поселення-І, доби неоліту та зрубної культури. V–IV тисячоліття до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 1,5 км від східної околиці села біля озера Попове, площа 80х40 м;
поселення-ІІ, доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V–IV тис. до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 2-га половина І тис.н.е. - 200 м на схід від поселення-I біля озера Попове, площа 200х100 м;
поселення-ІІІ, зрубної культури. 2-а половина ІІ тис. до н.е. - 1,7 км від східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 90х40 м;
поселення доби енеоліту середньостогової культури IV–III тис. до н.е. - 1,6 км від південно-східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 80х35 м;
селище давньоруського часу. ІХ-ХІ ст. - гирло річки Берестянки, площа 50х40 м;
поселення доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V-IV тис. до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 2-га половина І тис.н.е. - біля озера Лиман, площа 200х40 м;
поселення салтівської культури. VIII-Х ст. - 1,5 км північний схід від піонерського табору, на лівому березі річки Сіверський Донець;
поселення зрубної культури. 2-га половина ІІ тис. до н.е. - за 700 м від піонерського табору в урочищі «Садиби», площа 120х90 м;
14 могил висотою 0,3-2.0 м, розташовані на захід від села.[1]
Історія
Засноване 1675 року як слобода Верьовкіна. За радянської влади перейменова на сучасну назву.
Село постраждало внаслідок геноциду руського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Завгородньому, Петровському, Бересті, Протопопівці — 586 людей[2].
