Ro-4 (呂号第四潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення у Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 32» (第三十二潜水艦).
У другій половині 1910-х компанія Kawasaki придбала в італійської Fiat-Laurenti проєкт підводного човна, за яким спорудила 2 кораблі, відомі як тип F1. Їх конструкція виявилась невдалою, зокрема через слабкий корпус максимальну глибину занурення обмежили 20 метрами при проєктному показникові в 50 метрів. Японські інженери створили удосконалений проєкт — тип F2, який мав підсилений корпус та максимальну глибину в 30,5 метра. Втім, конструкція все одно не відповідала вимогам ВМФ, зокрема, італійські дизельні двигуни забезпечували фактичну надводну швидкість лише у 14 вузлів замість очікуваних 17 вузлів. Як наслідок, на основі F2 не створили будь-яких інших типів підводних човнів.
Одним з представників типу F2 став «Підводний човен № 32», який завершили будівництвом у травні 1922 року та класифікували як належний до 2-го класу. Корабель включили до складу 23-ї дивізії підводних човнів, що належала до військово-морського округу Сасебо (за виключенням піврічного перебування у 1925-му у складі Першого флоту).
1 листопада 1924-го «Підводний човен № 32» перейменували на Ro-4.
1 квітня 1932-го Ro-4 виключили зі списків ВМФ. 15 грудня 1933-го корпус колишнього підводного човна призначили для використання як понтон та позначили № 3020. Відомо, що наприкінці війни він слугував плавучим причалом в Шанхаї на річці Хуанпу.[1]
Примітки
↑RO_4. www.ijnsubsite.info. Процитовано 7 грудня 2022.
.svg){kind=small}
