Ло́ндонське королі́вське товари́ство з ро́звитку зна́нь про приро́ду (англ.The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge) — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших у світі.
Лондонське королівське товариство, бувши приватною організацією, незалежною від урядових наукових установ, відіграє важливу роль в організації й розвитку наукових досліджень Великої Британії та діє як дорадчий орган при розв'язанні основних питань наукової політики, виступаючи як національна Академія наук. Входить в Британську наукову раду.
У 1665 році Лондонське королівське товариство почало видавати перший у світі журнал, присвячений виключно науці — «Philosophical Transactions of the Royal Society», запровадивши процедуру рецензування, яка зараз широко практикується у наукових журналах. Її ініціатором був Генрі Ольденбург, перший секретар Лондонського королівського товариства[13][14].
Через свій орган Royal Society Publishing товариство видає такі журнали[15]:
Королівське товариство відзначає вчених за видптні наукові досягнення медалями, преміями та лекціями[16].
Відомі нагороди
Королівська медаль (англ.Royal Medal), також знана як Медаль королеви (англ.Queen's Medal) — щорічна відзнака, якою Лондонське королівське товариство нагороджує за «важливий внесок у розвиток природознавства» (дві медалі) та за «видатний внесок у прикладну науку» (одна медаль)[17].
Медаль Коплі (англ.Copley Medal) — щорічна нагорода, найпрестижніша нагорода Королівського товариства та найстаріша у світі наукова нагорода, яку присуджують з 1731 року[18][19], за надзвичайні досягнення в наукових дослідженнях, тематика котрих чергується між галузями фізичних та біологічних наук в непарні і парні роки відповідно[20].
Медаль Деві (англ.Davy Medal) вручають щороку з 1877 року «за надзвичайно важливі нові відкриття в будь-якій галузі хімії»[22][23].
Медаль Румфорда (англ.Rumford Medal) вручають з 1796 року по парних роках «за видатні по важливості недавні відкриття в галузі теплових або оптичних властивостей речовини, зроблені вченим, який працює в Європі» (англ.an outstandingly important recent discovery in the field of thermal or optical properties of matter made by a scientist working in Europe)[24].
Медаль Г'юза (англ.Hughes Medal) — нагорода, яку присуджують з 1902 року щорічно «за оригінальні відкриття в галузі фізичних наук, особливо пов'язаних з виробництвом, зберіганням і використанням енергії»[25].
Медаль Леверхалма (англ.Leverhulme Medal) вручає з 1960 року Лондонське королівське товариство щотрироки за досягнення в хімії або в інженерній справі. Із золотою медаллю вручають грошову премію у розмірі 2000 фунтів стерлінгів[26].
Бейкерівську лекцію (англ.Bakerian Lecture) присуджують щорічно за внесок у розвиток фізичних наук. Переможець отримує медаль та виступає з лекцією перед членами королівського товариства[27].
Премію Майкла Фарадея (англ.Michael Faraday Prize and Lecture) вручають з 1986 року щорічно вченому чи інженеру, чий досвід у передачі наукових ідей у простій формі є взірцевим, названа на честь Майкла Фарадея. Включає медаль зроблену зі срібла, яку вручають разом з грошовою винагородою у розмірі 2500 фунтів стерлінгів[28].
↑Ellis Rubinstein, Science Academies in the 21st Century: Can they address the world's challenges in novel ways? Treballs de la SCB. Vol. 63, 2012, pp. 390, col. 2; PDF.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)