PROFILPELAJAR.COM

Дубровницько-Неретванська жупанія
Дубровницько-Неретванська жупанія Dubrovačko-neretvanska županija
— жупанія —
; Прапор	; Герб
Адміністративний центр	Дубровник
	Уряд
- Жупан	Нікола Доброславич (ХДС)
	Площа
- Повна	1782 км²
	Населення (2001)
- Усього	122 860
- Густота	68,9/км²
Area code	020
Код ISO 3166	HR-19
	Вебсайт: http://www.edubrovnik.org/
	Розташування жупанії в межах ХорватіїРозташування жупанії в межах Хорватії

Дубро́вницько-Не́ретванська жупа́нія (хорв. Dubrovačko-neretvanska županija) — жупанія на крайньому півдні Хорватії, у південній Далмації. Дістала назву від головного міста південної Далмації Дубровника та найбільшої річки жупанії Неретви.

Територія жупанії здебільшого збігається в межах з історичною областю Паганія.

Географія

Маючи площу 1782 км², жупанія вузькою смугою простягнулася приморським схилом Динарського нагір'я на 122 км вздовж Адріатичного моря. На півночі Дубровницько-Неретванська жупанія межує зі Сплітсько-Далматинською жупанією, на півдні на короткому відрізку має кордон з чорногорською громадою Херцег-Новий, який є одночасно державним кордоном між Хорватії та Чорногорією. Східні межі жупанії визначає державний кордон Хорватії з Федерацією Боснії та Герцеговини, територія якої на невеликій 9-кілометровій ділянці в районі Неума перериває континентальну частину жупанії. Берегова лінія жупанії значною мірою розчленована на численні бухти, затоки, протоки, півострови (найбільший з яких — Пелєшац) та острови (Корчула, Млєт, Ластово, Сушаць, Локрум, Елафітські острови) Адріатичного моря, завдяки чому її довжина становить 1025 км.

Клімат жупанії — найтепліший у Хорватії, із сухим жарким літом і теплою дощовою зимою.

Населення

Національний склад населення Дубровницько-Неретванської жупанії за даними перепису 2001 р.:

нації	чисельність	відсоток
хорвати	114 621	93,29%
серби	2 409	1,96%
боснійці	1 760	1,43%
чорногорці	370	0,30%
албанці	328	0,27%
словенці	163	0,13%

Адміністративний поділ

За даними перепису 2001 р. населення жупанії налічує 122 870 жителів, що становить 2,8 % від загальної кількості населення Хорватії.

В адміністративному відношенні Дубровницько-Неретванська жупанія поділяється на 22 муніципальні утвори (5 міст і 17 громад): 7 — у дельті річки Неретви, 4 — на дубровницькому узбережжі, 4 — на півострові Пелєшаць, 5 — на острові Корчула , 1 — на острові Млет і 1 — на островах Ластово і Сушаць.

Міста

місто	жителів
Дубровник	43 770
Корчула	5 889
Меткович	15 384
Опузен	3 242
Плоче	10 834

Громади

громада	жителів
Блато	3 680
Дубровачко Примор'є	2 216
Яніна	593
Конавле*	8 250
Кула Норинська	1 926
Ластово	835
Лумбарда	1 221
Млет	1 111
Оребіч	4 165
Поєзер'є	1 233
Сливно	2 078
Смоквиця	1 012
Стон	2 605
Трпань	871
Вела Лука	4 380
Зажаблє	912
Жупа Дубровацька	6 663

* Громада Конавле включає декілька маленьких поселень на південь від Дубровника. Населеного пункту під назвою «Конавле» у буквальному значенні слова не існує .

Історія

Територія сучасної жупанії впродовж історії належала грекам, римлянам, візантійцям, сербам, венеційцям, Дубровницькій республіці, французам, австрійцям. Після Першої світової війни у 1918 році цей край було спочатку приєднано до Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Королівство Югославія), з 1939 р. територія Дубровницько-Неретванської жупанії увійшла до складу Бановини Хорватія, а 1941 року її було поділено між Незалежною Державою Хорватія та фашистською Італією. З 1945 року стала частиною югославської Соціалістичної Республіки Хорватії, а з 1991 року входить до складу нинішньої незалежної Хорватії.

1 жовтня 1991 року Югославська Народна Армія і четники з Чорногорії та Східної Герцеговини напали на територію нинішньої Дубровницько-Неретванську жупанії, зайнявши більшу її частину. Під час війни в Дубровницько-Неретванській жупанії було спалено і розграбовано 14 194 осель.

Транспорт

Автомобільне сполучення дубровницької частини жупанії з неретванською раніше було можливе тільки по Адріатичному шосе через боснійське місто Неум, але після завершення в 2021 році будівництва Пелєшацького мосту через Неретванську затоку, вони будуть з'єднані безпосередньо. Зв'язок континентальної частини жупанії з островами здійснюють регулярні поромні рейси і швидкісні пасажирські катамарани, а острів Корчула планують пов'язати з півостровом Пелєшаць мостом або тунелем. Великі морські торговельні порти розташовані в Дубровнику і Плоче. Останній є також кінцевим пунктом боснійської залізниці і його порт за домовленістю використовується Боснією і Герцеговиною. Великий міжнародний аеропорт «Дубровник» знаходиться за 20 км на південний схід від Дубровника.

Господарство

Найважливішою галуззю економіки та головним джерелом наповнення бюджету Дубровницько-Неретванської жупанії є туризм. Прегарна стара частина міста Дубровник і чисте море приваблюють мільйони туристів. Жупанія в цілому надзвичайно багата на культурно-історичні і природні пам'ятки та рекреаційні ресурси.

Головний сільськогосподарський район жупанії знаходиться у великій родючої дельті Неретви, де вирощують широкий спектр субтропічних плодово-ягідних культур і овочів. На гірських схилах решти жупанії вирощують оливки. У Малостонському каналі поблизу півострова Пелєшац розплоджують устриць і мідій. З галузей промисловості найбільший розвиток дістала харчова, рибальство та переробка місцевої продукції. Важливою галуззю промисловості є також розробка кар'єрів і обробка каменю, здебільшого на Дубровницькій Рів'єрі.

Визначні місця

Найбільша принада Дубровницько-Неретванської жупанії це оперезане високими і довгими мурами та морем Старе місто Дубровника, яке включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Містечко Стон має найбільші на світі після Великої китайської стіни мури. Тут також є найстаріша солеварня в Європі з XIV століття. Жупанія Дубровник-Неретва має багато корабелень.

Національний парк Млет і природний парк Ластово оголошено державою охоронними територіями.

Культура

Перший концерт місцевої філармонії відбувся в Дубровнику 13 травня 1925 р. Звідтоді філармонія виступає на літньому фестивалі в Дубровнику. Театр Маріна Држича побудовано в 1864 році. Ансамбль Лінджо було засновано в 1965 році. У Дубровнику діють Морський музей, Музей природничої історії Біологічного інституту, Етнографічний музей та ін.