Сплітсько-Далматинська жупанія Splitsko-dalmatinska županija
—  жупанія  —
Прапор Герб
Координати: 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43; 17
Адміністративний центр	Спліт
Уряд
- Жупан	Анте Санадер (ХДС)
Площа
- Повна	4534 км²
Населення (2001) [1]
- Усього	463 676
- Густота	102,3/км²
Area code	021
Код ISO 3166	HR-17
Вебсайт: http://www.dalmacija.hr/
Розташування жупанії в межах Хорватії

Сплітсько-Далматинська жупанія (хорв. Splitsko-dalmatinska županija) — жупанія на півдні Хорватії, в області Далмація. Столиця жупанії — найбільше місто Далмації Спліт.

Жупанія розташована в Середній Далмації, простирається витягнутою смугою від узбережжя Адріатики на південному заході до кордону з Боснією і Герцеговиною на північному сході, включаючи також довколишні острови, найбільші з яких це Брач, Хвар, Вис і Шолта. На північному заході межує з Шибеницько-Книнською жупанією, на південному сході з Дубровницько-Неретванською жупанією.

Сплітсько-Далматинська жупанія з площею 4540 км² є другою за величиною жупанією Хорватії. Найвища точка — гора святого Юрія (Біоково) (1762 м). Найдовша річка — Цетина (105 км). Найбільший острів — Брач (395 км²).

На узбережжі і на островах жупанії переважає середземноморський клімат. Для материкової частини характерний субсередземноморський, а в гірських районах — гірський клімат. Літо — сухе і тепле (середня температура повітря влітку 26 °C). Зими — м'які, з невеликою кількістю опадів. На материковій частині різниця температур вища. Серед вітрів виділяються бора — вітер, що дме з материка на море і приносить із собою прохолодну погоду, та південний вітер юго (сіроко), що дме з моря на суходіл і приносить теплу та хмарну погоду.

Населення жупанії — 463 676 осіб^[1]. Жупанію населяють хорвати (96,30%), серби (1,19%), албанці (0,19%), боснійці (0,19%), словенці (0,19%), чорногорці (0,13%), за даними на 2001 рік^[2].

Жупанію поділено на 16 міст і 39 громад. За переписом 2001 року ці міста і громади мали таке населення.

* Місто Каштела включає населені пункти Каштел-Гомілиця (4075 жителів), Каштел-Камбеловаць (4505), Каштел-Лукшич (4880), Каштел-Нові (5309), Каштел-Старі (6448), Каштел-Сучураць (6236) та Каштел-Штафілич (2650).

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять три об'єкти на території жупанії:

• Історичний центр Спліта з Палацом Діоклетіана
• Історичний центр міста Трогір
• Старіградська рівнина на острові Хвар

У гірському масиві Біоково утворено природний парк.

Серед інших визначних пам'яток:

• «Синя печера» (хорв. Modra špilja) на острові Бішево
• Острів Брач і його найвища вершина Відова гора та пляж «Золотий ріг» біля міста Бол
• Курортна «Макарська рив'єра» та її центр Макарська
• Каньйон річки Цетина
• Озера Червоне озеро і Блакитне озеро
• Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач

У жупанії розвинені туризм, торгівля, переробна промисловість, суднобудування, машинобудування, текстильна індустрія.

• Маріо Анчич (*1984) — хорватський тенісист
• Бланка Влашич (*1983) — хорватська легкоатлетка
• Горан Іванишевич (*1971) — югославський і хорватський тенісист
• Ігор Тудор (*1978) — хорватський футболіст

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сплітсько-Далматинська жупанія

• Офіційний сайт жупанії [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Туристичний портал Далмації
• Туристичний портал жупанії Спліт-Далмація

43°10′ пн. ш. 16°30′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.500° сх. д. / 43.167; 16.500