Банат, Бачка і Бараня

Банат, Бачка і Бараня
Banat, Bačka i Baranja
Банат, Бачка и Барања
1918 – 1919
Банат, Бачка і Бараня: історичні кордони на карті
Банат, Бачка і Бараня: історичні кордони на карті
Банат, Бачка і Бараня у 1918–1919
Столиця Нові Сад
Державний устрій Не вказано
Прем'єр-міністр Dr. Йован Лалошевич (Jovan Lalošević)
Історія
 - Засновано 1918
 - Ліквідовано 1919
Сьогодні є частиною Сербія, Хорватія, Румунія, Угорщина
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Банат, Бачка і Бараня

Банат, Бачка і Бараня (серб. Banat, Bačka i Baranja, трансліт. Банат, Бачка и Барања) — колишня де-факто провінція Королівства Сербія і Королівства сербів, хорватів і словенців, жовтень 1918 — березень 1919 року. Вона включала в себе географічні регіони Банат, Бачка та Бараня, її адміністративний центр був Нові Сад.

Назва

Офіційна назва провінції було Банат, Бачка та Бараня, але також неофіційно відома як Воєводина.

Історія

Після розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918 року, регіони Банат, Бачка та Бараня перейшли під контроль сербських військ. Місцеве сербське населення сформувало свою адміністрацію — Сербська національна рада в Нові Саді .

Велика народна скупщина сербів, бунєвців та інших слов'ян (Velika narodna skupština Srba, Bunjevaca i ostalih Slovena / Велика народна скупштина Срба, Буњеваца и осталих Словена) з Банату, Бачки та Барані проголосували за приєднання краю до Королівства Сербії. До скупщини увійшло 757 депутатів, з яких 578 були серби , 84 бунєвці , 62 словаки, 21 русини, 6 німців, 3 шокці, 2 хорвати і 1 угорець.

1 грудня, Королівство Сербія разом з Державою словенців, хорватів і сербів утворили нову країну — Королівство сербів, хорватів і словенців.

Хоча уряд у Белграді ухвалив рішення про приєднання Банату, Бачки та Барані до Сербії, він не визнав легітимність народної управи (Narodna uprava za Banat, Bačku i Baranju / Народна управа за Банат, Бачку и Барању). Народна управа Банату, Бачки та Барані діяла до 11 березня 1919 року, коли вона провела свою останню сесію.

До Паризької мирної конференції, що визначила точні межі Королівства сербів, хорватів і словенців, під владою народної управи були терени Банату, Бачки та Барані, що наразі належать Румунії та Угорщині.

Населення

Населення Банату, Бачки та Барані (у межах, визначених мирною конференцією) було 1,365,596, у тому числі 29,1% сербів, 27,71% угорців, 23,10% німці тощо[1][2] , серби і хорвати разом склали 36,80% населення регіону.[2]

Примітки

  1. Christina Bratt Paulston, Donald Peckham, Linguistic minorities in Central and Eastern Europe, 1998, page 76. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 12 лютого 2012.
  2. а б Dr Drago Njegovan, Prisajedinjenje Vojvodine Srbiji, Muzej Vojvodine, Novi Sad, 2004, page 207.

Посилання