I-183

Історія
Японія
Назва: I-183
Будівник: верф Kawasaki в Кобе
Закладений: 26 грудня 1941
Отриманий: 3 жовтня 1943
Доля: 29 квітня 1944 потоплений неподалік від Японських островів
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу KD7
Водотоннажність: 1630 над водою, 2602 при зануренні
Довжина: 105,5 м
Ширина: 8,3 м
Осадка: 4,6 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю 5,9 МВт
  • 2 електромотори потужністю 1,3 МВт
Швидкість: 23,1 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
15 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:
80 м
Екіпаж: 86
Озброєння:
  • 6 × 533 мм торпедних апаратів (усі носові), запас 12 торпед
  • 1 × 120 мм палубна гармата
  • 2 х 25 мм зенітні гармати
I-183. Карта розташування: Океанія
29.04.44
29.04.44
Район потоплення I-183

I-183 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у бойових діях Другої світової війни.

Човен, який належав до типу KD7, спорудили у 1943 році на верфі Kawasaki в Кобе.

По завершенні І-183 включили для проведення тренувань до 11-ї ескадри підводних човнів. На початку жовтня 1943-го човен розпочав тренування у Внутрішньому Японському морі. 6 числа при відпрацюванні екстреного занурення не був закритий один з клапанів, що призвело до надходження води в машинне відділення. Попри термінове продування головної баластної цистерни кормова частина човна занурилась, тоді як носова піднялася над водою. Втім, вчасні дії одного з офіцерів, який перекрив люк до приміщень екіпажу, допомогли запобігти ускладненню ситуації. Більшість команди змогла полишити І-183 через носові торпедні апарати, проте 16 моряків, що залишились у кормовій частині, загинули (серед них був і той офіцер, дії якого врятували від затоплення весь човен). 7 жовтня за допомогою плавучого крана та команди водолазів І-183 повернули в нормальне положення.

Після проведення ремонту, який завершився у січні 1944-го, та нового циклу тренувань човен 31 березня полишив Японію та попрямував до архіпелагу Палау (важливий транспортний хаб та вузол оборони на заході Каролінських островів), який тільки-но став ціллю для потужного рейду ворожого авіаносного з'єднання. Таке завдання дістали одразу пів дюжини субмарин, проте саме І-183 невдовзі був вимушений повернутись через технічні проблеми та 6 квітня прибув до Куре.

Наприкінці квітня 1944-го І-183 включили до складу 22-ї дивізії підводних човнів, яка базувалась на атолі Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, яка втратила своє значення у лютому 1944-го, проте ще використовувалася для операцій підводного флоту). 28 квітня човен знову полишив Японію та попрямував до місця служби, маючи намір пройти повз Сайпан (Маріанські острови). Ввечері того ж дня на виході із протоки Бунго (відділяє острови Сікоку та Кюсю) І-183 помітили на радарі американського підводного човна «Погі», який почав переслідування у надводному положенні.

Невдовзі після опівночі 29 квітня в районі за сім десятків кілометрів від південного завершення Сікоку Pogy зайняв позицію для залпу та випустив чотири торпеди, одна з яких уразила ціль. І-183 затонув менше ніж за хвилину, загинули всі 92 члени його екіпажу.[1]

Примітки

  1. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.