Самобор

Самобор
Samobor
Самобор
Самобор
Основні дані
45°48′04″ пн. ш. 15°42′40″ сх. д. / 45.801094444444° пн. ш. 15.711047222222° сх. д. / 45.801094444444; 15.711047222222
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Загреб

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ястребарсько, Жумберак, Крашич Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Поділ
  • 78 поселень
    • Статус міста 1242 р. вільне королівське місто
    Площа 250 км²
    Населення 15 956 (2011)
    · густота 144 осіб/км²
    Агломерація 37 633
    Висота НРМ 158,31 ± 0,01 м Редагувати інформацію у Вікіданих
    Міста-побратими Старий Град, Параб'яго, Печ (2000)[1], Велес Редагувати інформацію у Вікіданих
    День міста 26 липня
    Телефонний код (+385) 385 01
    Часовий пояс UTC+1 Редагувати інформацію у Вікіданих
    GeoNames 3191315
    OSM r8308716  ·R
    Поштові індекси 10430
    Міська влада
    Мер міста Крешо Беляк
    Вебсайт www.samobor.hr
    Мапа
    Мапа
    Самобор. Карта розташування: Хорватія
    Самобор
    Самобор
    Самобор (Хорватія)
    CMNS: Самобор у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Самобор (хорв. Samobor) — місто в Хорватії, в Загребській жупанії. Статус міста з 1242 року. Покровителькою міста вважається Св. Анна.

    Місто — один із головних центрів скляної промисловості Хорватії; зі стародавності славився виробництвом виробів із кришталю. Одне з найстаріших і найпопулярніших екскурсійних місць у Хорватії.

    Географія

    Самобор розташований на східному схилі Самоборської гори. Лежить за 10 кілометрів на захід від столиці країни Загреба і за 5 кілометрів на схід від кордону зі Словенією. Пов'язаний зі столицею країни автомобільним шосе. Місто розташоване в долині Сави (сама річка протікає за 5 км на північ) біля підніжжя відрогів гірського хребта Жумберак.

    • Найвища точка: гора Равніце 860 м (в хорв. Novo Selo Žumberačko)
    • Найнижча точка: 127 м (хорв. Medsave)
    • Висота площі короля Томіслава: 158,31 м над рівнем моря.

    Клімат

    Погодна статистика за період з 1980 до 2000року:

    • Найвища зареєстрована температура: 37 °C (липень 1983 і серпень 1993)
    • Найнижча зареєстрована температура: -25,6 °C (січень 1985)
    • Середньорічна кількість опадів: 1078,6 мм/м² (89,88 мм/м² в місяць)
    • Найдощовитий день - в жовтні 1993 (84,2 мм/м²)
    • Найбільша кількість снігу за один місяць: у березні 1986.
    • Середньорічна кількість сонячних днів: 52,8 днів
    • Середньорічні похмурі дні: 113,3 днів

    Середня річна температура становить 10,38 °C, середня максимальна – 24,63 °C, а середня мінімальна – -6,30 °C. Середня річна кількість опадів – 991 мм.[2][3]

    Клімат міста
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
    Середній максимум, °C 5,96 8,00 12,39 16,78 21,62 24,63 23,77 23,14 19,28 14,19 8,33 4,56
    Середня температура, °C −0,18 1,89 6,27 10,65 15,49 18,50 20,23 19,60 15,73 10,66 4,79 1,00
    Середній мінімум, °C −6,3 −4,26 0,13 4,51 9,37 12,37 16,68 16,04 12,17 7,12 1,23 −2,54
    Норма опадів, мм 52 52 68 73 84 110 93 96 98 97 97 71
    Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.59 1.70 2.12 2.09 1.90 1.80 1.70 1.50 1.50 1.50 1.60 1.60
    Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4090 6841 10382 14811 18913 20742 21679 18770 13882 8541 4501 3294
    Джерело: [2][3]

    Населення

    Населення громади за даними перепису 2011 року становило 37 633 осіб[4], 3 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого міста становило 15 956 осіб.[4]

    Динаміка чисельності населення громади[6]:

    Динаміка чисельності населення міста[6]:

    Міські поселення

    Крім міста Самобор, до громади також входять:

    Управління

    У місті Самобор міська рада складається з 25 членів ради. Мером у 2011 році був К. Беляк.

    Міста-побратими

    Історія

    Самобор існує як вільне королівське місто з 1242. За документом дарування короля Бели IV Самобор отримує статус королівського ринку. Місто мало автономію і незалежність від феодалів та незалежну внутрішню адміністрацію та судову систему.

    З 1809-го до 1813 року територія увійшла до складу Наполеонових іллірійських провінцій і французьких володінь.

    Церква Св.Михаїла

    Економіка

    Протягом усієї своєї історії основним видом діяльності місцевого населення є ремісництво. Населення займається виготовленням калію, який є важливою сировиною для скляної та хімічної продукції.

    Самобор. Головна площа

    Станом на 17 жовтня 2004 в місті Самобор було зареєстровано 1112 торгів (на основі даних Міністерства економіки Республіки Білорусь); 2001-й рік (за даними «Стратегія міста Самобора») діяло 567 торговельних компаній, а 712 суб'єктів підприємницької діяльності були зайняті в сільському господарстві.

    Відомі люди

    Пам'ятники

    • руїни замку Самобор
    • Церква св. Анастасії XVII ст.
    • Церква святого Михаїла XVI  — XVII століть
    • Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, францисканський монастир, XVIII ст.
    • Особняк Фердо Лівадіча XVII ст.[7]

    Галерея

    • Церква Св.Анни
      Церква Св.Анни
    • Руїни замку Самобор
      Руїни замку Самобор
    • Будівля міської ради
      Будівля міської ради
    • Вид на площу короля Томіслава
      Вид на площу короля Томіслава

    Див. також

    Примітки

    1. ↑ https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
    2. ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
    3. ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
    4. ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018.
    5. ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018.
    6. ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 21 червня 2018. [Архівовано 2020-09-24 у Wayback Machine.]
    7. ↑ http://www.bravo-la.com/images/Samoborpostcrd2.JPG

    Посилання

    Information related to Самобор