«Дума про вдову і три сини» — старовинна українська дума на соціально-побутову тему про стосунки між вдовою і її синами.

В думі йдеться про вдову, що віддавала кожну копійчину на життя своїх синів, щоб вони гарно жили, побудувала їм домівки, навчила всьому. Сини , коли виросли, прогнали свою матір, щоб вона їх не соромила перед панами. Вдова подалася до чужого двору, де її прийняли. Через деякий час сини прийшли молити прощення у матері, але вона не пробачила їм , так і померла на чужині.

У 1872 році в збірнику «Двісті шістнадцять народних українських наспівів» професора Олександра Рубця, було вміщено уривок мелодії думи «Бідна вдова і три сини». Довгий час цей запис належно недооцінювався у зв'язку з тим, що він набагато відрізнявся від записів які зробив пізніше Микола Лисенко та Філарет Колесса, але з появою останнім часом раніше недрукованих праць етнографа Климента Квітки, запис був «реабілітований».

Квітка писав: «У ладовому відношенні цей запис навряд чи можна поставити у генетичний зв'язок з наспівами полтавських та харківських кобзарів, зафіксованими Ф. Колессою. Запис О. Рубця є доказом існування іншої кобзарської традиції».

У праці «Характеристика музыкальных особенностей украинских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем», Лисенко опублікував тексти і мелодії двох дум між ними і «Бідна вдова і три сини». Від миргородського кобзаря Опанаса Баря (Савченка) Філарет Колесса записав мелодію думи «Про удову» в 1910 р. Від миргородського кобзаря Платона Кравченка Філарет Колесса зробив запис в 1910 р.

• О. Вересай,
• Михайло Кравченко,
• О. Барь-Савченко,
• Платон Кравченко,
• Явдоха Пилипенко,
• Микола Дубина,
• Гнат Гончаренко,
• Степан Пасюга,
• Іван Кучугура-Кучеренко,
• Петро Древченко,
• Єгор Мовчан,

• Опанас Сластіон,
• Михайло Полотай,
• Георгій Ткаченко,

• А. Скоба,
• Олександр Гришко,
• С. Говтань,
• А. Гребінь,

У Вікіджерелах є

Дума про удову