PROFILPELAJAR.COM

**У лазні**
У лазні
В бане
	Лазня в Санкт-Петербурзі, 1910 р.
Жанр	оповідання
Форма	оповідання
Автор	Антон Павлович Чехов
Мова	російська
Написано	1885
Опубліковано	1885

«У лазні» (рос. В бане) — оповідання А. П. Чехова, вперше опубліковане у 1885 році.

Історія публікації і критика

Написане в 1885 році, як два самостійних оповідання — «У лазні» й «Бродіння умів». Твори були вперше опубліковані в 1885 році в журналі «Осколки» № 10, 9 березня і № 42 відповідно, з підписом: А. Чехонте. Об'єднавши оповідання «У лазні» з переробленим «Щодо наречених» в одне, що складається з двох частин, Чехов включив його до видання своїх зібрань творів А. Ф. Маркса.

30 березня 1899 року Л. Н. Толстой читав своїй родині оповідання Чехова зі збірки «Пам'яті Белінського»^[1].

За життя автора оповідання «У лазні» перекладалося болгарською, сербскохорватскою і шведською мовами.

Сюжет

У першій частині дія оповідання відбувається в міській лазні. Тут у парильні зібралися товстий білотілий пан, цирульник Михайло, худий чоловік з костистими виступами на всьому тілі і довгим волоссям. Цирульник завів розмову про одруження, у ході якого порівнював нинішніх і колишніх наречених, нарікаючи, що «Колишня наречена бажала вийти за людину, яка солідна, сувора, з капіталом, яка все обговорити може, релігію пам'ятає, а нинішня леститься на освіченість».

Цирульник також поскаржився, що освічені часто злиденні, на що худий чоловік з довгим волоссям заперечив: «Бідний, та чесний!». Потім в розмові були згадані письменники, служителі церкви. Про письменників довговолосий чоловік сказав: «Я хоча і не письменник, але не смій говорити про те, чого не розумієш. Багато в Росії було письменників, що й користь принесли. Вони просвітили землю, і за це саме ми повинні ставитися до них не з соромом, а з честю. Кажу я про письменників як світських, так і духовних».

Ці його розмови призвели до того, що цирульник вийшов у передбанник і попросив послати за Назаром Захаричем, щоб скласти протокол на ідейні вислови довговолосого. В кінці розповіді з'ясовується, то людина з довгим волоссям — церковний диякон, поважний служитель церкви. Дізнавшись про це, Михайло вклонився дияконові у ноги за те, подумавши, що у нього «в голові є ідеї!».

Дійові особи другій частині оповідання: Никодим Єгорич Потичкін і Макар Тарасич Пешкін. Між ними також в лазні зайшла розмова про одруження, наречених, доньку Макар Тарасича — Дашу, про те, які були у неї женихи.

Примітки

↑ «Памяти В. Г. Белинского» М., 1899, стр. 167—170. Подпись: Антон Чехов

Джерела

Чехов А. П. В бане // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.