Корчула хорв. Korčula
Панорама частини Корчули
Основні дані
42°57′42″ пн. ш. 17°08′09″ сх. д. / 42.961666666667° пн. ш. 17.135833333333° сх. д. / 42.961666666667; 17.135833333333
Країна	Хорватія
Регіон	Дубровницько-Неретванська жупанія
Межує з — сусідні нас. пункти Лумбарда, Смоквиця (Хорватія)  ?
Площа	112,4 км²[1] і 4,9 км²[1]
Населення	3 126 (2001)
Висота НРМ	1 м
Географічна зона	Корчула
Назва мешканців	італ. curzolani
Телефонний код	(+385) 20
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+1
GeoNames	3197710
OSM	r8796473  ·R
Поштові індекси	20 260
Міська влада
Мер міста	Мірко Духович
Вебсайт	www.korcula.hr
Мапа
Корчула Корчула (Хорватія)
Корчула у Вікісховищі

Корчула (хорв. Korčula, слухати^ⓘ, італ. Curzola Курцола) — місто в Хорватії, найбільший населений пункт однойменного острова в Адріатичному морі біля Далматинського узбережжя. Населення міста — 3 126 осіб (2001).

Місто Корчула розташоване на північно-східному узбережжі острова. Автомобільні шляхи ведуть з міста на схід у бік селища Лумбарда і на захід у бік Вела-Луки. Місто розташоване на півострові, який видається в Пелєшацьку протоку, що відокремлює острів Корчула від півострова Пелєшаць.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 8.9 °С (48 °F).^[2]

Корчула є одним з найстаріших міст Адріатики. На місці міста існувало давньогрецьке, а потім римське поселення.

Протягом XII—XV століть Корчула багато разів переходила з рук у руки. Містечком (і островом) управляли місцеві слов'янські князьки, Венеційська республіка, Угорщина, Генуезька республіка, Корчула навіть мала нетривкий період незалежності, належала Рагузькій республіці, доки 1420 року остаточно не підпала під контроль венеційців. У період незалежності на Корчулі 1214 року був виданий т.зв. Корчуланський статут — звід законів, який визначив статус острова і став одним з найстаріших з відомих у історії юридичних документів Далмації^[3].

Згідно з місцевою традицією, саме в місті Корчула в 1254 році народився великий мандрівник Марко Поло^[4]. В 1298 році поряд із островом відбулася морська битва між флотами Генуї та Венеції, що закінчилася перемогою генуезців. Марко Поло, можливо, брав участь у цій битві на боці венеційців, був узятий у полон і відвезений до Генуї, де у в'язниці і надиктував книгу про свої подорожі^[4].

У 1797 році Венеційська республіка була розділена між Францією та Габсбурзькою імперією. Корчула відійшла Габсбургам, проте під час наполеонівських воєн у 1806 році острів був зайнятий французами і включений до складу французької імперії. В 1807 році Корчула була взята об'єднаними силами чорногорців і російського флоту під командуванням Д. М. Сенявіна^[5][6], проте після завершення війни в 1815 році містечко і весь острів, разом з далматинським узбережжям відійшла Австрії.

В 1918—21 роках місто (й острів) окупували італійці, після першої світової війни вони стали частиною Королівства Югославії. Під час другої світової війни острів і поселення на ньому знову зайняли італійці. Вузькою Пельєшацькою протокою, як і в Середні віки, проліг державний кордон, тільки тепер не між Венецією і Рагузькою республікою, а між Італією й Незалежною Державою Хорватія усташів. На острові активно діяв антифашистський партизанський рух і до 1943 року партизани повністю встановили контроль над Корчулою. Після нетривалого вторгнення на острів німецьких військ, у 1944 році він був повністю звільнений.

Після закінчення війни Корчула увійшла до складу Хорватії, на той час одну з республік СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 році острів став частиною незалежної Хорватії.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 663 осіб^[7]. Населення самого міста становило 2 856 осіб.^[7]

Динаміка чисельності населення громади^[8]:

Динаміка чисельності населення міста^[8]:

До громади Корчула також входять:

• Чара
• Пупнат
• Рачище
• Жрново

Старе місто Корчули — чудово збережений взірець середньовічного далматинського міста з вузькими вуличками та старовинними будівлями. Зведене здебільшого у венеційський період:

• Собор святого Марка (побудований у 1301 році, перебудовувався аж до 1806 року) — поєднує елементи готики й ренесанса.
• Фортечні мури — найстаріша споруда міста, датуються XIII-XIV століттями.
• Княжий палац — палац XIV століття, одна з найстаріших будівель міста.
• Францисканський монастир (XIV століття).
• Церква всіх святих (1306 рік).
• Капела св. Петра (XVI століття).
• Палац Гарібальді — ренесансний палац, нині музей міста.
• «Морешка» — лицарський танець XV століття, що відтворює битву з турками і був дуже популярним по всьому Середземномор'ю, до тепер зберігся лише в місті Корчула. Репрезентуючи добро і зло, а також у алегоричний спосіб, християн і мусульман, «армії білого і чорного королів» виборюють у танці дівоче кохання. У літній період театралізоване танцювальне дійство «Морешка» влаштовують і демонструють (у першу чергу в розрахунку на туристів, як іноземних, так і внутрішніх) щотижня.

• Офіційна вебсторінка міста [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (хор.)
• Міський вебпортал [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
• Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997 (англ.)