Беловарсько-Білогорська жупанія (хорв. Bjelovarsko-bilogorska županija) — жупанія на північному заході Хорватії. Жупанію названо за найбільшим містом Беловар і гірським кряжем Білогора, що простягається в північній частині жупанії.
Географія
Жупанія займає 3,03 % загальної площі країни, на яких проживає близько 3 % населення Хорватії. На півночі Беловарско-Білогорська жупанія межує з Копривницько-Крижевецькою жупанією, на північному сході — з Вировитицько-Подравською жупанією, на південному сході — з Пожезько-Славонською жупанією, на південному заході — з Сісацько-Мославінською жупанією і на заході — з Загребською жупанією. Беловарско-Білогорська жупанія — одна з трьох внутрішніх жупаній країни, які не мають кордонів з іншими державами.
Економіка
В економічному сенсі Беловарско-Білогорська жупанія це найпотужніший сільськогосподарський округ Хорватії. Її територія багата на значні поклади нафти, газу, кварцового піску, глини, термальних вод та інших природних багатств, які використовуються тільки частково. Високоякісні і розлогі сільськогосподарські угіддя, розвинуте тваринництво, як і багатий та різноманітний лісовий фонд це підвалини розвитку економіки в цій жупанії. Основоположною галуззю є харчова промисловість, що зумовлено значним виробництвом і переробкою молока і м'яса, здебільшого великої рогатої худоби. Розвинуто виробництво прісноводної ставкової риби, особливо коропa.
На додачу до молочної і м'ясопереробної промисловості, значний потенціал має борошномельна і кондитерська галузь, переробка риби і картоплі та виробництво макаронних виробів, якісного пива, основаного на відомих чеських традиціях, а також виноробство, деревообробна і меблева, металообробна, ливарна промисловість, машинобудування, у тому числі виробництво автомобільних і тракторних причепів тощо. Давні традиції має текстильна промисловість. Географічне положення жупанії справляє благотворний вплив на розвиток автомобільного транспорту, вантажних і пасажирських перевезень.
Населення і адміністративний поділ
Згідно з даними перепису 2001 року на території жупанії проживало 133 084 особи[2], що становить 3 % від усього хорватського населення, а за національним складом[4] вони розподілилися таким чином:
Теперішня територія жупанії охоплювала на час попереднього перепису 1991 р. муніципалітети, які сукупно налічували 144 042 жителі, а їхній національний склад був таким: хорвати — 67,9 % серби — 16,1 %, чехи — 5,8 % та інші.
У жупанії проживає більшість представників чеської національної меншини Хорватії, значна чеська громада мешкає в місті Дарувар та його околицях, а міста Дарувар і Грубишно-Полє є осередками культурного і громадського життя хорватських чехів.
В адміністративному відношенні жупанія ділиться на 23 муніципальні утворення (5 міст, 18 громад):
Примітки
Посилання
46° пн. ш. 17° сх. д. / 46° пн. ш. 17° сх. д. / 46; 17
