PROFILPELAJAR.COM

село Шебелинка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Тер. громада	Донецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63040070110064012
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1654 року
Населення	397 осіб
Площа	1,353 км²
Густота населення	293,42 осіб/км²
Поштовий індекс	64251
Телефонний код	+380 5749
Географічні дані
Географічні координати	49°27′18″ пн. ш. 36°31′5″ сх. д. / 49.45500° пн. ш. 36.51806° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	127 м
Водойми	р. Сіверський Донець
Відстань до; районного центру	35[джерело?] км
Найближча залізнична станція	Шебелинка
Відстань до; залізничної станції	18[джерело?] км
Місцева влада
Адреса ради	64250, Харківська область, Ізюмський район, селище Донець, вул. Центральна, 40
Карта
	Шебелинка
	Шебелинка
Мапа

Не плутати зі Шебелинкою — річкою.

Шебели́нка — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. До 2020 центр сільської ради. Населення становить 397 осіб (станом на 2001 рік)^[1]^[2]. Село розташоване на заході району.

Географія

Село Шебелинка знаходиться в сильно поритій ярами місцевості, деякі з них перегороджені дамбами і перетворені у ставки. В них бере початок річка Шебелинка. Поруч дубовий ліс — Плоский. За 3 км село Дальня Шебелинка. Навколо села багато газових свердловин і газопроводів.^{[джерело?]}

Клімат Шебелинки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−3,5	−2,5	2,7	13,5	20,8	24,5	26,0	25,4	19,6	12,0	4,1	−0,4	11,9
Середня температура, °C	−6,6	−5,7	−0,5	8,8	15,5	19,3	20,9	20,0	14,6	7,9	1,4	−3	7,7
Середній мінімум, °C	−9,6	−8,8	−3,7	4,2	10,3	14,1	15,8	14,7	9,7	3,8	−1,3	−5,6	3,6
Норма опадів, мм	47	34	31	38	47	61	59	45	47	35	44	44	532
Джерело: [1]

Історія

Перша згадка про Шебелинку сягає 1681 року. В 1817 році село перевели в розряд військових поселень.^{[джерело?]}

Докладніше: Шебелинське повстання 1829

В 1829 році в Слобідсько-Українській губернії розгорнулося повстання селян, предки яких ще в XVIII столітті були переселені з Центральної Росії. Воно охопило кілька сіл і слобід з центром у слободі Шебелинка. Селяни виступили проти переведення їх у військових поселенців. Вони перестали підкоряться поселенському командуванню, громили приміщення ескадронних комітетів, обирали своїх отаманів. За кілька днів в Шебелинці зібралося близько 3 тис. осіб. Під проводом селян С. Дьоміна і К. Ведернікова відбили наступ уланів. Тоді влада кинули на повстанців цілу дивізію уланів і застосували гарматний обстріл Шебелинки. Повстання було придушене. Загинуло 109 повсталих, 143 чоловік було арештовано і віддано під військовий суд. С. Дьомін та К. Вдерніков відправлені на вічну каторгу.^{[джерело?]}

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Шебелинської волості Зміївського повіту, мешкало 3327 осіб (1587 чоловічої статі та 1740 — жіночої), налічувалось 505 дворових господарств, існувала православна церква^[5].

1910—1914 роки — будівництво залізниці та залізничних станцій Шебелинка, Балаклія, Савинці.^{[джерело?]}

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5 545 осіб^[6].

Докладніше: Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 70 людей^[7].

3 травня 1950 із свердловини, пробуреної поблизу села, вдарив газовий фонтан. Було відкрито найбільше родовище в Україні, а на той час — і в Європі^[8].

Також недалеко від села Шебелинка розташовується низка курганів бронзового віку^[9].

До 2020 село було центром Шебелинської сільської ради Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи Шебелинка перейшла до об'єднаної Донецької селищної громади і разом із нею увійшла до складу Ізюмського району.