Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.(листопад 2019)
«На чужині» (рос.На чужбине) — оповідання А. П. Чехова, вперше опубліковане у 1885 році.
Історія публікації
Розповідь А. П. Чехова «На чужині» написана в 1885 році, вперше опублікована в 1885 році в літературно-художньому журналі «Осколки» № 41 від 12 жовтня з підписом А. Чехонте. У 1885 році розповідь був заборонений цензором «Осколків», дозволений до видання лише після повторного розгляду в цензурному комітеті. У 1887 році оповідання надруковано у збірнику «Безневинні речі», увійшов до зібрання творів письменника, видаване А. Ф. Марксом.
За життя Чехова розповідь переводився на болгарська, угорська, німецька, польська, румунська, сербськохорватська, французький і чеська мови.
В оповіданні Чехова простежуються його спогади з дитинства. Бабусею письменника була українка, кріпосна селянка з родини конярів Єфросинія Омелянівна Шимко (1798-1878). Бабуся була простодушна, вірила в Бога і нечисту силу. По спогадах сестри письменника, Марії Павлівни Чехової, в оповіданні Чехова «На чужині» знайшло відображення наступне: «Як-то Більше-Князівської на престольне свято Єгор Михайлович був запрошений з нею на обід до господині — графині Платової. Подали раків. Бабка, бажаючи показати свою вихованість, хотіла раку взяти страви з вилкою. Єгор Михайлович штовхав її ліктем і ногою під столом, але нічого не досяг. Довелося пояснити словами...»[1].
Сюжет
Дія оповідання відбувається в будинку багатого поміщика Камишева. У Карамишева живе старий француз, який працював гувернером. Звуть його Шампунь. Шампунь навчав дітей поміщика французької мови, хорошим манерам і танців. Кодга діти виросли, то він став не потрібен. Тепер його обов'язки, як і платню, невизначені. Його завданням є добре одягатися, пахнути парфумами і вислуховувати розмови Камишева.
За сніданком Камишев міркує про Франції та французів. На його думку, Франція настільки маленька країна, що її можна об'їхати за один день. Про французів і ставлення до них він говорить так: «Ніхто не любить французької, хіба лише одні французи. А французові що ні подай — все з'їсть: і жабу, і щура, і тарганів... Вам, наприклад, ця шинка не подобається, тому що вона російська, а подай вам смажене скло і скажи, що воно французьке, ви станете є і прицмокувати...». Порівнюючи росіян і французів, Камишев вважає, що французи люблять хвалитися, що у них «розум придбаний, з книг, а у нас вроджений розум». Він також вважає, що французи аморальні і «живуть як собаки». Камишев думає, що «французи манірні», не дозволяють невігластва, раків не стануть їсти виделкою, не плюють на підлогу, але в них немає особливого духу. Такі розмови не подобаються французу, він ображається і вирішує виїхати на Батьківщину.
В обід Камишев залишився без співрозмовника і став з'ясовувати — що робить француз. А француз Шампунь в цей час пакував чемодан. При вигляді цього, Камишев повідомив французові, що він втратив його паспорт, а без паспорта той нікуди не поїде і виявиться в кайданах. Француз у відчаї, але Камишев його заспокоює, сказавши, що він пожартував і просить не брати близько до серця його розмови. Він з усіма поводиться так і просить брати приклад з орендаря Лазаря Исакича. А Лазаря Исакича Камишев як тільки не називає — і жидом, і пархом, і «свинячье вухо з підлоги робить», а той ні на що не ображається. Шампунь заспокоюється і йде обідати. За обідом історія повторюється.
Современные исследователи творчества Чехова отмечают, что писатель за основу национальной характеристики персонажа берёт стереотипное описание представителя той или иной культуры. Примером этого является образ француза в рассказе «На чужбине» — маленький, патриот и душится. При этом у автора звучит тема превосходства своего над чужим[3].
Джерела
Чехов А. П. На чужбине// Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
Абрамова В.С. Образы «иной» культуры в творчестве А.П. Чехова // Чеховские чтения в Ялте: Вып. 18: А.П. Чехов – путешественник. Сб. науч. трудов. – Симферополь: ДОЛЯ, 2013. – С. 80–88.
En terre étrangère, traduit par Édouard Parayre, Bibliothèque de la Pléiade, éditions Gallimard, 1967 (ISBN 978 2 07 0105 49 6).
