температура моря біля берегів міста коливається в межах від 9,3 °C до 11,1 °C взимку і досягає 23,3-24,1 °C в серпні. Вміст солі в морській воді близько 36-38 проміле.
