Історія
Японія
Назва:	Підводний човен №1 (第一潜水艇)
Будівник:	верф Fore River Shipyards для Electric Boat Company / верф ВМФ у Йокосуці
Закладений:	30 листопада 1904 (Йокосука)
Спуск на воду:	30 березня 1905
Отриманий:	31 липня 1905
Знятий:	30 квітня 1921
Доля:	зданий на злам
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу 1 (Holland VIIP)
Водотоннажність:	103 над водою, 124 при зануренні
Довжина:	20,4 м
Ширина:	3,6 м
Осадка:	3,1 м
Двигуни:	1 двигун на бензині потужністю 180 к.с. електромотори потужністю 70 к.с.
Швидкість:	8,9 вузла (над водою), 6,9 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	264 милі при швидкості 8 вузлів (над водою), 20,3 милі при швидкості 6,8 вузла (під водою)
Максимальна глибина:	46 м
Екіпаж:	16
Озброєння:	1 × 450 мм торпедний апарат (носовий), 2 торпеди

Підводний човен № 1 (第一潜水艇, Dai-ichi sensuikan) — підводний човен Імперського флоту Японії. Перший підводний човен в історії японського ВМФ.

На тлі російсько-японської війни Імперський флот виявив зацікавленість у підводних човнах та 30 червня 1904-го підписав контракт з американською Electric Boat Company (наразі General Dynamics Electric Boat) на поставлення 5 комплектів субмарин типу Holland VIIP розробки інженера Джона Філіпа Голланда (можливо відзначити, що за два місяці до того Electric Boat Company уклала контракт на передачу вже готового прототипу Holland VII та виготовлення 5 комплектів таких субмарин для флоту Росії, де вони стали підводними човнами типу «Сом»).

Виготовлення комплектів «типу 1» здійснили на верфі Fore River Shipyards у Квінсі (штат Массачусетс), а їх збирання провели на верфі ВМФ у Йокосуці. Елементи майбутнього «Підводного човна № 1» доправили до Японії 20 листопада 1904-го, а 30 листопада почалось будівництво корабля, яке завершилось 31 липня 1905-го.

Корабель, який не встигли залучити у Російсько-японській війні, невдовзі після її завершення взяв участь у військово-морському параді в Йокогамі (23 жовтня 1905-го). При цьому з 1 серпня 1905-го «Підводний човен № 1» включили до складу 1-ї дивізії підводних човнів, яка перші кілька років належала до військово-морського округу Йокосука, а в 1908-му була переведена до військово-морського округу Куре.

4 серпня 1916-го корабель класифікували як підводний човен 2-го класу, а з 1 грудня того ж року перевели до 2-ї дивізії підводних човнів. Остання спершу також базувалась на Куре, а в 1917-му була підпорядкована раніше згаданому військово-морському округу Йокосука.

1 квітня 1919-го «Підводний човен № 1» класифікували як належний до 3-го класу, а 30 квітня 1921-го виключили зі списків ВМФ та призначили на злам.^[1]