Адольф Бутенандт

Адольф Бутенандт
нім. Adolf Friedrich Johann Butenandt
Народився24 березня 1903(1903-03-24)
Лєе (зараз частина міста Бремергафен), Німецька імперія
Помер18 січня 1995(1995-01-18) (91 рік)
Мюнхен, Німеччина
ПохованняВальдфрідгоф[1]
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністьбіохімік, хімік, політик, викладач університету
Alma materМарбурзький університет
Геттінгенський університет
Галузьбіохімія та органічна хімія
ЗакладТовариство кайзера Вільгельма
Науковий ступіньпрофесор, доктор і почесний доктор[d]
Науковий керівникАдольф Отто Рейнгольд Віндаус
ВчителіАдольф Отто Рейнгольд Віндаус
Аспіранти, докторантиPeter Karlsond
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Академія наук НДР
Леопольдина
Французька академія наук
Баварська академія наук
Turnerschaft Philippina-Saxoniad
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
У шлюбі зErika Butenandtd
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1939)
CMNS: Адольф Бутенандт у Вікісховищі

Адольф Фрідріх Йоганн Бутенандт (нім. Adolf Friedrich Johann Butenandt, 24 березня 1903, Лєе (зараз частина міста Бремергафен), Німеччина — 18 січня 1995, Мюнхен, Німеччина) — німецький біохімік та член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.[2] Йому було присуджено «за роботи з статевих гормонів» Нобелівську премію з хімії в 1939 році спільно з швейцарським хіміком Леопольдом Ружикою, якому було присуджено премію «за роботи з поліметиленів і вищих терпенів». Спочатку він відмовився від цієї нагороди згідно з політикою тодішнього уряду, але прийняв її в 1949 році після Другої світової війни.[2]

Біографія

Адольф Бутенандт народився в Лєе (зараз частина міста Бремергафен) в сім'ї гамбурзького бізнесмена Отто Бутенандта. Шкільне навчання пройшло в Бременгафені. Хімію Адольф вивчав під керівництвом лауреата Нобелівської премії з хімії Адольфа Віндауса в Марбурзькому та в Геттінгенському університетах. В останньому отримав PhD ступінь в 1927 році, тема дисертації: «Про хімічну будову ротенону, фізіологічно активної складової частини Derris elliptica» (нім. Über die chemische Konstitution des Rotenons, des physiologisch wirksamen Bestandteils der Derris elliptica).[3]

Естрон

Адольф Віндаус та Вальтер Шеллер (з фармацевтичної компанії Schering) порадили йому працювати над гормонами екстрагованих з яєчників. Це дослідження привело до відкриття естрону та інших жіночих статевих гормонів, що були виділенні з декількох тисяч літрів сечі.[4][5] За це відкриття Адольфу Бутенандту і була присуджена Нобелівська премія з хімії в 1939 році спільно з Леопольдом Ружичкою, котрий займався дослідженням чоловічих статевих гормонів.

Адольф був одружений з Ерікою Цігнер в 1931 році. У них було сім дітей. Сім'я проживала в Мюнхені.[3]

Адольф Бутенандт помер 18 січня 1995 року у віці 91 рік.[3]

Примітки

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б «Наука в Третьому Рейху» [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.], Margit Szöllösi-Janze. Berg Publishers, 2001. ISBN 1-85973-421-9, 9781859734216. Процитовано 16 березня 2010 року.
  3. ↑ а б в Нобелівська премія з хімії 1939. Адольф Бутенандт. Біографія. Nobel Lectures, Chemistry 1922-1941, Elsevier Publishing Company, Amsterdam, 1966 (англ.) . Nobelprize.org. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 2 серпня 2010.
  4. ↑ A. Butenandt (1929). Über „Progynon“ ein krystallisiertes weibliches Sexualhormon. Naturwissenschaften. 17 (45): 78—92. doi:10.1007/BF01506919.(нім.)
  5. ↑ A. Butenandt (1931). Über die chemische Untersuchung der Sexualhormone. Zeitschrift für Angewandte Chemie. 44 (46): 905—98. doi:10.1002/ange.19310444602.(нім.)

Джерела