Історія
Японія
Назва:	I-201
Будівник:	верф ВМФ у Куре
Закладений:	1 березня 1944
Спуск на воду:	22 липня 1944
На службі:	2 лютого 1945
Доля:	23 травня 1946 потоплений як ціль біля Перл-Гарбору
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Сентака (I-201)
Водотоннажність:	1290 над водою, 1503 при зануренні
Довжина:	79 м
Ширина:	5,8 м
Осадка:	5,4 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю 2,05 МВт 4 електромотори потужністю 3,7 МВт
Швидкість:	15,75 вузла (над водою), 19 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	10 700 км при швидкості 14 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	110 м
Екіпаж:	50
Озброєння:	4 × 533 мм торпедних апарати (всі носові), 10 торпед зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96

I-201 — підводний човен Імперського флоту Японії, споруджений під час Другої світової війни.

І-201 спорудили у 1945 році на верфі ВМФ у Куре. Він став першим представником типу Сентака (також відомий як клас I-201), головною особливістю якого була висока швидкість підводного ходу — 19 вузлів, що потребувало гігантської акумуляторної батареї.

І-201 так і не встиг взяти участь у бойових операціях до завершення війни. Наприкінці червня 1945-го через загрозу нових повітряних ударів по головній базі японського флоту І-201 у складі конвою з понад трьох десятків кораблів та суден вирушив з Куре до Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю), при цьому конвой уночі пройшов через сильно заміновану протоку Сімоносекі (розділяє Хонсю та Кюсю). На момент капітуляції Японії човен все так же перебував у Майдзуру.

У листопаді 1945-го І-201 перевели до Сасебо (західне узбережжя острова Кюсю), а у січні — лютому 1946 американський екіпаж перегнав корабель з Японії до Перл-Гарбору (на останній ділянці між атолом Еніветок та Гаваями човен вело на буксирі рятувальне судно Current, оскільки відстань перевищувала автономну дальність І-201). 23 травня 1946-го човен використали як ціль при випробуваннях торпед.^[1]