PROFILPELAJAR.COM

Герман Еміль Фішер
Герман Еміль Фішер
нім. Hermann Emil Fischer
Народився	9 жовтня 1852[…]; Ойскірхен, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Помер	15 липня 1919[…] (66 років); Берлін, Німеччина
Поховання	Friedhof Wannsee, Lindenstraßed
Країна	Німецька імперія
Діяльність	біохімік, хімік, викладач університету
Alma mater	Боннський університет; Страсбурзький університет
Галузь	біоорганічна хімія
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга—Максиміліана; Університет Ерлангена—Нюрнберга; Вюрцбурзький університет; Гумбольдтський університет Берліна
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	Адольф фон Беєр
Вчителі	Фрідріх Авґуст Кекуле фон Страдоніц
Відомі учні	Oskar Pilotyd; Отто Пауль Герман Дільс; Адольф Отто Рейнгольд Віндаус; Ludwig Knorrd; Фріц Прегль; Отто Генріх Варбург
Аспіранти, докторанти	Отто Пауль Герман Дільс; Ганс Фішер; Отто Генріх Варбург; Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін; Carl Harriesd; Max Bergmannd; Oskar Pilotyd
Членство	Лондонське королівське товариство; Геттінгенська академія наук; Шведська королівська академія наук; Королівське фізіографічне товариство в Лундіd; Американська академія мистецтв і наук; Національна академія дей-Лінчей; Російська академія наук; Прусська академія наук; Національна академія наук Італіїd; Паризька медична академія; Баварська академія наук; Національна академія наук США; Туринська академія наук
У шлюбі з	Agnes Gerlachd
Нагороди	Лекторська премія Фарадея (1907) ; медаль Елліота Крессона (1913) медаль Гельмгольца (1909) Медаль Котеніуса (1898) медаль Деві (1890) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1 червня 1899) Медаль Бейлі (1909)
	Герман Еміль Фішер у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фішер.

Ге́рман Е́міль Фі́шер — (нім. Hermann Emil Fischer; 9 жовтня 1852 — 15 липня 1919) — німецький хімік, член Берлінської Академії Наук. Написав низку наукових праць присвячених хімії фізіологічно активних речовин. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1902 року.

Біографія

Фішер вступив до Боннського університету в 1872, але в тому ж році перевівся до Страсбурзького університету. Закінчивши його в 1874, був залишений при університеті. З 1875 він працював у Мюнхенському університеті і в 1879 став професором хімії. У 1881 призначений професором університету в Ерлангені. У 1888 запрошений професором хімії у Вюрцбурзький університет. У 1892 перейшов до Берлінського університету, де він пропрацював до самої смерті в 1919 році.

Наукова робота

Синтезував ряд вуглеводів, зокрема глюкозу і фруктозу. Встановив, що амінокислоти зв'язуються між собою за допомогою пептидних зв'язків, утворюючи поліпептиди, уперше отримав дипептид.

Родина

У 1888 році Фішер одружився з Агнесою Герлах, дочкою професора анатомії Ерлангенського університету, у них було троє синів. Його старший син Герман став професором біохімії Каліфорнійського університету в Берклі. Дружина Фішера померла через сім років після вступу в шлюб.

Нагороди

У 1902 році Фішеру була вручена Нобелівська премія з хімії «як визнання його особливих заслуг, пов'язаних з експериментами з синтезу речовин з сахариновими і пуриновими групами»^[5]. Відкриття Фішера гідразинових похідних, як виявилося, стало блискучим рішенням проблеми отримання цукрів та інших сполук штучним шляхом. Більш того, його метод синтезу глікозидів вніс певний внесок у розвиток фізіології рослин. Говорячи про дослідження цукрів, Фішер у Нобелівській лекції заявив, що «поступово завіса, за допомогою якої природа приховувала свої секрети, була прочинена у питаннях, що стосуються вуглеводів. Попри це, хімічна загадка Життя не може бути вирішена до тих пір, поки органічна хімія не вивчить другий, складніший предмет — білки».

Примітки

↑ ^а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #118691155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Hermann Emil Fischer — 2009.
d:Track:Q1868372
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б ^в www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659
↑ The Nobel Prize in Chemistry 1902. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(англ.)

Посилання

Еміль Фішер [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)

Джерела

Манолов К. (1985). Великие химики. Т. Том 2 (вид. Видання 3-тє). М.: Мир. с. 440 с.(рос.)
Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Т. Том 2. М.: Прогресс. 1992. ISBN 5-01-002539-6.(рос.)