Назва Slovenija походить від етноніма «словени» — праслов'янської форми етноніма «слов'яни», тобто означає «земля словен»[21]. Етимологія етноніму «слов'яни», за оцінками ряду лінгвістів, нез'ясована[22].
Офіційною назвою держави в 1945—1946 роках було «Федеральна Словенія» (словен. Federalna Slovenija), в той час — одна з країн СФРЮ. 20 лютого 1946 року «Федеральна Словенія» була перейменована в «Народну Республіку Словенію» (словен. Ljudska republika Slovenija), яка, зі свого боку, 9 квітня 1963 року в «Соціалістичну Республіку Словенію» (словен. Socialistična republika Slovenija). 8 березня 1990 року Словенія видалила означення «Соціалістична» зі своєї назви, ставши «Республікою Словенія», а 25 червня 1991 року здобула незалежність.
Географія
Топографічна карта СловеніїСловенське узбережжя з скелями
Країна розташована між Альпами, Адріатичним морем і Панонською низовиною, межує з Італією, Австрією, Угорщиною та Хорватією. Словенія розташована між 45° та 47° північної широти, а також 13° та 17° східної довготи.
Словенія розташована в Альпійсько-Дунайському регіоні Центральної Європи. Виділяють чотири основні географічні регіони: на північному заході знаходяться Альпи (Юлійські, Кам'янсько-Савінський хребет, хребет Караванке, що займають 42 % території), на північному сході — Паннонська (Середньодунайська) низовина (28 %), на півдні — Динарське нагір'я (21 %), що включає карстове плато Карст, що дало назву рельєфу такого типу, на заході — Середземноморське узбережжя (Адріатичне море, 9 %).
Альпійський пейзаж
Площа 20 273 км². Площа суші: 20 151 км². Площа водного простору: 122 км². Найвища точка — вершина гори Триглав (2864 м), найнижча — узбережжя Адріатичного моря — 0 м.
Клімат на більшій частині півночі помірно-континентальний, середня температура січня 0…–2 °C, липня +19…21 °C. Опадів 800—1200 мм, в горах місцями понад 3000 мм/рік.
Більше половини території займають букові, дубові, хвойні ліси, в горах — альпійські луки, Примор'я — маквіс, на плато Карст — степова рослинність.
Рельєф
Рельєф гористий. Словенії сягає східна арка Юлійських Альп[23], яка переходить у мальовничий куполоподібний масив лісів — Похор'є.
Найвища вершина країни — гора Триглав (2864 метри). Герб Словенії являє собою щит з вузькою червоною облямівкою в підставі і з боків, в блакитному полі якого двічі хвилясто вирізана срібна фігура, що є символічним зображенням гори й Адріатичного моря.
На території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ[24]. З них понад 70 % (450) збудовано протягом ранньозалізної доби[25].
Слов'янські пращури сучасних словенців осіли на території країни в VI сторіччі від н. е. У VII сторіччі вони заснували Карантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. У 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визнала протекторат з боку франків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в 1180 році. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.
Близько 1000 року було написано Brižinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. У XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владу Габсбургів і згодом увійшла до складу Австро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції: Краньську, Горишку і Штаєрську.
Перенаправлення торгових шляхів і Тридцятилітня війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але у XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.
У 1809—1813 роках велика частина Словенії входила до складу Іллірійських провінцій. У XIX сторіччі, особливо під час Революції1848—1849 рр., у Словенії розпочинається національний рух (центр — Крайна).
Проголошення держави словенців, хорватів та сербів на конгрес-сквері в Любляні 20 жовтня 1918 р.
Після Другої світової війни Словенія увійшла до складу соціалістичної Югославії, що було проголошено 29 листопада 1945 року. Від Італії до Словенії було приєднано території Обална-Крашка і Горишка.
Розташування Словенії в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії
Згідно з референдумом, Словенія проголосила незалежність від СФРЮ 25 червня 1991 р.
Незалежність
Війна в Словенії (один з військових конфліктів війни, що почалася при розпаді Югославії) тривала десять днів. У ході 72 бойових контактів втрати Югославської армії склали 45 убитими, 146 пораненими, при цьому 4693 військовослужбовці і 252 співробітники федеральних служб були взяті в полон. Втрати словенських сил самооборони — 19 убитих (9 комбатантів, інші — цивільні особи) та 182 поранених. Також загинули 12 громадян іноземних держав, в основному водії на службі міжнародних транспортних компаній. Був виведений з ладу 31 танк (включаючи спалені і пошкоджені), 22 транспортні бронемашини, 172 транспортних засоби і 6 літальних апаратів.
У грудні 1991 року прийнята нова конституція, пізніше в 1992 році відповідно до законодавства розпочався процес роздержавлення і приватизації. Члени Європейського Союзу визнали Словенію як незалежну державу 15 січня 1992 року, і Організація Об'єднаних Націй прийняла її у свій склад 22 травня 1992 року.
Словенія отримала членство в ЄС у 2004 році
Словенія приєдналася до Європейського Союзу 1 травня 2004 р. Словенія має одного комісара в Європейській Комісії, і сім словенських парламентаріїв були обрані до Європейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словенія також вступила в НАТО. Словенії згодом вдалося відповідати Маастрихтським критеріям, і тому країна приєдналася до єврозони (перша перехідна країна, що зробила так). Станом на 1 січня 2007 р. вона була першою постсоціалістичною країною, що головувала в Раді Європейського Союзу протягом перших шести місяців 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.
Пізніше було висловлено розчарування вітчизняними соціально-економічними елітами на муніципальному та національному рівнях під час словенських протестів 2012—2013 рр., яким передували невеликі протести 15 жовтня 2011 року. У зв'язку з відповіддю провідних політиків до заяв, зроблених Офіційною комісією з попередження корупції Республіки Словенія, юридичні експерти заявили про необхідність змін у системі, щоб обмежити політичне свавілля[26].
Словенія адміністративно розділена на 212 общин (словен.Občine). Общини є однією з форм місцевого самоврядування, які визначаються статтями з 138 до 144 Конституції Республіки Словенія.
З метою підтримки національної статистики Статистичним Бюро Республіки Словенія вся Словенія розділена на 12 статистичних регіонів:
Також Словенія поділяється на 10 виборчих одиниць.
Традиційні регіони
Традиційні регіони Словенії
{{{1}}}
Традиційні регіони базувалися на колишніх землях корониГабсбурги, які включали Крайну, Каринтію, Штирію і Словенське Примор'я. Сильніше, ніж з Крайною в цілому, або зі Словенією як державою, словенці історично схильні ототожнювати себе з традиційними регіонами Словенське Примор'я, Прекмур'я і навіть традиційними підрегіонами Верхньої, Нижньої і меншою мірою Внутрішньої Крайни[27].
Столиця Любляна була історично адміністративним центром Крайни і належала Внутрішній Крайні[28], за винятком району Шентвіда, який знаходився у Верхній Крайні, а також там, де був кордон між територією, приєднаною Німеччиною, та італійською Провінцією Любляна під час Другої світової війни[28].
Річний приріст (2012) + 0,16 %. Народжуваність — 10,66 %. Смертність — 9,35 %. Сальдо міграції (+0,31, 2012 р.). Сумарний коефіцієнт народжуваності — 1,592 народжень на жінку (2012). Загальна тривалість життя: чоловіків — 76,96 року; жінок — 82,89 року (2012).
Етнічний склад: із загальної чисельності населення по перепису 2002 року:
Словенці: 1 631 363 (83,1 %)
Серби: 38 964 (2,0 %)
Хорвати: 35 642 (1,8 %)
Босняки: 21 542 (1,1 %)
Угорці: 6 243 (0,3 %)
Албанці: 6 186 (0,3 %)
Македонці: 3 972 (0,2 %)
Чорногорці: 2 667 (0,1 %)
Італійці: 2 258 (0,1 %)
Незазначені й невідомі: 174 913 (8,9 %)
Станом на 1 січня 2013 року в Словенії зареєстровано 2 058 821 житель. Словенія посідає 145-те місце у світі за чисельністю населення. Середній вік населення 41,7 року (чоловіків — 40, жінок — 43).
Середня густота населення становить 101,66 осіб на км. Приблизно половина жителів проживає в містах, решта — у сільській місцевості.
Офіційна мова
Офіційна мова словенська. Італійська має статус офіційної мови в деяких населених пунктах муніципалітетів Ізола, Копер і Піран; угорська — в п'яти громадах. Також офіційний, хоча й більш низький статус, має циганська мова.
Словенська мова є південнослов'янською мовою з писемністю на основі латинського алфавіту. Словенська мова має спільне коріння з хорватською і сербською мовами, але істотно від них відрізняється. Водночас вона має деякі риси, близькі до західнослов'янських мов. Словенська — одна з небагатьох слов'янських мов, що зберегла двоїсте число і супін. Наразі збереглося 49 діалектів словенської мови.
Релігія
Згідно з переписом 2002 р., католики становлять 57,8 % населення, мусульмани — 2,4 %, православні — 2,3 %, протестанти — 0,8 % (Союз баптистських церков Словенії, Союз п'ятдесятницьких церков Словенії, адвентисти).
У 1992 році відбулося перше опитування Організації громадської думки словенців, згідно з яким 20 % повнолітніх словенців заявили, що вірили в «свого Бога» (39 % стверджували, що вірили в Бога як «життєву силу»). У 1997 році беззастережно віруючими вважалися 24 % опитаних (29 % дорослих громадян вірили в життя після смерті; 37,5 % визнавали існування Раю, а 24 % — існування пекла). Близько половини респондентів (57 %) сповідують якусь релігію і по цей день.
Політична структура
Урядовий корпус та офіс Президента в Любляні
Глава Словенії — президент, що обирається кожні 5 років. Виконавчу владу має президент і кабінет міністрів. Останній призначається парламентом.
Парламент складається з двох палат: Національної асамблеї (državni zbor) і Державної ради (državni svet). 90 депутатів: з них 88 — за пропорційною системою, а 2 місця — за мажоритарною системою для Словенсько-італійської та угорської громад. Державна Рада виконує функції верхньої палати. 40 депутатів, які обираються на п'ятирічний термін, представляють важливі економічні, структурні і національні групи суспільства. Парламент обирається кожні 5 років. Основними партіями парламенту є Словенська демократична партія і Ліберальна демократія Словенії.
Орган конституційного нагляду — Конституційний суд (Ustavno sodišče), вища судова інстанція — Верховний суд (Vrhovno sodišče), суди апеляційної інстанції — вищі суди (Višje sodišče), суди першої інстанції — земельні суди (Okrajno sodišče) і окружні суди (Okrožno sodišče), вищий орган прокурорського нагляду — верховна державна прокуратура (Vrhovno državno tožilstvo), вищий контрольний орган — фінансовий суд (Računsko sodišče).
Конституція була прийнята рівно через рік після проведення референдуму про незалежність Словенії від Югославії. За основу взято конституції Німеччини і Австрії, а також Баварії. Поправки до Конституції вносяться в формі конституційного закону, прийнятого 2/3 голосів Парламенту, крім того, пропозицію про внесення змін до Конституції може бути винесено на референдум.
Встановлено, що загальновизнані принципи міжнародного права і міжнародні договори мають пряму дію на території Словенії (в зв'язку з вступом Словенії до Європейського союзу). Містить перелік основних прав (рівність перед законом, недоторканність людського життя, заборона катувань, захист особистої свободи, правила утримання під вартою, право на судовий захист, право на оскарження, презумпція невинуватості, забезпечення судового процесу, право на приватну власність і місцеве самоврядування). Значну увагу приділено захисту людської гідності.
Зареєстровані партнерства для одностатевих пар стали юридичними з 23 липня 2006 року. 3 березня 2015 року парламент Словенії прийняв закон про легалізацію одностатевих шлюбів, на користь законопроєкту проголосували 51 депутатів, а 28 були проти. Словенія є першою країною в Центральній Європі, першою країною в посткомуністичній Європі і першою слов'янською країною, яка легалізувала одностатеві шлюби.
Шенгенська віза в Словенію — віза типу C, на підставі якої іноземець має право перебувати на території будь-якої країни Шенгенської зони не більше 3 місяців (90 календарних днів)[29].
Культура
Картина Івана Грохара «Сівач» відтворена на словенській монеті в 5 євроцентів (2007)
Найбільш знаменитим письменником Словенії є Франце Прешерн (1800—1849), чиї ліричні поеми встановили нові стандарти для словенської літератури і допомогли пробудити національну самосвідомість. З часів Другої світової війни багаті словенські фольклорні традиції були втрачені, але існують спроби відродити національну культуру, наприклад, тріо «Трутамора Словеніка» виконує словенську народну музику, на початку 90-х рр. міжнародний конкурс баяністів виграла Алессандра Міначча, яка виконала словенські наспіви. У 1970-х рр. в країну прийшов музичний стиль, який до початку 1980-х рр. охопив всю Словенію (яскравий приклад — група Laibach з Любляни, Laibach — німецький варіант назви словенської столиці).
Постмодернізм в живописі та скульптурі висувався з 1980-х рр. групою «Neue Slowenische Kunst» і п'ятьма невідомими художниками, що працюють під псевдонімом «IRWIN». Багато споруд та площ в Словенії були створені архітектором Йоже Плечником (1872—1957).
Люблянський університет. Ректорат університету знаходиться в історичному будинку (1902) в центрі Любляни
За даними, опублікованими MSN, кращою стравою словенської кухні є Краньська ковбаса. На офіційному рівні вона визнана «шедевром національного значення». Традиційне вживання риби. Багато страв запозичено в сусідніх країн: у Австрії — завітек (штрудель) і дунайський зрезек (віденський шніцель). Ньокі (картопляні галушки), ріжота і схожий на равіолі жіркроф — місцеві італійські страви. З угорської кухні були запозичені голаш і паприкаш (тушковане курча або яловичина). Поширені також шаруватий пиріг з м'ясом або сиром «бурек» (слово турецького походження), яблучний пиріг. Тут існує багато видів клецек, з яких штрукли (сирні галушки) — найпопулярніші. Традиційні страви краще пробувати в гостільнах — місцевих ресторанах. Приклад — «Говея юха» (goveja juha, суп з наваристого яловичого бульйону з довгою вермішеллю (rezanci — резанца), іноді з додаванням сиру пармезану, а також «Гобова юха» (gobova juha, суп з білими грибами). У Словенії виробляється біле і червоне вино, а також міцні напої, такі як «шнопс» (šnops), бренді, звані «жганье» (žganje), і популярні в Словенії марки пива — «Laško» (Лашко), «Union».
Свята
Закон про державні свята і святкові дні в Республіці Словенії передбачає наступні свята та святкові дні:
↑ абPopulation Number and Structure. Stat.si (англійською) . Republic of Slovenia Statistical Office. 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
↑Prebivalstvo, Slovenija, 1. julij 2015 [Population, Slovenia, 1 July 2015] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2015.
↑Černe, Andrej (2004). Orožen Adamič, Milan (ред.). Gateway to Western, Central, and Southeastern Europe(PDF). Slovenia: A Geographical Overview (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 127. ISBN961-6500-49-X. For centuries, the territory of Slovenia has been crossed by traditional transportation routes connecting northern Europe with southern, eastern, and western Europe. Slovenia's location in the northwestern part of the Mediterranean's most inland bay on the Adriatic Sea where the Alps, the plateaus of the Dinaric Alps, and the western margins of the Pannonian Basin meet gives [it] a relatively quite advantageous traffic and geographical position distinguished by its transitional character and the links between these geographical regions. In the wider macroregional sense, this transitional character and these links have not changed since prehistoric times.
↑Murovec, Nika; Kavaš, Damijan (грудень 2010). Introducing the National Context: Brief Presentation of the National Context(PDF). SWOT Analysis: Status of the Creative Industries in Ljubljana (англійською) . Ljubljana: Inštitut za ekonomska raziskovanja [Institute for Economic Research]. с. 5. Архів оригіналу(PDF) за 8 березня 2016. For millennia, Slovenia has been at the crossroads of trade and cultural routes leading from north to south, from east to west.
↑Slovenia First 20 Years (англійською) . № 58. Slovenia: South Australia Newsletter. Winter 2010–2011. ISSN1448-8175. Процитовано 25 листопада 2012.
↑Vuk Dirnberk, Vojka; Tomaž Valantič. Statistični portret Slovenije v EU 2011 [Statistical Portrait of Slovenia in the EU 2011] (PDF) (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. ISSN1854-5734. Архів оригіналу(PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 2 лютого 2011.
↑Blažič, Mateja; Arih, Andrej; Nartnik, Irena; Turk, Inga (26 березня 2008). Endangered Species (словенською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
↑World Water Day 2011 (англійською) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. 18 березня 2011. Архів оригіналу за 27 квітня 2011.
↑Country Introduction. European state of the environment 2010 – contributions from Slovenia (англійською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
↑Kladnik, Drago (2004). Modern Climate Change in Slovenia(PDF). У Orožen Adamič, Milan (ред.). Slovenia: A Geographical Overview (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 93. ISBN961-6500-49-X.
↑Нидерле Л. Славянские древности. / Перевод с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова. Предисловие проф. П. Н. Третьякова. Редакция А. Л. Монгайта. — М.: Издательство иностранной литературы, 1956. — С. 42.
↑ абMehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). Kje so naše meje?. Gorenjski glas. Архів [http: //arhiv.gorenjskiglas.si/article/20080319/C/303199950/kje-so-nase-meje оригіналу] за 12 липня 2019. Процитовано грудень 19, 2018.
Stanić, Stane, Slovenia (London, Flint River Press, 1994).
Oto Luthar (ed.), The Land Between: A History of Slovenia. With contributions by Oto Luthar, Igor Grdina, Marjeta Šašel Kos, Petra Svoljšak, Peter Kos, Dušan Kos, Peter Štih, Alja Brglez and Martin Pogačar (Frankfurt am Main etc., Peter Lang, 2008).
The World Book Encyclopedia of People and Places, O–S Oman to Syria (Chicago, World Book, 2011).
.svg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
